Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2025 року Справа№200/5152/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 04 липня 2025 року у розмірі 5100 гривень по ВП №76858329, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою О.А., при примусовому виконанні виконавчого листа №200/6070/24, виданого 24 грудня 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Натомість державним виконавцем не було здійснено жодних дій для того, щоб пересвідчитися у можливості виконання Головним управлінням рішення суду та визначитися з поважністю причин невиконання, а накладено на Головне управління штраф, чим грубо порушено права управління у виконавчому провадженні та норми частин першої і другої статті 75 Закону України Про виконавче провадження.
Позивач вказав, що виділення коштів з Державного бюджету на фінансування судового рішення не залежить від волі Головного управління і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав. Вина та умисел на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку Головного управління відсутня. Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позивачем в добровільному порядку частково виконано рішення суду, а саме на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/4099/20-а від 06.07.2020 здійснено з 01 квітня 2020 року перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , на підставі довідки від 12.03.2020 року № 18-85-449, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмежень граничного розміру пенсії та нараховано борг за період з 01.04.2020 по 27.03.2023 року. Проте, матеріали виконавчого провадження не містять докази вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області будь-яких активних дій спрямованих на виконання судового рішення в частині виплати заборгованості. Зокрема, матеріали виконавчого провадження не містять відомостей чи враховувалась сума заборгованості при формуванні бюджету пенсійного органу, чи вносились зміни до бюджету або формувались бюджетні запити до вищого розпорядника бюджетних коштів до 20.09.2024. Також, матеріали виконавчого провадження не містять доказів виконання відповідачем умов Порядку № 1165, а саме обліку сум пенсійних виплат за минулий період, формування переліку отримувачів виплат за минулий період та включення позивача до переліку осіб, яким буде проведена виплата згідно з Порядком № 1165, у відповідні роки, та звернення за отриманням додаткового фінансування. У зв'язку з чим, 4 липня 2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову за виконавчим провадженням ВП №76858329 про накладення штрафу на позивача в розмірі 5 100 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду справа передана на розгляд судді Череповському Є.В.
08.08.2025 року у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Череповського Є.В. проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа передана на розгляд судді Давиденко Т.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 13.08.2025 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 18.09.2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду документу про сплату судового збору за належними реквізитами, які вказані на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 24.10.2025 продовжено судовий розгляд у адміністративній справі №200/5152/25.
У зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному 12 грудня 2025 року адміністративну справу передано до відділу документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
В результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Крилову М.М. для розгляду адміністративної справи № 200/5152/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 200/5151/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.01.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігнатьєвим Юрієм Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 76858329 з примусового виконання виконавчого листа № 200/6070/24 виданого Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію починаючи з 01 березня 2024 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, абз. 2 п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум.
19.02.2025 року державним виконавцем складено вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо надання пояснень стосовно стану виконання рішення.
21.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до виконавчої служби заяву про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76858329, у зв'язку з відсутністю технічної можливості в програмному забезпеченні виконати рішення суду до надання дозволу на обробку ЕПС в макетному режимі. Зазначено, що Головним управлінням направлено до Пенсійного фонду України лист №0500-0305-5/1828 від 08 січня 2025 року щодо надання дозволу на опрацювання пенсійної справи в макетному режимі. Після надходження відповіді з Пенсійного фонду України рішення суду буде виконано в межах покладених зобов'язань.
12.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь на вимогу державного виконавця та вказано, що Головним управлінням в межах компетенції відповідно до покладених судом зобов'язань виконано Рішення суду та проведено з 01 березня 2024 року ОСОБА_2 перерахунок пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», абз. 2 п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, урахувавши всі передбачені законодавством підвищення і доплати, та з урахуванням раніше виплачених сум. Нарахована доплата згідно Рішення суду за період з 01.03.2024 по 31.03.2025 у розмірі 20098,33 грн, яка підлягає виплаті коштами Державного бюджету України, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Виплата коштів на виконання Рішення суду ОСОБА_2 буде проводитись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України відповідно до вимог Порядку № 21-2.
04.07.2025 року державним виконавцем складено вимогу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо надання пояснень стосовно стану виконання рішення.
04.07.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойницькою Ольгою Анатоліївною винесено постанову ВП № 76858329 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення у розмірі 5100,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
-виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
-виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення суду у справі № 200/6070/24 у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано.
Як зазначає позивач, невиконання рішення суду в частині виплати нарахованої доплати за період з 01.03.2024 по 31.03.2025 у розмірі 20098,33 грн, сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність фінансування.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; (підпункт сьомий); забезпечує самопредставництво інтересів головних управлінь Фонду та управлінь Фонду в судах України (підпункт 11).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі - Положення) (абзац тридцять третій пункту 4 Положення № 28-2).
Таким чином, з викладених норм слідує, що функції з забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати, зокрема страхових виплат, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Пунктом 9 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виплата страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі Постанова № 365).
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 VI від 8 липня 2010 року).
Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Суд зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.
Зважаючи на вказане, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
Ураховуючи відсутність фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення суду у справі № 200/6070/24 суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.
Матеріалами справи підтверджується, що боржником подаються запити до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виконання рішення суду по гр. ОСОБА_2 .
Головне управління повідомляло відповідача про те, що виплата за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволені позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось із позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналіз наведених норм з урахуванням обставин справи, дають підстави для висновку, що понесені позивачем у цій справі та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховний Суд від 28.11.2018 у справі № 812/246/18.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з цим позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
При цьому, при обчисленні розміру судового збору мають бути враховані положення частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Отже, ураховуючи, що позивач у цій справі виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона виконавчого провадження, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.07.2025 винесену у ВП № 76858329 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Преображенська, б. 2 м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 43316700) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., код ЄДРПОУ: 13486010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова