Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 року Справа №200/9883/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про:
- визнання протиправним та скасування рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене відповіддю № 15/981 від 14.11.2025 року, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації від 27.10.2025 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації від 27.10.2025 року;
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Приписами ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, установлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позовній заяві другим відповідачем по справі визначає ІНФОРМАЦІЯ_4 і просить зобов'язати його надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 27.10.2025 року, яку подав на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , де перебуває на військовому обліку.
Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 є окремими суб'єктами владних повноважень, а тому не можуть одночасно надавати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Позивачем не обґрунтовано яким чином ІНФОРМАЦІЯ_4 повинен надавати відстрочку позивачу, якщо позивач перебуває на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 , до якого і було подано заяву від 27.10.2025 року про надання відстрочки.
Крім того позовна заява не містить жодного посилання на вимоги чинного законодавства, які на думку позивача були би порушені саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також не підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, суд вказує на те, що позивачу необхідно привести позовну заяву до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та визначитись з колом відповідачів та вимог до них у відповідності до вимог ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», натомість зазначено посилання на п. 12 ч. 1 статті 5 Закон України «Про судовий збір», як підставу звільнення від сплати судового збору.
Перевіряючи підставу звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд виходить з такого.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 вказаного вище Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема згідно з п. 12 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд зазначає, що п. 12 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» застосовується виключно до спорів в яких позивач - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та спір стосується виконання військового обов'язку та службових обов'язків.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 не є особою, яка має пільги щодо сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки не є військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
З огляду на що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі зазначеної норми.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).
Судом встановлено, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу даного позову в сумі 1211,20 гривень (3028,00грн. х 04).
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 гривень за подачу даного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог п. 4, 5 ст. 160, ч. 3, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання: 1) позовної заяви в якій визначено відповідача/відповідачів (хто саме повинен надати відстрочку у даному спорі) та обґрунтовано викладено позовні вимоги до відповідача/відповідачів з посиланням на вимоги чинного законодавства, які на думку позивача порушено ІНФОРМАЦІЯ_4 (у разі визначення відповідачем); 2) доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: 1) позовної заяви в якій визначено відповідача/відповідачів (хто саме повинен надати відстрочку у даному спорі) та обґрунтовано викладено позовні вимоги до відповідача/відповідачів з посиланням на вимоги чинного законодавства, які на думку позивача порушено ІНФОРМАЦІЯ_4 (у разі визначення відповідачем); 2) доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або поштовим відправленням на адресу суду: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, буд. 1.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова