про продовження строку залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/27340/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 , в нарахуванні компенсації в зв'язку з втратою частини грошових доходів, протиправними за вказаними судовими рішеннями;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за судовим рішенням - ОСОБА_1 , за судовими рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду №№ 240/13643/20 від 05.04.2021, 240/22696/23 від 12.02.2024 та 240/1764/25 від 28.05.2025 з дня набрання рішенням законної сили та по момент виплати боргу.
Ухвалою суду від 05.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог, передбачених статтею 160 КАС України (позивач не зазначив, з якої конкретно дати необхідно зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів).
Від позивача 16.12.2025 надійшла уточнена позовна заява, у якій прохальну її частину викладено таким чином: "Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні компенсації в зв'язку з втратою частини грошових доходів, протиправними за вказаними судовими рішеннями.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за судовим рішенням - ОСОБА_1 за судовими рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду №№ 240/13643/20 від 05.04.2021 року починаючи з 17 серпня 2028 року, 240/22696/23 від 12.02.2024 року починаючи з 01 квітня 2019 року та № 240/1764/25 від 28.05.2025 року з 17 квітня 2024 року по момент фактичної виплати боргу".
Проте судом встановлено, що уточнена позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату коштів з 17 серпня 2018 року, з 01 квітня 2019 року та з 17 квітня 2024 року по момент фактичної виплати боргу, при цьому з даним позовом до суду звернувся лише 02.12.2025, тобто, з порушенням визначеного ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку, який закінчився ще у лютому 2019 року; у листопаді 2019 року та у жовтні 2024 року відповідно.
Водночас, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач не подав.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 справі відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивачу слід подати до суду клопотання про поновлення строку звернення, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Чернова