про повернення позовної заяви
19 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/10155/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України.
Відповідно до ст.289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази на їх підтвердження.
19 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання позивача в якомі відсутня прохальна частина, щодо поновлення строків. Вказаним клопотанням позивач просив суд :
- вважати усунутими недоліки позовної заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області, визначені в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 у справі №260/10155/25;
- винести процесуальну ухвалу з даного питання та відкрити провадження у справі №260/10155/25.
Представник позивача у клопотанні зазначив, що за ТОВ обліковується в межах попередньо вжитих заходів у порядку статті 95 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу, непогашений податковий борг у сумі 1811662,25 грн., який виник у період з 30.12.2021 по 08.04.2024 року, відтак позивач вважає, що ним дотримано вказані положення ПК України та подано позов не передчасно до настання строку у 240 календарних днів, а з дотриманням вказаного строку.
Вирішуючи подане позивачем клопотання від 19.12.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд наголошує, що поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строків звернення до суду у разі звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою в порядку статей 160, 2892 КАС України щодо застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України було предметом дослідження Верховного Суду зокрема при розгляді адміністративних справ №120/2322/24, №580/11507/24, №140/26462/23.
Так, Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 вказав, що норми статті 2892 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 2892 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
У постанові від 24.07.2025 у справі № 580/11507/24 Верховний Суд акцентує увагу на тому, що норма частини 2 статті 122 КАС України чітко встановлює момент початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень саме з дня виникнення підстав, які наділяють його правом на подання визначених законом позовних вимог.
Такими підставами слід уважати об'єктивно визначені обставини, за наявності яких суб'єкт владних повноважень усвідомлює або повинен усвідомлювати факт порушення публічного інтересу, на захист якого спрямований відповідний адміністративний позов. При цьому слід виходити з того, що строк звернення до суду не може визначатися на розсуд суб'єкта владних повноважень чи пов'язуватися з будь-якими суб'єктивними чинниками, такими як момент прийняття внутрішніх рішень чи отримання додаткових роз'яснень.
Таким чином, законодавець передбачив об'єктивний критерій для обчислення строку звернення до адміністративного суду, який забезпечує належну реалізацію принципів юридичної визначеності, стабільності правовідносин та оперативності у вирішенні публічно-правових спорів. Недотримання цього строку позбавляє суб'єкта владних повноважень можливості реалізувати своє право на судовий захист, якщо не буде встановлено наявності поважних причин для його поновлення. Вказане забезпечує збалансованість інтересів суб'єктів владних повноважень та інших учасників адміністративного процесу, сприяє дисциплінованості та прогнозованості діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, унеможливлює зловживання процесуальними правами та гарантує ефективний судовий захист прав і законних інтересів усіх учасників правовідносин.
При цьому, право на звернення до суду згідно зі статтею 2892 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та повинно бути реалізовано в межах тримісячного строку, передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України. (Постанови Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 580/11507/24 та від 12.09.2024 - № 140/26462/23)
Вказані висновки є релевантними до правовідносин у даній справі та в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України є обов'язкові для врахування.
Таким чином, беручи до уваги, що ГУ ДПС було подано позовну заяву в порядку статті 2892 КАС України, строк на звернення до суду визначається статтею 122 КАС України та становить три місяці, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Як уже зазначалось судом в ухвалі про залишення позову без руху, підставою для звернення позивача до суду є несплата до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «МІДСТРІМ ЮКРЕЙН», за податковою вимогою, яка була сформована 25.11.2021 року з №0091978-1303-2655 на суму 1343766 грн. (тобто перевищує 1 мільйон гривень боргу) та направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена 09.12.2021 року.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, перебіг 240 календарних днів розпочався з 09.12.2021 року та сплинув 05.08.2022 року.
Тобто, з серпня 2022 року у контролюючого органу виникло право звернення до суду з даним позовом. З вказаної дати і повинен обраховуватись тримісячний строк звернення до суду у справах даної категорії (Постанова Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №120/2322/24).
З позовною заявою контролюючий орган звернувся в грудні 2025 року, тобто поза межами тримісячного строку, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Що стосується обґрунтувань наведених представником позивача у клопотанні від 19.12.2025р., суд зазначає, що з посиланням на релевантні висновки Верховного Суду, право звернення до суду з даним позовом виникло у контролюючого органу - в серпні 2022 року.
Таким чином, в силу положень частини 2 статті 122 КАС України таке право мало бути реалізоване позивачем протягом трьох місяців, тобто, до листопада 2022 року.
Представник позивача посилається не те, що впродовж всього часу контролюючим органом здійснювались заходи щодо стягнення такого податкового боргу.
Поряд з цим сам нагадує, що податкова вимога була надіслана платнику податків засобами поштового зв'язку та отримана ним в грудні 2021 року.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що зазначені у заяві підстави поновлення строку звернення до суду є неповажними. Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у заяві про усунення недоліків не наведено.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Реалізація контролюючим органом права на звернення до суду з позовною заявою щодо тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб платника податків, а нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені представником позивача в клопотанні визнано неповажними, суд дійшов висновку, про повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.122, 123, 160, 161, 169, 243, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк