Рішення від 19.12.2025 по справі 640/15212/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року Справа№640/15212/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (код ЄДРПОУ 44021873, 03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2022 № 00105510704.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15212/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2022 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до судового розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/15212/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 прийнято справу до провадження. Позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи ухвалено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за листопад 2021 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем встановлено, що Товариством було завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на суму 7 125 594 грн та не виписано (не оформлено) та не задекларовано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за ставкою оподаткування 20% за листопад 2021 року на загальну суму 39 769 547 грн., в тому числі ПДВ 6 628 258 грн., та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 7% за листопад 2021 року на загальну суму 1528678 грн., в тому числі ПДВ 100007 гривень.

Позивач не погоджуючись з вказаними твердженнями відповідача зазначив, що висновки контролюючого органу, щодо необхідності реєстрації податкової накладної суперечать вимогам ст. 187 та ст. 201 ПК України оскільки Товариством не здійснювались операції поставки, інших операцій, у тому числі і оплати, які відповідно до вимог законодавства являються підставою для складання податкової накладної. Зберігання товару на складі з метою його подальшої реалізації не передбачає складання податкової накладної.

Також зазначено, що акт перевірки не містить жодних обґрунтувань позиції контролюючого органу щодо нереєстрації податкової накладної, що в свою чергу порушує Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків та ПК України.

Щодо податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Сільпо-Фуд», зазначено, що оскільки договором та первинними документами у даних взаємовідносинах між Товариством та ТОВ «Сільпо-Фуд» відбувалось постачання виключно інформаційно-технічних послуг, а не програмної продукції, то пільги з ПДВ не має. Договором та первинними документами передбачено виключно надання послуг (супровід, обслуговування, налаштування, підтримка), при яких жодних змін у програмній продукції не відбувається, що передбачає оподатковуванню ПДВ у загальному порядку.

Позивачем також зазначено, що оскільки податкові накладні вже пройшли перевірку на предмет реальності, та самим контролюючим органом була перевірена в автоматичному режимі в СЕА ПДВ шляхом їх реєстрації, то контролюючий орган не має повноважень не враховувати ПДВ по таким податковим накладним.

З посиланням контролюючого органу в акті перевірки на те, що Товариством не надано документів підчас перевірки чи не надано у повному обсязі, а також про надання документів на 14 день перевірки, позивач не погоджується, оскільки такі обставини не відповідають дійсності та спростовуються наданими відповідями від 24.01.2022, від 31.01.2022, від 02.02.2022, від 07.02.2022.

Щодо інвентаризації зазначено, що контролюючий орган не врахував інвентаризацію від 30.11.2021, яка безпосередньо стосується предмету перевірки та з суб'єктивних причин, які не передбачені ані ПК України, ані Положенням №879, не визнав інвентаризацію від 02.02.2022.

Також зазначено, що відповідач не підтверджує приналежність ТМЦ позивачу у зв'язку з тим, що на території складського комплексу здійснюють діяльність ще 9 юридичних осіб. Така позиція контролюючого органу, на думку позивача, не узгоджується з положеннями ПК України та не відповідає фактичним обставинам справи, підтвердженим первинними документами.

Відповідач в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Вказано, що підчас проведення перевірки позивачу направлялись запити щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо з'ясування обставин господарських операцій. Проте, позивачем інформації та документів не надано у повному обсязі.

Щодо інвентаризації зазначено, що у представників ГУ ДПС у м. Києві відсутня можливість здійснення контролю за проведенням інвентаризації товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ», призначеної наказом від 31.01.2022 за № 310122/1-1 (скасовано) та від 01.02.2022 №010222/1-1 оскільки час інвентаризації встановлено з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 відповідно до наказу від 31.01.2022 за № 310122/1-1 та з 0:00 до 09:00 годин 02.02.2022 відповідно до наказу від 01.02.2022 № 010222/1-1. Також заначено, що наказ від 01.02.2022 №010222/1-1 щодо проведення інвентаризації, ТОВ «МАУДАУ» надано 03.02.2022, що безпосередньо пізніше за дату проведення інвентаризації, яка відповідно до наказу від 01.02.2022 №010222/1-1 яка проводилась 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин. Враховуючи викладене, відсутня можливість підтвердження наявності залишків товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ».

Також, під час проведення перевірки, з метою обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності ТОВ «МАУДАУ» здійснено виїзд за адресою: м. Київ. вул. Ремонтна, буд. 8, за результатами якої встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться ряд інших СГ, а саме: ТОВ «Бембікс», ТОВ «Домінік 777», ТОВ «Лайєн - Гране», ТОВ «Юатрейд», ТОВ «Туск», ТОВ «Трамп Сервіс», ТОВ «Астра Космстікс», ТОВ «Фудмаркст», ТОВ «Кофебін». Під час огляду встановлені значні залишки ТМЦ (алкоголь, побутова хімія, бакалія, продукти харчування), які фактично було оглянуто, однак у зв'язку з не наданням жодних відомостей складського обліку неможливо підтвердити наявність товарів обліковуваних на рахунку 281, їх надходження на склад, розвантаження, відвантаження тощо, про що складено акт від 03.02.2022 № 723/26-15-07-04-05. Враховуючи вищенаведені обставини не можливо ідентифікувати фактичного власника товарів, що зберігаються на складі за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, та неможливо під твердити приналежність ТМЦ до ТОВ «МАУДАУ».

У зв'язку з наведеним, відповідач вказує про заниження податкових зобов'язань відповідно до п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, пп. «г» п.198.5 ст. 198 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на суму 6 628 258 грн., та заниження суми податкових зобов'язань за листопад 2021 на суму 6 628 258 гривень. Враховуючи вищенаведене, ТОВ «МАУДАУ» в порушення п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, пп. “г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 20 % за листопад 2021 року на загальну суму 39 769 547 грн., в тому числі ПДВ - 6 628 258 грн., та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 7 % за листопад 2021 року на загальну суму 1 528 678 грн., в тому числі ПДВ - 100 007 гривень.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Сільпо-Фуд» відповідачем вказано, що відповідно до п.26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим-сьомим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Перевіркою зроблено висновок, що така операція звільняється від оподаткування ПДВ ( загальна сума - 2 383 972,60 грн., сума ПДВ - 397 328,76 грн.). Зазначено, що звільненню від оподаткування ПДВ підлягають операції з постачання безпосередньо програмної продукції (її копій) або надання права на її використання (за умови, що оплата за таке використання не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України) від постачальника до покупця. Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право виключно у випадках, коли режим звільнення надається безпосередньо платнику, а не встановлюється для окремих операцій з постачання товарів/послуг. Отже, оскільки звільнення від оподаткування ПДВ надається за операціями з постачання програмної продукції й операціями з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, та не надається окремим суб'єктам господарювання, така податкова пільга застосовується платниками податку в обов'язковому порядку без права відмови від її використання. Отже, ТОВ «МАУДАУ» порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 201.3 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2021 на суму 397 329 гривень.

У відповіді на відзив представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (код ЄДРПОУ 44021873), зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: 03062, м. Київ, вул.Стрийська, буд. 6. Основний вид діяльності: 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет.

На підставі направлень від 19.01.2022 № 848/26-15-07-04-05, № 849/26-15-07-04-05 виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві та наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 18.01.2022 № 437-п виданого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (код 44021873) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2021 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2022 №9243/26-15-07-04-05/44021873.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «МАУДАУ»:

1. п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 підпункту “г» п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.3, п. 201.7, п.201.10 ст. 201, п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2021 року на суму 7 125 594 гривні;

2. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, ТОВ «МАУДАУ» не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за ставкою оподаткування 20 % за листопад 2021 року на загальну суму 39 769 547 грн., в тому числі ПДВ - 6 628 258 гри., та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 7 % за листопад 2021 року на загальну суму 1 528 678 грн., в тому числі ПДВ - 100 007 гривень.

28.02.2022 позивачем було подано заперечення на Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МАУДАУ» від 15.02.2022 року за №9243/26-15-07-04-05/44021873 з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за листопад 2021 року.

Листом від 13.06.2022 №5449/І/26-15-07-04-05-07 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про розгляд заперечень, яким висновки акту перевірки залишено без змін.

16.06.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві 20.06.2022 винесено податкове повідомлення-рішення №00105510704, яким зменшено позивачу від'ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту у розмірі 7125594,00 грн.

23.06.2022 позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 16.06.2022 №00105510704 до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 19.08.2022 №9446/6/99-00-06-01-05-06 вищезазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 16.06.2022 №00105510704, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами пункту 198.5 статті 198 ПК України закріплено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Нормами пункту 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 3 пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Згідно з частиною 2 статті 9 Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону № 996-ХІV, повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (підпункт «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 12.04.2024 у справі № 640/36803/21.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п.3.1 Акту перевірки:

«Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов'язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 4.1., рядок 4.2, та рядок 9 (колонка Б) Декларації): встановлено її заниження на 6 729 021 грн., що призвело до завищення на що ж суму показника рядка 19 Декларації.

Згідно оборотно-сальдової відомості но рахунку 281 «товари на складі» станом на 30.11.2021 встановлено наявність у ТОВ «МАУДАУ» товарів за ставкою оподаткування 20 % на загальну суму 39 769 547 грн., в тому числі ПДВ 6 628 258 грн., та за ставкою оподаткування 7 % на загальну суму 1 528 678 в тому числі ПДВ - 100 007 грн., детально наведено в Додатку № 2 до акту перевірки.

Під час проведення перевірки головному бухгалтеру ТОВ «МАУДАУ» ОСОБА_1 вручено лист про проведення інвентаризації від 25.01.2022 № 1568/І/26-15-07-04-05-07, в якому контролюючий орган просить до 01.02.2022 повідомити співробітників ГУ ДПС у м. Києві про час та місце проведення інвентаризації.

Підприємством ТОВ «МАУДАУ» надано відповідь №1 до запиту про проведення інвентаризації від 25.01.2022 № 1568/1/26-15-07-04-05-07 вих №310122/1 від 31.01.2022 який отримано нарочно 31.01.2022 ГДІ ОСОБА_2 , згідно якого встановлено, що ТОВ «МАУДАУ» здійснює свою діяльність цілодобово. У зв'язку з цим Товариство повідомляє, що найменше навантаження відбувається у пічний час. Отже, для мінімізації збитків підприємства, та для можливості проведення інвентаризації без повного зупинення діяльності повідомляємо, що інвентаризація буде проводитися з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8.

Крім того, підприємством ТОВ «МАУДАУ» надано відповідь №2 до запиту про проведення інвентаризації від 25.01.2022 № 1568/1/26-15-07-04-05-07 вих №010222/1 від 01.02.2022 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 01.02.2022 №12070/6) згідно якого повідомлено що ТОВ «МАУДАУ» здійснює свою діяльність цілодобово. У зв'язку з цим Товариство повідомляє, що найменше навантаження відбувається у нічний час. Отже, для мінімізації збитків підприємства, та для можливості проведення інвентаризації без повного зупинення діяльності повідомляємо, що інвентаризація буде проводитися з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8, та надано копію наказу на проведення інвентаризації та затвердження інвентаризаційної комісії від 31.01.2022 за №310122/1-1, відповідно до якого: інвентаризацію провести силами інвентаризацію провести силами інвентаризаційної комісії в період з 02 лютого по 05 лютого 2022, з 00:00 до 06:00 годин у присутності матеріально відповідальних осіб та співробітників ГУ ДПС у м. Києві.

Пізніше, а саме: 03.02.2022 ТОВ «МАУДАУ» надано відповідь №2 до запиту про проведення інвентаризації вих. № 020222/3 від 02.02.2022 (вх. ГУ ДПС № 12914/6 від 03.02.2022), яким надано копію наказу на проведення інвентаризації та затвердження інвентаризаційної комісії від 01.02.2022 №010222/1-1 згідно якого:

- скасувати наказ про інвентаризацію від 31.01.2022 №310122-11 в зв'язку з необхідністю повної зупинки роботи складу та проведення інвентаризації в максимально стислі терміни, для запобігання виникнення збитків підприємства.

- провести повну інвентаризацію товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ» за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, з повним його зупиненням та закриття.

- інвентаризацію провести силами інвентаризаційної комісії 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин у присутності матеріально - відповідальних осіб та співробітників ГУ ДПС у м. Києві.

ТОВ «МАУДАУ» 08.02.2020 надано лист - відповідь №3 до запиту про проведення інвентаризації № 1568/1/26-15-07-04-05-07 від 25.01.2022 вих №080222/1 від 08.02.2022 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 08.02.2022 №15183/6) яким надано наступні копії документів щодо проведеної інвентаризації, а саме: акт інвентаризації товарів на складі №1 від 02.02.2022; порівняльна відомість результатів інвентаризації від 07.02.2022; протокол інвентаризаційної комісії від 07.02.2022.

Відповідно до вищенаведеного слід зазначити наступне:

- відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку Державної податкової служби України затверджених Конференцією державних службовців Державної податкової служби України, протокол Конференції державних службовців Державної податкової служби України від 18.06.2020 №1 (із змінами внесеними Конференцією державних службовців Державної податкової служби України протоколом від 23.06.2020 №2);

- п. 3.3. У ДПС встановлений такий режим роботи: початок робочого дня - о 09 год 00 хв., перерва що надається для відпочинку і харчування, - з 13 год 00 хв. до 13 год. 45 хв., закінчення робочого дня - о 18 год. 00 хв., у п'ятницю - о 16 год. 45 хв.;

- п. 3.4. На період дії норм пункту 2 постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину , з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) початок робочого дня - о 08 год. 00 хв., перерва на обід - з 12 год. 00 хв. До 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня о 17 год. 00 хв., у п'ятницю - о 15 год. 45 хв.

Таким чином, у представників ГУ ДПС у м. Києві відсутня можливість здійснення контролю за проведенням інвентаризації товарно матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ» призначеної наказом від 31.01.2022 за №310122/1-1 (скасовано) та від 01.02.2022 №010222/1-1 оскільки час інвентаризації встановлено з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 відповідно до наказу від 31.01.2022 за №310122/1-1 та з 00:00 до 09:00 годин 02.02.2022 відповідно до наказу від 01.02.2022 №010222/1-1.

Також варто зазначити, що наказ від 01.02.2022 №010222/1-1 щодо проведення інвентаризації, ТОВ «МАУДАУ» надано 03.02.2022, що безпосередньо пізніше за дату проведення інвентаризації, яка відповідно до наказу від 01.02.2022 №010222/1-1 проводилася 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин.

Отже, у зв'язку з тим, що інвентаризація товарно - матеріальних цінностей па складі ТОВ «МАУДАУ», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8 проводилася 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин без присутності посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві відсутня можливість підтвердження їх наявності.».

Також в описовій частині акту перевірки посадовими особами відповідача вказувалось на надання позивачем документів на запити контролюючого органу підчас перевірки не в повному обсязі.

Щодо наведеного вище, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до запиту ГУ ДПС у м. Києві № 1 від 19.01.2022 від посадових осіб ТОВ «МАУДАУ» запрошено наступну інформацію:

1. Накази на призначення та звільнення осіб відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності (директор, головний бухгалтер) за вересень, жовтень та листопад 2021 року та під час проведення перевірки;

2. Ідентифікаційні дані (копія паспорту та ідентифікаційного коду) осіб відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності (директор, головний бухгалтер) за вересень, жовтень та листопад 2021 року та під час проведення перевірки;

3. Наказ про облікову політику (зі змінами);

4. Наявність дозволів па задекларований/фактичний вид діяльності (ліцензій/патентів/дозволів/не передбачено);

5. Первинні документи (договори, рахунки-фактури, акти, накладні, ТТН, платіжні доручення, банківські виписки за вересень, жовтень та листопад 2021 року тощо);

6. Первинні документи які мають відношення щодо формування від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту за листопад 2021 року (рядок 16 Декларації з ПДВ);

7. Розгорнуті ОСВ по всім рахункам та субрахункам б/о, які використовувалися за вересень, жовтень та листопад 2021 року;

8. Розгорнуті журнали ордери (обороти по рахунку) по всім рахункам та субрахункам б/о, які використовувалися вересень, жовтень та листопад 2021 року;

9. Картки рахунків 311,312 тощо за вересень, жовтень та листопад 2021 року;

10. Дані про наявність пільг, наданих відповідно до чинного законодавства, за період, що перевіряється;

11. Дані щодо проведених інвентаризацій за період, що перевіряється;

12. Дані складського обліку: картки, журнали, що підтверджують прийом та відвантаження ТМЦ на склад;

13. Інші документи, які відсутні в переліку, але мають відношення до господарської діяльності СГД та є предметом перевірки;

14. У разі відсутності, втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, падати письмові пояснення та їх документальне підтвердження.

Листом від 24.01.2022 №240122/1 (відповідь до запиту №1 від 19.01.2022) ТОВ «МАУДАУ» було повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про те, що в зв'язку з великим об'ємом запитуваної інформації відповідь буде надано декількома частинами. В даному листі надано інформацію по питанню 1, 4, 5, 7, 8, 9:

1. Надано копії наказів на призначення директорів №01-к від 13.01.2021, (№14-к від 17.01.2022 та головного бухгалтера №02-к від 04.02.2021;

4. Надано копії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 16.04.2021 № 3099/26-15-09-04-09 та тютюновими виробами 16.04.2021 № 3100/26-15-09-04-09;

5. Копії Договорів оренди офісу та складських приміщень:

- Договір оренди нежитлових приміщень №01-03-МД від 01.01.2021;

- Договір суборенди нерухомого майна №2021-01/1 від 12.01.2021;

- Договір оренди нежитлового приміщення №2202/21 від 22.02.2021;

- Договір оренди автонавантажувача №170381 від 17.01.2021;

Зазначено, що також огляду були надані оригінали Договорів та банківські виписки (інша частина документів буде надана в наступній відповіді на запит).

7. Оборотно-сальдова відомість помісячно за вересень, жовтень, листопад 2021 року та помісячно по рахункам: 10 основні засоби, 11 інші необоротні активи, 12 НМА, 15 капітальні інвестиції, 20 виробничі запаси, 281 товари (електронна форма), 31 розрахунковий рахунок, 361 розрахунки з постачальниками, 631 розрахунки з вітчизняними покупцями.

У запиті від 31.01.2022 №2 ГУ ДПС у м. Києві запропоновано керівнику ТОВ «МАУДАУ» надати письмові пояснення з наступних питань:

- Коли Ви приступили до виконання своїх обов'язків на чинній посаді?

- Які функціональні обов'язки Ви виконуєте?

- Чи виконували Ви аналогічні обов'язки раніше?

- Яким чином здійснюється контроль за веденням бухобліку в частині створення (отримання) первинного документа із зазначенням процесів та стадій його формування від початку та до моменту його фактичного створення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку?

- Чи має хтось фізичну чи технічну можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку крім керівника/головного бухгалтера? (1С: Підприємство, SAP, IT-Підприємство, інше)?

- У разі якщо так? Яким документом оформлено та надано іншій особі можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку?

- Хто приймає рішення про створення документа та подальше його внесення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку?

- Щодо відповідальних осіб за фінансово-господарську діяльність та ведення бухгалтерського та складського обліку;

- Хто займався підбором контрагентів-постачальників?

- Як відбувався пошук контрагентів - покупців та контрагентів-постачальників, які джерела інформації Ви використовувалися при відборі контрагентів?

- Хто є ініціатором укладання договорів (угод) з контрагентами постачальниками та покупцями, від кого надходять пропозиції про співпрацю з підприємствами?

- Чи знайомі Ви особисто з керівниками контрагентів - покупців та контрагентів- постачальників, при яких обставинах та коли Ви з ними познайомились?

- Хто надає вказівку для підготовки проєкту договорів (угод)?

- Хто погоджує проєкти договорів (угод) для подальшого підписання Вами?

- Ви особисто спілкуєтесь з партнерами по бізнесу, та де це відбувається?

- Які питання Ви ставите при зустрічі, та з якими документами при цьому знайомитеся?

- Якщо контрагент знаходиться в іншій області, як ви з ним взаємодієте?

- У разі необхідності, де Ви берете дані контрагентів?

- Чи існують документи, що регламентують документообіг у суб'єкта господарювання, що перевіряється?

- Де безпосередньо зберігались основні засоби, ТМЦ та інші активи, що обліковувались на балансі підприємства станом на 30.11.2021 та на дату проведення перевірки?

- Хто є відповідальною особою (прізвища, посади, тощо) за збереження ТМЦ та інших активів на складі підприємства, та надання складських документів?

- Хто є відповідальною особою за оформлення первинних документів при русі товаро-матеріальних цінностей (надходження, використання, вибуття) (прибутковий ордер типової форми №М-4, акт приймання матеріалів типової форми №М-7, ТТН зі штампом оприбутковано, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми №М-11, лімітно-забірні картки, картки складського обліку матеріалів, відомості обліку залишків матеріалів на складі, матеріальні звіти матеріально відповідальної особи сальдові відомості/або відомості обліку залишків матеріалів на складі та інші первинні документи)?

- Хто є відповідальною особою та ким фактично складалися матеріальні звіти та реєстри приймання-здачі документів (прибуткових і видаткових)?

- надати пояснення та копії підтверджуючих документів, щодо взаємовідносин з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код 40720198), а саме: договори, видаткові накладні, акти приймання робіт/послуг, платіжні доручення, сертифікати якості, (ТТН) щодо транспортування ТМЦ (бакалії, продуктів харчування) та інші документи які ввійшли до переліку але безпосередньо стосується господарських відносин ТОВ «МАУДАУ» з ТОВ «СІЛЬПО»?

Листом від 31.01.2022 №310122/2 (відповідь №2 до запиту №1 від 19.01.2022) ТОВ «МАУДАУ» було надано ГУ ДПС у м. Києві інформацію по питанню 5, 11, 13:

5. Первинні документи (договори, накладні, ТТН, акти виконаних робіт ТОВ «Сільпо-Фуд»;

11. Інвентаризаційні описи за 30.11.2021;

13. Штатний розпис б/н від 31.08.2021 та від 30.11.2021.

Також в листі наявна приписка, що до огляду не надано ТН щодо транспортування ТМЦ (крім алкогольних напоїв) від контрагента продавця ТОВ «Сільпо-Фуд» на адресу ТОВ «МАУДАУ».

31.01.2022 ГУ ДПС у м. Києві складено акт не надання підтверджуючих документів ТОВ «МАУДАУ» № 628/26-15-05-04-05 яким засвідчено факт ненадання пояснень, оригіналів та копій документів, а саме щодо:

1. Ідентифікаційних даних (копія паспорту та ідентифікаційного коду) осіб відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності (директор, головний бухгалтер) за вересень, жовтень та листопад 2021 року та під час проведення перевірки;

2. Наказ про облікову політику (зі змінами);

3. Первинні документи (договори, рахунки-фактури, акти, накладні, ТТН, платіжні доручення, банківські виписки за вересень, жовтень та листопад 2021 року тощо);

4. Первинні документи які мають відношення щодо формування від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту за листопад 2021 року (рядок 16 Декларації з ПДВ);

5. Розгорнуті журнали ордери (обороти по рахунку) по всім рахункам та субрахункам б/о, які використовувалися вересень, жовтень та листопад 2021 року;

6. Картки рахунків 311,312 тощо за вересень, жовтень та листопад 2021 року;

7. Дані про наявність пільг, наданих відповідно до чинного законодавства, за період, що перевіряється;

8. Дані складського обліку: картки, журнали, що підтверджують прийом та відвантаження ТМЦ на склад;

9. Інші документи, які відсутні в переліку, але мають відношення до господарської діяльності СГД та є предметом перевірки.

У запиті від 01.02.2022 №3 ГУ ДПС у м. Києві запропоновано ТОВ «МАУДАУ» для з'ясування обставин здійснення та змісту господарських операцій, прояву розумної обачності, ділової мсти, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, реальності здійснення господарських операцій та відповідності інформації відображеної в первинних документах змісту господарських операцій, надати письмові пояснення з наступних питань: Під час проведення перевірки встановлено розбіжності в показниках бухгалтерського обліку за листопад 2021 року, а саме рахунку 28 «Товари на складі» та ЄРПН за листопад 2021 року, так, встановлено розбіжність в сумі списання з 28 рахунку товару Віскі Jack Daniel's, 40%, 1 л (середня ціна списання за одиницю товару - 585,4 грн.). Однак згідно ЄРПН середня ціна за одиницю товару Віскі Jack Daniel's, 40%, 1 л становить - 496,9 грн., що становить нижче ціни придбання, яка становить згідно ЄРПН - 567,9 грн за одиницю товару. Також не встановлено реєстрацію ПН із номенклатурою товару Віскі Jack Daniel's, 40%, 1 л в ЄРПН з ознакою Віскі Jack Daniel's, 40%, 1 л (перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання).

Листом від 02.02.2022 № 020222/2 ТОВ «МАУДАУ» надано ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 2 до запиту №1 від 19.01.2022, відповідь № 1 на акт не надання підтверджуючих документів від 31.01.2022 № 628/26-15-05-04-05, в якій повідомлено, зокрема наступне:

В даному листі надаємо інформацію по питанню 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

1. Надаємо копії ідентифікаційних даних директорів, головного бухгалтера відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності за вересень, жовтень та листопад 2021 року та під час проведення перевірки;

2. Надаємо копію наказу про облікову політику № 1-ОП від 05.02.2021;

3. Надаємо для огляду оригінали первинних документів за вересень, жовтень та листопад 2021 року, а саме:

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

-Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки;

4. Надаємо для огляду оригінали первинних документів, які мають відношення щодо формування від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту за листопад 2021 року:

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

-Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки;

6. Надаємо картки рахунків 311 за вересень, жовтень та листопад 2021 року. По 312 рахунку руху не відбувалось;

5. Згідно наказу про облікову політику від 05.02.2022 №1-ОП обліковими реєстрами бухгалтерського обліку є оборотно-сальдові відомості, які були надані в відповіді №1 на запит №1 від 19.01.2022;

7. Щодо наявності пільг, наданих відповідно до чинного законодавства за період, що перевіряється ТОВ «МАУДАУ» повідомляє, що пільги відсутні.

8. Для складського обліку використовується система складського обліку WMS, в якій кожен товар сканується по штрих-коду при надходженні та відвантаженні товару. Облік ведеться у кількісному виразі та при переливці в П3 «1С» отримує вартісний вираз.

Листом від 02.02.2022 № 020222/1 ТОВ «МАУДАУ» надано ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 1 до запиту №2 від 31.01.2022, в які й повідомлено, зокрема наступне:

В запиті контролюючий орган посилаючись на пп. 16.1.15 п.16.1 ст.16 ПКУ просить товариство надати письмові пояснення по 23 питаннях та копії документів по 1 пункту (24 пункт запиту).

Відповідно до зазначеного підпункту ПКУ, у платника податків виникає обов'язок подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Отже, у товариство виникає обов'язок у наданні саме документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів при чому зазначений підпункт регламентує надання таких документів виключно у разі зазначення їх конкретного переліку, а також підстав для їх надання.

Пп. 16.1.15 п.16.1 ст.16 ПКУ не передбачає надання відповідей на питання, в тому числі, що не стосуються предмету перевірки.

23 з 24 пунктів запиту №2 не містять вимоги у наданні документів і по своїй суті є питаннями які не відносяться до предмету перевірки, а саме: перевірки з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2021 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларовану у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2021 року.

Щодо надання копій документів по взаємовідношеннях із контрагентом ТОВ «Сільпо-Фуд» (пункт 24 запиту №2) варто зазначено наступне:

Всупереч положенням пп.16.1.15 п.16.1 ст.16 ПКУ посадовими особами контролюючого органу не вказані підстави для їх надання.

Також звернуто увагу, що відповідно до положень пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи в праві у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів. Отже, припис пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПКУ чітко вказує на право податкових органів надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів лише у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України контроль за дотримання якого покладено на такі органи.

Поряд з цим, у запиті № 2 не вказані будь-які порушення виявлені при господарських взаємовідносинах с ТОВ «Сільпо-Фуд». Окрім цього, звернуто увагу на п. 85.4 ст. 85 ПКУ, який зазначає, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Поряд з цим, у запиті №2 не вказані будь-які порушення виявлені при господарських взаємовідносинах с ТОВ «Сільпо-Фуд».

Звернуто увагу на п. 85.2 ст. 85 ПКУ де зазначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Зазначено, що товариство надає доступ до всіх оригіналів документів що стуснуються питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2021 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларовану у попередніх звітних періодах за вересень, жовтень 2021 року у тому числі і до оригіналів первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Сільпо-Фуд».

П. 85.1 ст. 85 ПКУ забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ.

02.02.2022 ГУ ДПС у м. Києві складено акт не надання пояснень та їх документальних підтверджень ТОВ «МАУДАУ» № 703/26-15-07-04-05, яким зафіксовано не надання документів що вказані в запиті №2 від 31.01.2022 та не надано жодних письмових пояснень з порушених в запиті № 2 від 31.01.2022 питань.

В листі ТОВ «МАУДАУ» від 03.02.2022 №030222/1 (відповідь №2 до запиту про доступ до обстеження територій, приміщень) зазначено, що відповіддю №2 вихідний номер 310122/2 від 31.01.2022 на цей запит було повідомлено, що проведення обстеження надано 03.02.2022 з 14 години 00 хвилин за адресою офісних та складських приміщень. Таким чином, було оговорено проведення огляду 03.02.2022 з 14 години 00 хвилини. Огляд приміщень проведено 03.02.2022 у присутності співробітників ГУ ДПС у м. Києві.

Листом від 07.02.2022 №070222/1 ТОВ «МАУДАУ» надано ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 1 до запиту № 3 від 01.02.2022 з поясненнями.

Листом від 07.02.2022 №070222/2 ТОВ «МАУДАУ» повторно надано для огляду ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 3 на запит № 1 від 19.01.2022, відповідь № 2 на акт ненадання підтверджуючих документів № 628/26-15-05-04-05 від 31.01.2022 наступні документи:

надано оригінали всіх первинних документів за вересень, жовтень та листопад 2021 року, а саме:

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

- Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки;

надано оригінали всіх первинних документів, які мають відношення щодо формування від'ємного значення з ПДВ, що включається до складу податкового кредиту за листопад 2021 року:

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

- Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки.

07.02.2022 ГУ ДПС у м. Києві складено акт не надання документів до перевірки ТОВ «МАУДАУ», яким зафіксовано, що під час проведення перевірки ТОВ «МАУДАУ» вручено відповідні запити щодо необхідності надання первинних документів, що стосуються предмету перевірки. № 1 від 19.01.2022. ТОВ «МАУДАУ» надано відповідь № 3 на запит № 1 від 19.01.2022 07.02.2022 вих. № 070222/2, в якому зазначено, що ТОВ «МАУДАУ» надає до огляду оригінали всіх первинних документів за вересень, жовтень та листопад 2021 року, а саме: договори з додатками та специфікаціями, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки. Зауважено, що 07.02.2022 - 14 день проведення перевірки (з урахуванням продовження), тобто за 1 день до завершення терміну проведення перевірки, що унеможливлює в повному обсязі дослідити надані до огляду документи. Також зазначено, що запит па надання документів вручено 20.01.2022, про що складено даний акт ненадання документів від 07.02.2022 № 777/26-15-07-04-05.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

За змістом пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення статей 44, 85 ПК України у їх взаємозв'язку і сформовані ним підходи щодо застосування означених норм податкового законодавства є усталеними.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та наведених вище документів, позивачем надавались запитувані документи та / або відповідні пояснення. Проте, оскільки запитувані документи надано за 1 день до завершення терміну проведення перевірки, що унеможливлює в повному обсязі дослідити надані до огляду документи, відповідачем складено акт ненадання документів від 07.02.2022 № 777/26-15-07-04-05.

Разом з тим, зі змісту листа від 02.02.2022 № 020222/2 ТОВ «МАУДАУ» надано ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 2 до запиту №1 від 19.01.2022, відповідь № 1 на акт не надання підтверджуючих документів від 31.01.2022 № 628/26-15-05-04-05, в які повідомлено, зокрема наступне:

В даному листі надаємо інформацію по питанню 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

2. Надаємо копію наказу про облікову політику № 1-ОП від 05.02.2021;

3. Надаємо для огляду оригінали первинних документів за вересень, жовтень та листопад 2021 року, а саме:

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

-Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки;

- Договори з додатками та специфікаціями;

- Рахунки-фактури;

- Акти виконаних робіт;

- Прибуткові та видаткові накладні;

-Товарно-транспортні накладні;

- Банківські виписки;

6. Надаємо картки рахунків 311 за вересень, жовтень та листопад 2021 року. По 312 рахунку руху не відбувалось;

Отже, надані ТОВ «МАУДАУ» вказані документи вже надавались відповідачу 02.02.2022, про що також зазначено в листі від 07.02.2022. Проте пояснень наведеному відповідачем не надано.

Отже, суд відхиляє вказані доводи відповідача з підстав їх необґрунтованості.

Щодо проведення інвентаризації та обстеження територій, приміщень, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Відповідно до норм підпункту 20.1.13 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею 10 Закону № 996-XIV передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № №879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення №879).

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.

За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 розділу III Положення №879 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 розділу III Положення №879 інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Пунктом 18 розділу II Положення №879 визначено, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менше ніж у двох примірниках (п. 21. розділу II Положення №879).

Пунктом 1 розділу IV Положення №879 встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, залишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 2 розділу IV Положення №879 протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

Як встановлено судом, листом від 25.01.2022 №1568/1/26-15-07-04-05-07 ГУ ДПС у м.Києві запрошено у ТОВ «МАУДАУ» інформацію щодо проведеної інвентаризацій ТМЦ, які обліковуються станом на 30.11.2021, у тому числі:

- засвідчену копію наказу на проведення інвентаризацій основних засобів;

- засвідчену копію наказу на затвердження складу комісії (вказати прізвища, імена та по батькові, посади членів комісії).

Також в листі викладено прохання про проведення інвентаризації фактично наявних ТМЦ та інших активів ТОВ «МАУДАУ» (код 44021873) станом на дату проведення інвентаризації та у присутності представника (представників) Головного управління ДПС у м. Києві, що здійснює (здійснюють) перевірку.

Листом від 31.01.2022 №310122/1 (відповідь до запиту про проведення інвентаризації №1568/1/26-15-07-04-05-07 від 25.01.2022) ТОВ «МАУДАУ» було повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про те, що ТОВ «МАУДАУ» здійснює свою діяльність цілодобово. У зв'язку з цим найменше навантаження відбувається у нічний час. Отже, для мінімізації збитків підприємства, та для можливості проведення інвентаризації без повного зупинення діяльності повідомлено, що інвентаризація буде проводитися у час з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 за адресою: м. Київ, вулиця Ремонтна, 8.

Окремо надано документи щодо проведеної інвентаризації станом на 30.11.2021, а саме:

- копію наказу на проведення інвентаризації та затвердження інвентаризаційної комісії від 29.10.2021 за №291021/1-1;

- копію інвентаризаційного опису від 26.11.2021;

- копію інвентаризаційного опису від 30.11.2021;

- копію акту інвентаризації товарів від 30.11.2021 за №1.

31.01.2022 директором ТОВ «МАУДАУ» був прийнятий наказ №310122/1-І про створення інвентаризаційної комісії та проведення на складі ТМЦ м. Київ, Ремонтна, 8, відповідно до якого визначено: провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ» за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8; створено інвентарну комісію, на яку покладено організацію інвентаризації та контроль за її проведенням; інвентаризацію провести силами інвентаризаційної комісії в період з 02 лютого по 05 лютого 2022 року з 00:00 до 06:00 годин у присутності матеріально-відповідальних осіб та співробітників ГУ ДПС у м. Києві; результати інвентаризації протягом п'яти днів після закінчення інвентаризації оформити інвентаризаційними описами; бухгалтеру обліку та звітності ОСОБА_3 узгоджені результати інвентаризації провести в обліку не пізніше десяти робочих днів після отримання.

Вказаний наказ отримано ГУ ДПС у м. Києві 01.02.2022, про що свідчить штамп відповідача на супровідному листі №010222/1 від 01.02.2022, в якому також зазначено, що ТОВ «МАУДАУ» здійснює свою діяльність цілодобово. У зв'язку з цим Товариством повідомлено, що найменше навантаження відбувається у нічний час. Отже, для мінімізації збитків підприємства, та для можливості проведення інвентаризації без повного зупинення діяльності повідомлено, що інвентаризація буде проводитися у час з 00:00 до 06:00 годин з 02.02.2022 по 05.02.2022 за адресою: м. Київ, вулиця Ремонтна, 8.

01.02.2022 директором ТОВ «МАУДАУ» був прийнятий наказ №010222/1-І про створення інвентаризаційної комісії та проведення на складі ТМЦ м. Київ, Ремонтна, 8, відповідно до якого визначено:

1. Скасувати наказ про інвентаризацію від 31.01.2022 №310122-11 в зв'язку з необхідністю повної зупинки роботи складу та проведення інвентаризації в максимально стислі терміни, для запобігання виникнення збитків підприємства;

2. Провести повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ» за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна,8, з повним його зупиненням та закриттям.

3. Організацію інвентаризації та контроль за її проведенням покласти на інвентарну комісію.

Вказаний наказ отримано ГУ ДПС у м. Києві 02.02.2022, про що свідчить штамп відповідача на супровідному листі від 02.02.2022 №020222/3.

Листом від 08.02.2022 №080222/2 ТОВ «МАУДАУ» надано ГУ ДПС у м. Києві відповідь № 3 до запиту про проведення інвентаризації № 1568/1/26-15-07-04-05-07 від 25.01.2022, та наступні документи:

-акт інвентаризації товарів на складі № 1 від 02.02.2022;

-порівняльна відомість результатів інвентаризації від 07.02.2022;

-протокол інвентарної комісії від 07.02.2022.

Листом від 27.01.2022 №2179/1/26-15-07-04-05-07 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «МАУДАУ» про необхідність надання співробітникам ГУ ДПС у м. Києві, які здійснюють перевірку, доступ до обстеження територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності ТОВ «МАУДАУ» (код 44021873), зокрема: офісів, складських приміщень тощо, які перебувають у власності товариства, оренді, користуванні тощо.

Листом від 01.02.2022 №010222/2 (відповідь №1 до запиту про доступ до обстеження територій, приміщень), одержаним ГУ ДПС у м. Києві 01.02.2022, ТОВ «МАУДАУ» було повідомлено ГУ ДПС у м. Києві про те, що Товариством прийнято рішення про забезпечення доступу до обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності ТОВ «МАУДАУ», зокрема: офісу та складу. Для реалізації проведення обстеження зазначено, що його можливо провести 03.02.2022 з 14 години 00 хвилин, за адресою офісних приміщень: м. Київ, вул. Ушинского, 40 з подальшим обстеженнями складських приміщень за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8.

03.02.2022 складено акт проведення обстеження територій, приміщень, що використовуються ТОВ «МАУДАУ» № 723/26-15-07-04-05, яким встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8 знаходиться складське приміщення, в якому встановлені значні залишки ТМЦ (алкоголь, побутова хімія, бакалія, продукти харчування) які фактично було оглянуто, однак кількість встановити не можливо, крім того неможливо підтвердити наявність товарів обліковуваних на рахунку 281, у зв'язку із значною кількістю номенклатури, про що складено акт від 03.02.2022 №723/26-15-07-04-05.

В акті перевірки вказано, що у зв'язку з тим, що інвентаризація товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8 проводилася 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин без присутності посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві відсутня можливість підтвердження їх наявності.

Також в акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки, з метою обстеження територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності ТОВ «МАУДАУ» здійснено виїзд за адресою: м. Київ. вул. Ремонтна, буд. 8, за результатами якої встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться ряд інших СГ, а саме: ТОВ «Бембікс», ТОВ «Домінік 777», ТОВ «Лайєн - Гране», ТОВ «Юатрейд», ТОВ «Туск», ТОВ «Трамп Сервіс», ТОВ «Астра Космстікс», ТОВ «Фудмаркст», ТОВ «Кофебін». Під час огляду встановлені значні залишки ТМЦ (алкоголь, побутова хімія, бакалія, продукти харчування), які фактично було оглянуто, однак у зв'язку з не наданням жодних відомостей складського обліку неможливо підтвердити наявність товарів обліковуваних на рахунку 281, їх надходження на склад, розвантаження, відвантаження тощо, про що складено акт від 03.02.2022 № 723/26-15-07-04-05. Враховуючи вищенаведені обставини не можливо ідентифікувати фактичного власника товарів, що зберігаються на складі за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, та неможливо під твердити приналежність ТМЦ до ТОВ «МАУДАУ»

Пунктом 4 частини 1 розділу ІІ Положення №879, визначено, що у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. За змістом наведеної норми Положення присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов'язковою.

Податковим законодавством не передбачено обов'язку направлення платником податків лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу, а також проведення відповідної інвентаризації з обов'язковою присутністю при її проведенні представників контролюючого органу.

У Постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №640/19859/21 колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхиляючі доводи контролюючого органу зазначила, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов'язковою.

Аналогічна позиція викладена у постановою Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/11549/21, у якій, зокрема, зазначено, що вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов'язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № №879 є правом, а не обов'язком).

Таку ж позицію висвітлено Верховним Судом у постановах від 23.07.2020 у справі №640/5215/19, від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.

З наведених підстав суд не приймає позицію відповідача щодо відсутності можливості підтвердження наявності товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ», у зв'язку з тим, що інвентаризація товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8 проводилася 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин без присутності посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві.

Також суд зазначає, що працівниками ГУ ДПС в м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, таким чином працівники відповідача мали фактичний доступ до територій та приміщень позивача.

Наведене підтверджується також складеним 03.02.2022 актом проведення обстеження територій, приміщень, що використовуються ТОВ «МАУДАУ» № 723/26-15-07-04-05.

Згідно з вимогами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті і 89 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання, виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, проведення інвентаризації та/або фактичний огляд активів платника податків, які використовуються у господарській діяльності, не можуть охоплюватись предметом документальної позапланової перевірки.

У відповідності до абзацу 2 пункту 5 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затвердженого наказом Мінфіна України №727 від 20.08.2015, обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Суд зауважує, що означене порушення відповідачем процедури проведення перевірки могло істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийнято спірне рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про ненадання платником податків первинних документів у повному обсязі, а також про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 7 125 594 грн (показник рядка 19 Декларації) у результаті допущених порушень податкового законодавства виключно на підставі аналізу інформації, наявної у відповідача, без надання можливості позивачу виконати свій обов'язок щодо надання документів, що належать до предмета перевірки або пов'язані з предметом перевірки.

На переконання суду, у випадку прийняття відповідачем наданих позивачем первинних документів за період, що перевірявся, та здійснення контролюючим органом аналізу таких документів висновки, відображені в акті перевірки, на підставі яких винесено спірне рішення, могли б істотно відрізнятися.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи порушення контролюючим органом процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятого за результатами її проведення рішення.

Водночас, незважаючи на те, що вказані обставини є достатньою самостійною підставою для задоволення позову, суд, керуючись закріпленим в статті 9 КАС України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, також вважає за доцільне надати правовий висновок викладеним в акті перевірки твердженням контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

У контексті зазначеного суд також вважає необхідним відмітити, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки враховуючи вище положення пункту 44.6 статті 44 ПК України, первинні документи визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

Відтак, за предметом спору, суд вважає необхідним вказати, що долучати документи платник податків має право на будь-якій стадії податкового спору, ненадання первинних документів не означає їх відсутність в момент перевірки, що узгоджується із висновками Верховного Суду викладені у постанові від 12.02.2019 № 820/6512/16.

Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29.05.2020 (справа № 826/27811/15), від 06.08.2019 (справа № 160/8441/18), від 31.01.2020 (справа № 826/15328/18), від 03.10.2023 (справа № 420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Поряд з цим факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі №814/3617/14, від 03.03.2021 у справі №824/638/18-а, від 08.09.2022 у справі №640/26351/20, від 11.07.2023 у справі №822/554/17, від 10.01.2023 у справі №814/876/16 тощо).

Крім того, у постанові від 08.09.2019 (справа №802/1069/13-а) Верховний Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов'язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Також у постановах від 08.09.2019 (справа №802/1069/13-а), від 01.04.2020 (справа №640/637/19), від 04.03.2020 (справа №0440/5658/18) Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов'язаний призначити та провести позапланову перевірку.

При цьому у постановах від 24.02.2020 (справа №440/4443/18), від 27.04.2022 (справа №420/13197/20) Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Узагальнюючи наведені вище підходи, суд зазначає, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, і після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених ПК України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об'єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

Судом встановлено, що в акті перевірки вказано, що у зв'язку з тим, що інвентаризація товарно - матеріальних цінностей на складі ТОВ «МАУДАУ», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ремонтна, буд 8 проводилася 02.02.2022 з 00:00 до 09:00 годин без присутності посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві відсутня можливість підтвердження їх наявності.

Судом встановлено, що позивач подав відповідачу витребувані документи, надавав пояснення, надав доступ для проведення обстеження територій та приміщень, а тому, посилання відповідача на ненадання позивачем усіх належних документів до перевірки не відповідає обставинам справи.

Фактично, ГУ ДПС неправомірно відхилило надані первинні документи, без жодного обґрунтування їх неправомірності.

Крім того, оцінюючи акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 727).

Порядком № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з нормами Розділу ІІ Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, такий є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких приймають податкові повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, чи будь-які інші документи, а саме не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документів, що стосуються формування позивачем показників спірних рядків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Отже, акт перевірки відповідача зазначеним вище вимогам не відповідає, відповідно унеможливлює оцінку об'єктивності щодо наявності/відсутності факту заниження податкового зобов'язання позивачем за період перевірки.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано відповідачу витребувані документи, надано пояснення, надано доступ для проведення обстеження територій та приміщень, проведено інвентаризацію ТМЦ, проте вказані документи ГУ ДПС у м. Києві не прийняті та не були враховані під час проведення перевірки.

Також, судом встановлено, що позивачем надавались заперечення на акт ГУ ДПС у м. Києві, до яких були долучені первинні документи (всього 3670 документів (17 томів) на 4735 арк.), проте ГУ ДПС всупереч приписам статті 44, 86 ПК України не врахувало жодного наданого первинного документа, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду заперечень позивача на акт перевірки).

Враховуючи вищенаведене, відповідачем протиправно не надано оцінки документам наданим позивачем, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки є істотним порушенням процедури проведення перевірки.

В п. 3.1 Акта перевірки також зроблено висновок, що позивачем занижено податкові зобов'язання відповідно до п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою на суму 6 628 258 грн., та занижено суму податкових зобов'язань за листопад 2021 на суму 6 628 258 гривень.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «МАУДАУ» в порушення п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, пп. “г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 20 % за листопад 2021 року на загальну суму 39 769 547 грн., в тому числі ПДВ - 6 628 258 грн., та не зареєстровано податкову накладну за ставкою оподаткування 7 % за листопад 2021 року па загальну суму 1 528 678 грн., в тому числі ПДВ - 100 007 гривень.

Щодо вказаного, суд зазначає таке.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

З наданих під час перевірки первинних і бухгалтерських документів наданих у відповіді №1 від 24.01.2022 №240122/1, відповіді №1 від 02.02.2022 №020222/2 та відповіді №2 від 07.02.2022 №070222/2 вбачається, що придбанні товари були в подальшому реалізовані іншим юридичним особам та кінцевому споживачу саме з метою отримання прибутку, а отже фактично використані в господарській діяльності позивача.

На підтвердження придбання та подальшої реалізації товару долучено до матеріалів справи договори с додатками, видаткові накладні, банківські виписки та оборотно-сальдову відомість по рахунку 281.

З договору оренди нежитлових приміщень від 22.02.2021 за №2202/21 вбачається, що приміщення, де знаходиться склад позивача орендується ним повністю. В акті перевірки зазначено, що в складському приміщенні ТОВ «МАУДАУ» за адресою Ремонтна, 8 знаходяться значні залишки ТМЦ (алкоголь, побутова хімія, бакалія, продукти харчування), які фактично було оглянуто, але кількість неможливо встановити та підтвердити їх наявність у зв'язку із значною кількістю номенклатури.

Як вбачається зі змісту матеріалів справи, контролюючому органу надавалися відомості про складський облік товарів за рахунком 281, про вказане зазначено у відповіді №1 від 24.01.2022 №240122/1. Також, під час перевірки було надано первинні документи по ТМЦ, надані оборотно-сальдові відомості по пов'язаним рахункам.

Контролюючий орган в акті перевірки не посилається на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством. Наданий суду відзив наведених посилань також не містить.

За таких обставин, висновки перевірки про порушення ТОВ «МАУДАУ» п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, пп. “г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зроблено відповідачем бездоказово, безпідставно та без дослідження наданих позивачем первинних документів, через їх неприйняття, про що судом вже зазначалось вище.

Також, за змістом п. 3.2 Акта перевірки відповідно до п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим-сьомим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Перевіркою зроблено висновок, що така операція звільняється від оподаткування ПДВ (загальна сума - 2 383 972,60 грн., сума ПДВ - 397 328,76 грн.).

Зазначено, що звільненню від оподаткування ПДВ підлягають операції з постачання безпосередньо програмної продукції (її копій) або надання права на її використання (за умови, що оплата за таке використання не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України) від постачальника до покупця.

Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків має право виключно у випадках, коли режим звільнення надається безпосередньо платнику, а не встановлюється для окремих операцій з постачання товарів/послуг.

Отже, оскільки звільнення від оподаткування ПДВ надається за операціями з постачання програмної продукції й операціями з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, та не надається окремим суб'єктам господарювання, така податкова пільга застосовується платниками податку в обов'язковому порядку без права відмови від її використання.

На підставі вказаного контролюючий орган дійшов висновку про ТОВ «МАУДАУ» п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201, п.201.3 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2021 па суму 397 329 гривень.

Судом встановлено, що 01.02.2021 між ТОВ «МАУДАУ» (Замовник) та ТОВ «Сільпо-Фуд» (Виконавець) був укладений договір про надання інформаційно-технічних послуг №ІТ-17-21, відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику за плату інформаційно-технічні послуги.

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, ряд послуг які можуть бути надані в рамках укладеного договору, а саме:

А) Створення єдиної точки контакту для користувачів Замовника, цілодобова підтримка IT - послуг, що надаються, контроль за вирішенням інцидентів, забезпечення зворотного зв'язку з користувачами, виконання заявок користувачів;

Б) Супровід робочого місця користувачів Замовника (включаючи, у разі наявності касових місць). Супровід робочого місця включає встановлення, налаштування і подальше обслуговування робочих станцій і необхідного програмного забезпечення (операційна система, MS Office, антивірусний захист, інформаційна безпека, сервіс друку);

B) Надання інформаційних сервісів співробітникам Замовника (за вийнятком робочих місць касирів). В рамках цієї послуги користувачам надається можливість користуватися електронною поштою, доступом в Інтернет, файловими сервісами, видаленим підключенням до корпоративної мережі, та інше;

Г) Супровід бізнес - систем програмного забезпечення для автоматизації бізнес процесів Замовника. Зокрема, супроводжується програмне забезпечення для системи управління товарним обліком магазинів, управління касовими місцями, управління системою надання інформації по комерційній діяльності і інше. В рамках цієї послуги надається можливість доопрацювання існуючих бізнес-систем торгового програмного забезпечення;

Д) Обслуговування інших корпоративних бізнес-систем, які призначені для автоматизації бухгалтерської діяльності, фінансового планування, надання ресурсів загального користування, web-ресурси і інше. В рамках послуги надається можливість доопрацювання існуючих управлінських систем;

Е) Обслуговування мережі передачі даних, телекомунікацій і телефонних мереж, які призначені для організації підтримки внутрішніх технологічних і бізнес-процесів (управління виробництвом, обмін інформацією про рух товарів, підтримка електронного документообороту, супровід єдиної розподіленої бази даних підприємства та інше), електронних платежів;

Є) Виконання вибіркового або повного встановлення і введення в експлуатацію об'єктів в розрізі ІТ-інфраструктури, а також налаштування і конфігурації ІТ-інфраструктури для задоволення інфраструктури в існуючій системі або середовищі.

При виконанні зазначених в п. 2.1. обов'язків Виконавець керується відповідним чинним законодавством і цим Договором і гарантує таку якість надаваних за цим Договором інформаційно - технічних послуг, що відповідають вимогам, які звичайно ставляться до послуг такого роду (п. 2.2 Договору).

За результатами надання послуг сторони підписують акти наданих послуг на підставі погодженої Сторонами вартості послуг у відповідному Додатку, форма якого затверджена сторонами у Додатку №1 до цього Договору (п. 4.1.Договору).

Вартість наданих послуг розраховується на погодинній основі з розрахунку вартості однієї години. Вартість однієї години становить 240,00 (двісті сорок гривень, 00 копійок), ПДВ - 60,00 грн. (шістдесят гривень, 00 копійок). Усього 300,00 гри. (триста гривень 00 копійок) (п. 4.2 Договору).

Розмір винагороди Виконавця (з урахуванням погодинного розрахунку) за послуги, надані за цим договором, фіксується у актах наданих послуг (п. 4.3. Договору).

Винагорода сплачується Виконавцеві в наступному порядку: Замовник зобов'язаний після підписання сторонами акта наданих послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів оплатити послуги Виконавця в розмірі, який зафіксований у Акті наданих послуг. (п. 4.4. Договору).

На підставі договору від 01.02.2021 №ІТ-17-21 виписані наступні акти здачі - прийняття робіт (надання послуг):

- акт №0021169572 від 30.09.2021, за яким загальна вартість робіт з ПДВ - 646 802,28 грн., сума ПДВ - 107 800,38 грн.;

- акт №0021185577 від 31.10.2021, за яким загальна вартість робіт з ПДВ - 734 225,77 грн., сума ПДВ - 122 370,96 грн.;

- акт №0021210019 від 30.11.20221, за яким загальна вартість робіт з ПДВ - 1 002 944,55 грн., сума ПДВ - 167 157,42 грн.

На підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) виписано накладні:

- № 9295723371 від 30.09.2021 на суму 646 802,3 грн, в т.ч. ПДВ - 107 800,4 грн.;

- № 9338396576 від 31.10.2021 на суму 734 225,8 грн., в т.ч. ПДВ - 122 371 грн.;

- № 9384572581 від 30.11.2021 на суму 1 002 945 грн., в т.ч. ПДВ 167 157,4 грн.

Також ТОВ «МАУДАУ» надано платіжні доручення: № 131 від 24.09.2021, № 1291 від 01.10.2021, № 1495 від 29.10.2021, № 1703 від 05.11.2021, № 1849 від 19.11.2021, № 1975 від 26.11.2021, № 1996 від 30.11.2021, № 2399 від 24.12.2021.

За змістом підпункту «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;

будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

криптографічні засоби захисту інформації.

Тобто, програмна продукція розглядається як окремий та самостійний предмет поставки.

Підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Також в розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Законами України від 23.03.2000 №1587-111 «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» та від 23.12.1993 №3792-ХII «Про авторське право і суміжні права», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, та Порядком інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженим наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 №327/225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1021/7309, визначено, що:

комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах). Компонентами комп'ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп'ютерні програми;

веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет;

веб-портал - це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг;

контент-послуга - це інформаційна, довідкова, замовна, розважальна або інша послуга, в тому числі за кодом послуги 900, що надається операторами телекомунікацій або операторами, провайдерами з використанням телекомунікаційних мереж, технічних засобів телекомунікацій та оплачується, зокрема, шляхом списання коштів з особового рахунка абонента, споживачем операторові, провайдерові, до мереж та/або технічних засобів якого підключене кінцеве обладнання абонента;

база даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

У той же час, відповідно до пункту 26-1 підрозділу II розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;

- будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

- криптографічні засоби захисту інформації.

При цьому, наказом Міндоходів України від 07.10.2013 № 536 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції» затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, відповідно до якої зазначено, що пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.

Разом з тим, наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 842 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість» затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції, відповідно до якої зазначено, що з урахуванням внесених змін пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

А саме звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

1. операції з постачання програмної продукції, до якої відносяться:

- результати комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

- криптографічні засоби захисту інформації.

2. операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, а саме платежі, отримані:

- як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

- за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності (комп'ютерних програм), у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

- за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення, або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Таким чином, лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством - постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

В разі, якщо згідно з цивільно-правовим договором програмне забезпечення, яке інстальоване на програмно-апаратних платформах, є невід'ємною їх частиною та не виділено як окремий елемент поставки, а також на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання програмно-апаратних платформ (у яких міститься програмне забезпечення) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню податком у загальновстановленому порядку.

За змістом акта перевірки, з посиланням на норми пункту 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України перевіряючі дійшли висновку, що позивач звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Проте, суд проаналізувавши умови договору від 01.02.2021 № №ІТ-17-21, укладеного між ТОВ «МАУДАУ» та ТОВ «Сільпо-Фуд» про надання інформаційно-технічних послуг, Замовнику надавались виключно інформаційно-технічні послуги без фактичного постачання програмної продукції, що виключає можливість застосування пільги, передбаченої пункту 26-1 підрозділу II розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

У контексті наведеного судом враховано правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 по справі №640/8979/21.

Враховуючи викладене суд вважає безпідставним висновок контролюючого органу в акті перевірки про звільнення господарських операцій за договором від 01.02.2021 № №ІТ-17-21 від оподаткування податком на додану вартість, та про відсутність у ТОВ «МАУДАУ» права на включення до складу податкового кредиту за відповідний звітний період суми податку на додану вартість за зареєстрованими у встановленому чинним законодавством порядку податковими накладними, виписаними за наслідком таких господарських операцій.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04.09.2018 Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Докази того, що наявні в матеріалах справи документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні в матеріалах справи. Окрім того відповідачем до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували, що в ході проведення перевірки позивач не надав чи відмовився від надання або надав не в повному обсязі документи, пояснення, довідки та що під час проведення перевірки виявлено порушення щодо оформлення та змісту первинних документів, які були наданні для перевірки позивачем.

У ході розгляду цієї справи суд не встановив ознак недобросовісності позивача, як і в запереченнях відповідача проти заявлених позовних вимог та доводів позивача не наведено жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 16.06.2022 №00105510704.

Решта доводів та заперечень висновків суду не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 24810,00 грн згідно платіжного доручення № 301993 від 09.09.2022.

Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24810,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» (код ЄДРПОУ 44021873, 03062, м. Київ, вул. Стрийська, буд. 6) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.06.2022 №00105510704.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МАУДАУ» витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.В.Загацька

Попередній документ

132757843

Наступний документ

132757845

Інформація про рішення:

№ рішення:	132757844
№ справи:	640/15212/22
Дата рішення:	19.12.2025
Дата публікації:	22.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (19.12.2025)
Дата надходження:	03.06.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2022

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

26.10.2022 10:30	Окружний адміністративний суд міста Києва
16.11.2022 10:45	Окружний адміністративний суд міста Києва
07.12.2022 10:15	Окружний адміністративний суд міста Києва
11.01.2023 10:30	Окружний адміністративний суд міста Києва

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЗАГАЦЬКА Т В

КАЧУР І А

відповідач (боржник):

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві

Головне управління ДПС у м. Києві

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю"МАУДАУ"

Товариство з обмеженрою відповідальністю "МАУДАУ"

представник позивача:

Комиш Олексій Іванович