про відмову у забезпеченні позову
18 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/28456/25
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
встановив:
Позивач 16.12.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Північного офісу Держаудитслужби у 2025 році, затверджений наказом від 04 грудня 2025 року № 930-о в частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ОСОБА_1 .
Разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію Висновку, як індивідуального акта та заборонити Північному офісу Держаудитслужби вчиняти певні дії, зокрема виносити наказ про припинення державної служби ОСОБА_1 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви зазначає, що прийняте рішення щодо виставлення негативної оцінки не вмотивоване, не обґрунтоване та ґрунтується на недостовірних даних щодо результатів оцінювання службової діяльності; суб'єкт призначення, на підставі виставленої мені негативної оцінки у Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Північного офісу Держаудитслужби у 2025 році, затверджений наказом від 04 грудня 2025 року № 930-о може скористатись наданим йому правом та видати наказ про припинення державної служби, який в подальшому може бути мною оскаржений в порядку адміністративного судочинства; виставлення негативної оцінки є умисною дією Відповідача, спрямованою на звільнення займаною мною посади за допомогою «штучних та сфабрикованих відомостей», включених ним до Результатів оцінювання задля призначення попередньо узгодженої кандидатури; у разі задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Північного офісу Держаудитслужби у 2025 році, затверджений наказом від 04 грудня 2025 року № 930-о в частині оцінювання результатів службової діяльності начальника управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, без вжиття заходів щодо забезпечення позову, відновити втрачене право на поновлення на посаді буде неможливо.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до заяви, необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що рішення (висновок) є протиправним та підставою для звільнення позивача і після звільнення без вжиття заходів щодо забезпечення позову відновити втрачене право на поновлення на посаді буде неможливо.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Положеннями ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Тобто заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Предметом спору є висновок щодо негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 11 ч. 7 ст. 44 Закону України "Про державну службу" висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, в якій зазначено:
"1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
3. Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду."
В Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженому постановою КМ України від 23 серпня 2017 р. № 640 зазначено:
"47. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
48. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій “Б» або “В», здійснюється відповідно до статті 11 Закону України “Про державну службу».
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
49. Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
50. Якщо протягом двох місяців після затвердження висновку прийнято рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця, щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання:
визначення результатів виконання завдань;
затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Зазначені етапи оцінювання проводяться:
не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “А», у порядку, передбаченому пунктами 22 - 30 цього Порядку;
не пізніше двох тижнів після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б» або “В», у порядку, передбаченому пунктами 37 - 41 цього Порядку.
У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності державного службовця після спливу двомісячного строку з моменту затвердження такого висновку процедура оцінювання результатів службової діяльності державного службовця вважається припиненою (повторне визначення результатів виконання завдань та затвердження висновку не проводяться). Відповідні відомості зазначаються в особовій картці державного службовця."
Як було зазначено вище, необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує протиправністю спірного рішення (висновку).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, суд зазначає, що ознаки протиправності оскарженого висновку підлягають встановленню при вирішенні справи по суті. У даному випадку ж встановлення в ході розгляду справи реального порушення прав позивача, їх відновлення можливе за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів на даній стадії процесу.
Вказане узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, в якій зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Щодо твердження позивача, що у разі задоволення позову без вжиття заходів щодо забезпечення позову, відновити втрачене право на поновлення на посаді буде неможливо, оскільки на посаду начальника Управління Північний офіс Держаудитслужби в Житомирській області (посади державної служби категорій "Б"), яку зараз обіймає позивач, буде призначена інша особа.
Згідно ч. 2 ст. 31 Закону України "Про державну службу" рішення про призначення приймається на посади державної служби категорії "Б", які здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, - суб'єктом призначення, визначеним законом; на інші посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівником державної служби, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до законодавства призначення на посаду та звільнення з посади начальника Управління Північний офіс Держаудитслужби в Житомирській області за погодженням з Головою Держаудитслужби.
Тобто на даний час та обставина, що на посаду, яку зараз обіймає позивач, може бути призначена інша особа, нічим не підтверджується.
До того ж у разі можливого протиправного звільнення позивач з посади відновлення її прав порушених таким звільненням передбачено законодавством, зокрема, статтями 235, 236 Кодексу законів про працю України.
Таким чином суд вважає, що позивачем не доведено наявності підстав передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у забезпеченні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 154, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Семенюк