Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження в адміністративній справі
18 грудня 2025 року Справа №200/8741/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості з пенсії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), надісланий засобами поштового зв'язку 04 листопада 2025 року, в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн;
- стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області невиплачену пенсію за віком за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн.
21 листопада 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) і внутрішньо переміщена особа.
Позивач вказувала на те, що 17 лютого 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/8158/24 за її позовом до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, яким позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиплати позивачці пенсії за віком починаючи з 01 серпня 2018 року;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області поновити їй нарахування та виплати пенсії за віком починаючи з 01 серпня 2018 року.
Листами від 16 травня 2025 року та від 15 вересня 2025 року ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що на підставі рішення суду у справі № 200/8158/24 поновило позивачці виплату пенсії з 01 серпня 2018 року, виплата пенсії, нарахованої за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в сумі 165 736,00 грн, буде проводитись згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Постанова КМУ № 1165, Порядок № 1165 відповідно).
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у виплаті пенсії за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Просила задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
28 квітня 2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 200/8158/24, яке набрало законної сили 20 березня 2025 року, позивачці проведено поновлення та нарахування пенсійної виплати з 01 серпня 2018 року.
Виплата нарахованої пенсії за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн проводитиметься згідно з Порядком № 1165 за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
19 травня 2025 року проведено ідентифікацію особи позивача за допомогою відеоконференцзв'язку, за результатами якої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення про відмову в поновлені виплати пенсії, оскільки відсутнє повідомлення щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.
З 01 травня 2025 року виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено в зв'язку з відсутністю проходження фізичної ідентифікації.
14 серпня 2025 року позивач пройшла фізичну ідентифікацію особи за допомогою відеконференцзв'язку.
З 01 травня 2025 року виплата пенсії ОСОБА_1 провадиться на поточний рахунок в банківській установі - А Т «Ощадбанк».
Відтак відповідач вважає, що не вчиняв будь-яких протиправних дій.
Просив відмовити в позові.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 05 квітня 1981 року місце проживання позивачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Позивач була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено довідкою від 24 листопада 2014 року № 6305001273.
Її фактичне місце проживання після переміщення: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 14099344) зареєстроване як юридична особа; є суб'єктом владних повноважень та адміністративним органом.
ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно Закону № 1058, що підтверджено матеріалами пенсійної справи № 963050118489 і визнається сторонами.
З 01 серпня 2018 року нарахування та виплата пенсії позивачці були припинені внаслідок скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
17 лютого 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 200/8158/24, яким позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 01 серпня 2018 року;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області поновити нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 01 серпня 2018 року;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області призначити дату та час проведення ідентифікації ОСОБА_1 за допомогою відеоконференцзв'язку в месенджері TELEGRAM за номером телефону НОМЕР_3 , відповідно до її заяви, яка подана до ГУ ПФУ в Харківській області 05 червня 2024 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 200/8158/24 набрало законної сили на підставі ст. 255 КАС.
На виконання рішення суду у справі № 200/8158/24 ГУ ПФУ в Харківській області прийняло рішення про перерахунок пенсії № 963050118489 (дата-час розрахунку: 15 травня 2025 року 12:48), яким поновило ОСОБА_1 нарахування пенсії з 01 серпня 2018 року.
Як свідчить рішення про перерахунок пенсії № 963050118489 (дата-час розрахунку: 15 травня 2025 року 12:48), а також довідка про розмір призначеної та нарахованої пенсії за рішенням суду по особовому рахунку № НОМЕР_4 за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 нарахована, проте не виплачена, пенсія в загальній сумі 165 736,00 грн.
У відповідь на звернення позивачки від 13 травня 2025 року № ВЕБ-2001-Ф-С-25-087960 листом від 16 травня 2025 року № 2000-0403-8/75371 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що:
- на підставі рішення суду у справі № 200/8158/24 виплату пенсії поновлено з 01 серпня 2018 року;
- виплата нарахованої пенсії за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн проводитиметься відповідно до Порядку № 1165 за окремою програмою, що передбачена в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідній рік;
- з 01 травня 2025 року виплату пенсії припинено у зв'язку з відсутністю проходження фізичної ідентифікації.
У відповідь на звернення позивачки від 14 серпня 2025 року (вх. 42694/Н-2800-25 від 18 серпня 2025 року), від 14 серпня 2025 року (вх. № 42702/Н-2800-25 від 18 серпня 2025 року) та від 21 серпня 2025 року № ВЕБ-28000-Ф-С-25-170787 (вх. № 44236/Н-2800-25 від 24 серпня 2025 року) Пенсійний фонд України листом від 15 вересня 2025 року № 3660-42694/Н-03/8-2800/25 повідомив, що:
- позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області;
- з 01 серпня 2018 року виплата пенсії була припинена у зв'язку із скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- на виконання рішення суду у справі № 200/8158/24 ГУ ПФУ в Харківській області обчислило суму пенсії за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року, яка підлягає виплаті на умовах Порядку № 1162;
- позивач пройшла фізичну ідентифікацію шляхом відеоконференцзв'язку; повідомила про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації;
- у вересні 2025 року позивачці поновлена виплата пенсії шляхом перерахування коштів через АТ «Ощадбанк»; виплату пенсії за період з 01 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року буде проведено найближчим часом.
Висновки суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 381-1 КАС судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 381-1 КАС суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому ст. ст. 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.
Абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому за приписами абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, […] за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Ч. 1 ст. 383 КАС передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може […] за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про […] зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, […] протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Верховний Суд в постанові від 25 березня 2025 року у справі № 200/1210/24 навів такі висновки:
«[…]
12. Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 200/2175/23, на підставі якого позивачу здійснено перерахунок пенсії та донараховано 303 584,31 гривень.
13. Положеннями ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
14. Відповідно до ст. 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
15. Ч. 2 ст. 372 КАС визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
16. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
17. За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
19. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
20. Згідно зі ст. 382 КАС визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
21. Відповідно до вимог ст. 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
22. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
23. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
24. Наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
25. Ст. 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
26. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
27. Верховний Суд звертає увагу, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі № 200/2175/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до ст. 383 КАС, а не подавати новий адміністративний позов.
28. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не шляхом подання нового адміністративного позову.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21 та від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.
29. Відтак, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, обґрунтовано виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
30. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
31. У постанові від 22 березня 2018 року у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
[…]
37. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що провадження у цій справі підлягає закриттю.
[…]».
Наконечна Н.М., звертаючись до суду з цим позовом, фактично просить суд зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області виконати рішення суду у справі № 200/8158/24, на підставі якого їй нарахована, проте не виплачена, пенсія за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року включно в сумі 165 736,00 грн.
Суд зауважує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме виконання рішення суду у справі № 200/8158/24 в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області поновити виплати пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 01 серпня 2018 року, а тому позивач, у випадку незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю ГУ ПФУ в Харківській області, має встановлене законом право в порядку ст. 383 КАС подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або про порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Обраний позивачкою спосіб захисту, а саме стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області невиплачену пенсію за віком за період з 01 серпня 2018 року по 30 квітня 2025 року в розмірі 165 736,00 грн, є одним із способів виконання рішення суду у справі № 200/8158/24.
І, як було зазначено вище, норма абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС надає позивачці як стягувачу право звернутися до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 200/8158/24; а невиконання ГУ ПФУ в Харківській області рішення суду у справі № 200/8158/24 в частині виплати пенсії протягом двох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили в силу положень абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області відповідних виплат.
Отже, в даному випадку відсутні підстави вважати, що між позивачем та відповідачем виник новий публічно-правовий спір.
Наявність спеціальних правових норм КАС (ст. ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Враховуючи викладене, застосувавши норми процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25 березня 2025 року у справі № 200/1210/24, суд дійшов висновку, що в даному випадку існують передбачені п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС підстави для закриття провадження у справі № 2008741/25.
Судові витрати не підлягають розподілу, оскільки ухвалою від 21 листопада 2025 року суд задовольнив клопотання позивача та відстрочив їй сплату судового збору за подання цього позову - до ухвалення судового рішення у справі; судовий збір позивачкою не сплачений, докази здійснення інших судових витрат суду не надані.
Керуючись п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 238, ст. ст. 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 200/8741/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості з пенсії.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
3. Повне судове рішення складено і підписано суддею 18 грудня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко