18 грудня 2025 року Справа № 280/9063/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить суд:
рішення від 04 червня 2025 року ПС №923060822769 відповідача про відмову оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання, визнати протиправною;
зобов'язати відповідача оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, - ОСОБА_2 . У строк, передбачений чинним законодавством позивач звернувся до приватного нотаріуса про прийняття спадщини. Також, керуючись вимогами діючого законодавства позивач звернувся до органів Пенсійного забезпечення із заявою про виплату допомоги на поховання. Однак, відповідач 04 червня 2025 року прийняв рішення ПС №923060822769 про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання. На підставі вищевикладеного позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з дислокацією у місті Бердянськ та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058, мала статус внутрішньо переміщені особи, встановлений до 24.02.2022, та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.08.2023 в зв'язку з непроходженням фізичної ідентифікації. Зокрема зазначено, що статтею 53 Закону №1058 визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на його поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Статтею 1219 Цивільного Кодексу України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію. Відповідач вважає, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону № 1058 допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримувала та з заявою про поновлення виплати не зверталася. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.02.2025, у зв'язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 17.01.2025.
21.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, в якій просив виплатити допомогу на поховання ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 П/С №923060822769 позивачу відмовлено у оформлені та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті допомоги на поховання, звернувся до суду з цим позовом.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання стало те, що ОСОБА_2 на дату смерті не отримувала пенсію, оскільки виплата пенсії була призупинена з 01.08.2023.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділ V якого визначає порядок звернення за допомогою на поховання.
Так, розділом V зазначеного Порядку передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Суд зазначає, що відповідач під час розгляду документів поданих позивачем не висловив зауважень щодо їх повноти та достовірності.
Фактично відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що ОСОБА_2 на дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фактично не отримувала пенсію, у зв'язку з призупиненням її виплати з 01.08.2023.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера.
Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.
Суд також зазначає, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не виплачувалась нарахована пенсія, оскільки її місце проживання було на тимчасово окупованій території та виплату пенсії призупинено (у зв'язку із непроходженням фізичної ідентифікації), однак пенсія їй мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка ОСОБА_2 нараховувалась.
Інших підстав для відмови в оформленні та виплаті допомоги на поховання оскаржуване рішення не містить.
Наведене зумовлює висновок суду про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 П/С №923060822769 про відмову позивачу в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 П/С №923060822769 про відмову позивачу в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити позивачу допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 за заявою від 21.04.2025 №5783.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.06.2025 П/С №923060822769 про відмову ОСОБА_1 в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за заявою від 21.04.2025 №5783.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова