19 грудня 2025 рокуСправа № 160/32175/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.,
за участі:
секретаря судового засідання Омельченко А.І.,
представника позивача Потапової О.О.,
представника відповідача Фіцай Я.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/32175/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
10.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2025 №0336080709 (форма «С») в частині застосування суми штрафних санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2740629,03 грн, винесеного Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Позовна заява обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення від 16.06.2025 №0336080709 (форма «С») в частині застосування суми штрафних санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2740629,03 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.12.2025 о 10:40.
01.12.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову, та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зазначено, що Податковим кодексом України встановлені наступні види строків звернення до суду у справах даної категорії: шість місяців якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору; три місяці якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, однак рішення за результатами скарги не було прийнято або не було направлено скаржнику; один місяць якщо позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги. Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 122 Кодексом адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Датою розгляду скарги є 29.08.2025, відповідно до ухвали про відкриття провадження по справі №160/32175/25 від 17.11.2025 до адміністративний позов подано до суду 10.11.2025. Тобто поза межами місячного строку. Отже, у відповідності до п. 56.18 ст. 56 ПК України, строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення сплинули.
В підготовче засідання, призначене на 19.12.2025, прибули представники сторін. Представник відповідача підтримав вимоги клопотання. Представник позивача просив відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши вимоги клопотання, суд встановив наступне.
На підставі направлення від 15.04.2025 №4053, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв'язку з отриманням інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК про порушення ТОВ «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ 42878943) валютного законодавства, на підставі наказу від 14.04.2025 №2421-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 15.09.2020 по 17.04.2025 при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2020 №200915.
За результатами перевірки складено від 01.05.2025 №1988/04-36-07-09/42878943, яким встановлено порушення ТОВ «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 15.09.2020 №200915 за період з 15.09.2020 по 17.04.2025 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за що згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
20.05.2025 позивачем подані заперечення на акт перевірки.
09.06.2025 відповідачем складено лист «про надання відповіді на заперечення» №54195/6/04-36-07-09-11, в якому зазначено, що висновки акту перевірки є правомірними, а заперечення позивача залишено без задоволення.
На підставі акту перевірки від 01.05.2025 №1988/04-36-07-09/42878943, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0336080709 від 16.06.2025, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2837421,52 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДПС України, рішенням якої від 29.08.2025 №25215/6/99-00-06-01-03-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вказане рішення отримане позивачем у відповідь на адвокатський запит супровідним листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2025 №29273/6/99-00-06-02-02-06.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині нарахувань на суму 2740629,03 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення від 16.06.2025 №0336080709.
Судом встановлено, що позивачем використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.06.2025 №0336080709.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 у справі №813/2897/16.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення Кодексу адміністративного судочинства України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми ст. 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 ПК України).
Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що строк звернення до суду у випадку застосування позивачем процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення складає 1 місяць з дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Днем закінчення процедури адміністративного оскарження, зокрема, є день отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а не день прийняття такого рішення, як помилково зазначає відповідач.
Судом встановлено, що не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДПС України, рішенням якої від 29.08.2025 №25215/6/99-00-06-01-03-06 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вказане рішення отримане позивачем у відповідь на адвокатський запит супровідним листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2025 №29273/6/99-00-06-02-02-06.
Відтак судом не встановлено пропуску місячного строку звернення до суду з дати отримання позивачем рішення ДПС України від 29.08.2025 №25215/6/99-00-06-01-03-06 за результатами розгляду скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0336080709 від 16.06.2025.
Відповідна позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.
Отже, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/32175/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛКЕР СКЛАДСЬКІ РІШЕННЯ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський