19 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/25711/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Приватне багатопрофільне підприємство "Пасат" (далі - позивач, ПБП "Пасат") зернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, з вимогою: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0257410405 від 04.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 21.09.2024 по 08.10.2024 відповідно до п.200.10 ст.200 розділ V Податкового Кодексу України в порядку встановленому ст.76 глави 8 розділу ІІ Кодексу була проведена камеральна перевірка достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, що сплачується до державного бюджету за серпень 2024 року. На підставі вказаної перевірки був складений акт від 08.20.2024 та винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким встановлено порушення ПБП "Пасат" вимог п.200.4 "в" ст.200 та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 110839,00 грн.
Позивач вважає, що прийняте рішення винесено з порушенням, оскільки перевіркою проігноровано п.86.10 ст.86 ПКУ, що в свою чергу порушує його права та інтереси.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення учасників справи.
20.01.2025 до канцелярії Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважають, що висновки акту перевірки, а також податкове повідомлення-рішення є такими, що прийняті на підставі та у межах повноважень, а отже є законними, обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
10.09.2025 на адресу суду надійшли від представника відповідача додаткові пояснення, в яких податковий орган зазначає, що камеральною перевіркою встановлено, що ПБП "Пасат" в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2024 року відображено суму залишку від'ємного значення за грудень 2022року в розмірі 132422грн. Залишок від'ємного значення за грудень 2022 року на момент подачі декларації за серпень 2024 року становив 21583 грн (4574грн - р.10.1декларації за грудень 2022 року + 17009грн -р.10.2 декларації за грудень 2024 = 21583грн). Тобто в додатку 2 до декларації за серпень 2024 позивачем було завищено залишок від'ємного значення за грудень 2022 року на 110839грн. (132422-21583=110839).
Проте, податковим органом, встановлено, що сума 110839грн, що є ПДВ сплаченим на митниці під час ввезення на митну територію України напівпричепа трьохосного згідно МД-2 № UA 101020041029U7 від 08.11.2022, ( платіжне доручення № 108 від 08.11.2022) зазначена в уточнюючій декларації за листопад 2022, а не за грудень 2022.
Тому на переконання податкового органу сума залишку від'ємного значення за грудень 2022 року не може включати суму 110839,00грн, адже ця сума була вказана в уточнюючій декларації за листопад 2022, а не за грудень 2022р.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Приватне багатопрофільне підприємство "Пасат" зареєстровано в органах державної реєстрації за № 13051050002003128 та взято на податковий облік в контролюючому органі 19.04.1993 № 916 в Житомирська об'єднанана ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області. Позивач є платником податку на додану вартість з 23.07.1997 по дату складення акта перевірки, записи про анулювання статусу відсутні.
У період із 21.09.2024 по 08.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведена камеральна перевірка Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" (далі - ПБП "Пасат") з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, заявленої за серпень 2024р.
За результатами перевірки складено акт від 08.10.2024 №20770/06-30-04-05/13566430, відповідно до висновків викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем, зокрема:
- п.200.1 пп. "б" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України платником завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування серпня 2024 року на 941грн.
п.200.1 пп."б" п. 200.4, п.200-1.3, ст.200-1, п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України та вимог пп.4 п.5 розділу V Порядку, ПБП "Пасат" відмовлено в наданні бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за серпень 2024 року, в розмірі 98818 грн;
- п.200.4"в" ст.200 Податкового кодексу України ПБП "Пасат" завищено від'ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2024 року в сумі 110839грн. ( додаток 2 період винекнення від'ємного значення - грудень 2022року.)
На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Житомирській області 04.11.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0257410405, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ПБП "Пасат" на суму 110839,00грн.
За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 09.12.2024 № 36775/6/99-00-01-04-06 скаргу ПБП "Пасат" залишено без розгляду.
Незгода з рішенням суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Пунктом 198.3 ст. 198 цього Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України 200.4. при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).
Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.
Згідно з п. 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.12 статті 200 ПК України).
Водночас, п. 200.14 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Зі змісту наведених норм ПК України можна дійти висновку, платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.
Досліджуючи наявність підстав для бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість суд відмічає таке.
З урахуванням п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ при від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).
Судом встановлено, що ПБП "Пасат" в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2024 року відображено суму залишку від'ємного значення за грудень 2022року в розмірі 132422грн. Залишок від'ємного значення за грудень 2022 року на момент подачі декларації за серпень 2024 року становив 21583 грн (4574грн - р.10.1декларації за грудень 2022 року + 17009грн -р.10.2 декларації за грудень 2024 = 21583грн). Тобто в додатку 2 до декларації за серпень 2024 позивачем було завищено залишок від'ємного значення за грудень 2022 року на 110839грн. (132422-21583=110839).
Сума 110839грн, є ПДВ сплаченим на митниці під час ввезення на митну територію України напівпричепа трьохосного згідно МД-2 № UA 101020041029U7 від 08.11.2022р.
В п. 3.4 розділу 3 акта перевірки зазначено, що аналізом наявної інформації встановлено, що ПБП "Пасат" ввезення товарів, здійснене у періоді, охопленому перевіркою за даними (інформація про фактичне ввезення товару на митну територію України, вантажно-митні декларації за жовтень, листопад 2022року, січень, квітень, серпень, листопад 2023 року, лютий серпень 2024, тощо) ПДВ сплачене митним органам в розмірі 110839грн.
Тобто, перевіряючим органом визнано сплату підприємством ПДВ на митниці в листопаді 2022року в розмірі 110839грн.
Позивачем вказані факти не оспорюються.
Пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Проте вказана норма податковим органом не врахована.
Застосовуючи зазначену норму Податкового кодексу України, відповідач мав дійти висновку про завищення позивачем залишку від'ємного значення за грудень 2022 року в сумі 110839 грн та заниження залишку від'ємного значення за листопад 2022 року в тій же сумі - 110839 грн.
Однак в порушення п.86.10 ст. 86 Податкового кодексу України відповідач обмежився лише висновком про завищення позивачем залишку від'ємного значення за грудень 2022 року в сумі 110839 грн, що є фактичною відмовою підприємству у визнанні податкового кредиту на суму 110839грн, що в свою чергу являється необґрунтованою підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0257410405 від 04.11.2024 року.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного суду України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 177, 241-245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Адміністративний позов Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" (адреса: 10029, м.Житомир, вул. Ватутіна, буд. 55, оф.2, код - 13566430) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (адреса: 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника,7, код 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 04.11.2024 № 0257410405.
Стягнути на користь Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
19.12.25