19 грудня 2025 рокуСправа №160/24330/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнко, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
25.08.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050032845 від 25.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 у Дніпродзержинському металургійному коледжі з 01.09.1991 року по 30.05.1994 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання ОСОБА_1 у Дніпродзержинському металургійному коледжі з 01.09.1991 року по 30.05.1994 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції закону від 05.11.1991 року №1788-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 у справі №1- 5/2018 (764/15) та з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи ОСОБА_1 з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» та періоду навчання ОСОБА_1 у Дніпродзержинському металургійному коледжі з 01.09.1991 року по 30.05.1994 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відтак, як зазначає позивач, пенсійний орган відмовляючи у зарахуванні трудового стажу, не врахував тієї обставини, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
29.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24.09.2025 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період навчання за дипломом від 30.05.1994 НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата початку навчання. Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу про період і форму навчання. Переглянувши наданий пакет документів, Головним Управлінням прийнято рішення від 25.07.2025 № 047050032845 про відмову призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не набув необхідного пільгового стажу. Підсумовуючи все вищенаведене відповідачем вказано, що на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України позивач не набув права на пенсійну виплату оскільки не набув необхідного пільгового стажу.
Як встановлено судом, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі - 01.09.2025 року та позов з додатками - 25.08.2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
16.07.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047050032845 від 25.07.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
У спірному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання за дипломом від 30.05.1994 НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата початку навчання. Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу про період і форму навчання.
Крім того, судом також встановлено, що періоди роботи позивача з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» не зараховані пенсійним органом до пільгового стажу за Списком №1, що підтверджується змістом Форми РС-право.
Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Суд вказує, що у спірному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано період навчання за дипломом від 30.05.1994 НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата початку навчання.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, зі вказаного Порядку вбачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Згідно з пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10.02.1998 (далі Закон № 103/98-ВР) (чинний час навчання позивача у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т. Абакумова) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом ст. 17 Закону № 103/98-ВР, професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону № 103/98-ВР визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
За положенням ст. 3 Закону № 103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону № 103/98-ВР, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Згідно ст. 19 Закону № 103/98-ВР, заклади професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Під час навчання позивач був прийнятий на роботу на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (26.07.1993 року позивач прийнятий підручним вальцівника стану гарячої прокатки 4 розряду для проходження виробничої практики в Дніпровський ордена Леніна металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського (розпорядження від 13 липня 1993 року №440).
Отже, законодавець передбачав можливість зарахування до страхового та пільгового стажу періоду навчання і визначив для цього певні умови та порядок.
Як вже зазначалося, в оскаржуваному рішенні відповідач вказав на відсутність підстав для зараховування до страхового стажу позивача період його навчання, оскільки відсутня дата початку навчання.
В матеріалах справи міститься довідка №37 від 21.08.2025 року, видана Придніпровським металургійним фаховим коледжем Міністерства освіти і науки України, згідно якої вбачається період навчання позивача у Дніпродзержинському металургійному коледжі на денному відділенні з 01.09.1990 по 29.06.1994.
Суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи інших офіційних документах.
Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17.
Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду навчання позивача до страхового та пільгового стажу, за наявності таких відомостей у довідці №37 від 21.08.2025 року, видана Придніпровським металургійним фаховим коледжем Міністерства освіти і науки України, є безпідставними.
Щодо записів про трудову діяльність в трудовій книжці позивача та зарахування їх до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає про таке.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_4 встановлено, що позивач працював:
- з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року - підручним вальцівника стану гарячої прокатки 4 розряду для проходження виробничої практики в Дніпровський ордена Леніна металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського;
- з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року - підручним вальцівника стану гарячої прокатки 4 розряду залізопрокатного цеху в Дніпровський ордена Леніна металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського та вальцівником стану гарячої прокатки 5 розряду;
- з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року - вальцівником стану гарячої прокатки 4, 5, 6 розряду залізопрокатного цеху в акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського»; ковшовим 5 розряду конвертерного цеху; вогнетривником (гаряча ділянка робіт) 5 розряду конвертерного цеху; розливальником сталі 5,6 розряду конвертерного цеху.
Суд зазначає, що протягом вказаного періоду роботи позивача чинним був Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Судом встановлено, що посади - Підручні вальцювальників станів гарячої прокатки (1030300а-16750), Вальцювальники станів гарячого прокату труб (1030400а-11344), Ковшові (1110100а-12815), Вогнетривники, зайняті на гарячих роботах (1030100а-15416), Розливальники сталі (1030200а-17627) наявні у Списку №1.
Втім, суд вказує, що в матеріалах справи відсутній розрахунок стажу роботи позивача для призначення пенсії за Списком № 1.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Крім того, суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблені чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим не зазначення відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, Найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці та у наданих довідках щодо періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
А тому, суд вказує, що пенсійним органом протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу періоди роботи з: навчання з 01.09.1991 року по 30.05.1994 року; з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського», з огляду на викладене вище.
Таким чином, враховуючи викладене, суд робить висновок, що пенсійним органом протиправно не враховано до страхового стажу позивача період роботи з 08.09.1997 по 22.05.2001, з 23.01.2001 по 29.03.2010 та з 07.02.2018 по 27.01.2020, а тому, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 08.09.1997 по 22.05.2001, з 23.01.2001 по 29.03.2010 та з 07.02.2018 по 27.01.2020.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України у Київській області №047050032845 від 25.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського»;
- зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу період навчання ОСОБА_1 у Дніпродзержинському металургійному коледжі з 01.09.1990 року по 30.05.1994 року;
- зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнко, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України у Київській області №047050032845 від 25.07.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 26.07.1993 року по 02.01.1994 року, з 14.04.1994 року по 28.02.1999 року, з 05.02.2004 року по 03.04.2014 року в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського».
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу період навчання ОСОБА_1 у Дніпродзержинському металургійному коледжі з 01.09.1990 року по 30.05.1994 року.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Саєнко, 10, код ЄДРПОУ 22933548) у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський