19 грудня 2025 рокуСправа №160/22904/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить:
- визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення видані Головним управлінням ДПС в місті Києві, а саме:
- від 12 березня 2024 року № 0057941-240110-2658-UA1202001000033698 на суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості 30 832,17 грн., за 2021 рік;
- від 12 березня 2024 року № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості на суму 32 586,53 грн. за 2022 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Щодо податкового повідомлення - рішення від 12 березня 2024 року № 0057941-240110 2658-UA1202001000033698 представником позивача зазначено, що відповідно до договору купівлі - продажу домоволодіння, який укладений 04 березня 2020 року було придбане домоволодіння загальної площею 137,5 квадратних метра (пункт 1.2. договору,) також площа будівлі в 137,5 квадратних метрів підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності сформований 04.03.2020 р. Але в податковому повідомленні - рішенні наведена площа 493,5 квадратних метрів. Таким чином, як зазначено представником позивача, сума податку розрахована з площі що не відповідає правовстановлюючим документам.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 12 березня 2024 року № 0057953-240110 2658-UA1202001000033268 представником позивача зазначено, що об'єкт нерухомості загальної площею 493,5 квадратних метрів був створений та введений в експлуатацію лише 23 червня 2022 року, а тому нарахування податку на об'єкт житлової нерухомості загальної площею 493,5 квадратних метрів може здійснюватися лише з 23 червня 2022 року, що відповідає даті введення в експлуатацію об'єкта з реконструкції.
08.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.09.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що за результатами проведеної звірки даних ІКС «Податковий блок» з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 з 04.03.2020 року по 15.07.2022 року мав загальну площу об'єкта 137,5 кв. м., а з 15.07.2022 до Державного реєстру речових прав були внесені зміни до вищезазначеного об'єкта та була змінена площа на 493,5 кв.м. від Таким чином, враховуючи вище зазначене, податкові повідомлення-рішення сформовані 12.03.2024 року, а саме: № 0057941-240110-2658 UA1202001000033698, № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268 вважаються скасованими (відкликаними). Водночас, заява не містить належних доказів відкликання спірних податкових повідомлень-рішень.
06.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у ОСОБА_1 :
- письмові пояснення щодо заяви представника Головного управління ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі;
- письмові пояснення щодо самостійного скасування Головним управлінням ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 12.03.2024 № 0057941-240110-2658 UA1202001000033698, від 12.03.2024 № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268.
Зобов'язано ОСОБА_1 надати відповідні письмові пояснення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року отримано представником позивача через автоматизовану систему «Електронний суд».
Докази виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 року матеріали справи не містять.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, як власник об'єктів житлової нерухомості.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок за адресою: АДРЕСА_2 з 04.03.2020 року по 15.07.2022 року мав загальну площу об'єкта 137,5 кв. м., а з 15.07.2022 до Державного реєстру речових прав були внесені зміни до вищезазначеного об'єкта та була змінена площа на 493,5 кв.м.
12.03.2025 року ГУ ДПС в місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 12 березня 2024 року № 0057941-240110-2658-UA1202001000033698 на суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості 30 832,17 грн., за 2021 рік;
- від 12 березня 2024 року № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості на суму 32 586,53 грн. за 2022 рік.
Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують її законні права та інтереси, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 266 Податкового кодексу України визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб визначається таким чином:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлює, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будинок за адресою: АДРЕСА_2 з 04.03.2020 року по 15.07.2022 року мав загальну площу об'єкта 137,5 кв. м.
З 15.07.2022 до Державного реєстру речових прав були внесені зміни до вищезазначеного об'єкта та була змінена площа на 493,5 кв.м.
Водночас, як встановлено судом, спірні податкові повідомлення-рішення розраховані податковою по-перше за увесь період 2021 та 2022 років виходячи з площі будинка за адресою: АДРЕСА_2 - 493,5 кв.м.
Виходячи із арифметичних розрахунків, враховуючи період розрахунку спірних податкових повідомлень-рішень та зміну площі будинку у липні 2022 року, суд доходить висновку про неправильний розрахунок податковим органом податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи.
З огляду на те, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві, а саме: від 12 березня 2024 року № 0057941-240110-2658-UA1202001000033698 на суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості 30 832,17 грн., за 2021 рік та від 12 березня 2024 року № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості на суму 32 586,53 грн. за 2022 рік, містять суми податку, який розраховані із застосуванням невідповідної бази оподаткування, а саме неправильного застосування періоду та площі об'єкта нерухомого майна, такі податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірні рішень.
Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом позивачем заявлено вимогу майнового характеру та подано до суду вказану позовну заяву за допомогою системи «Електронний суд», а отже позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дану позовну заяву у розмірі 968,96 грн.
В свою чергу, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а отже позивачем переплачено судовий збір на 242,24 грн.
З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що вимоги позивача, які підлягають задоволенню є похідними, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.
Визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Головним управлінням ДПС в місті Києві, від 12 березня 2024 року № 0057941-240110-2658-UA1202001000033698 на суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості 30 832,17 грн., за 2021 рікю
Визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, видане Головним управлінням ДПС в місті Києві, від 12 березня 2024 року № 0057953-240110-2658-UA1202001000033268 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичної особи, яка є власником об'єктів житлової нерухомості на суму 32 586,53 грн. за 2022 рік.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський