19 грудня 2025 рокуСправа №160/31425/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 30.10.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони (у випадку відсутності доказів направлення);
- зобов'язати Комісію Міноборони розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка діє в інтересах неповнолітніх, спільних з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , було сповіщено ОСОБА_5 (батька) про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який був мобілізований на військову службу 17.06.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 13.09.2024 року в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом), ІНФОРМАЦІЯ_6 , є законним представником (відповідно до ст. 242 ЦК України) неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Серія НОМЕР_2 , видане виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 18.02.2008 року, актовий запис № 22. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Серія НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 09.04.2013 року, актовий запис №33. ОСОБА_1 отримувала виплати за зниклого безвісти колишнього чоловіка ОСОБА_2 , як законний представник двох неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 синів, але в липні 2025 року виплати перестали надходити. Заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб дізнатися причини зупинення виплат, де їй повідомили, що в травні 2025 року батьки зниклого безвісти ОСОБА_2 , в судовому порядку оголосили його померлим (справа №952/249/25, рішення від 17.04.2025 року). Надалі, ОСОБА_1 звернулась до РАГС для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , та 18.07.2025 року отримала свідоцтво про смерть. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , Серія НОМЕР_4 , видане Зачепилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Самарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 18.07.2025 року, актовий запис № 119. 30.08.2025 року представник ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як законному представнику неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення по зазначеній заяві ОСОБА_1 не було прийнято, відповіді на дану заяву не надійшло, що стало приводом звернення до суду. ОСОБА_1 зверталась до фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 стосовно поданої заяви на ОГД, однак заявниці повідомили, що не будуть розглядати заяву та призначати ОГД, адже військова частина переплатила заявниці грошове забезпечення за два місяці. Однак, ОСОБА_1 не знала та не могла знати про винесене рішення про визнання особи загиблою (померлою), адже не спілкується з батьками колишнього чоловіка. Тому зі сторони заявниці не було недобросовісності. Натомість, військова частина НОМЕР_1 у справі №952/249/25 про визнання особи загиблою (померлою), була заінтересованою особою. Відповіді чи відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги не надходило. Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_8 не повідомили ОСОБА_1 (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання) в письмовій формі. ІНФОРМАЦІЯ_8 повинен був здійснити дії щодо підготовки поданих Заявницею документів, з подальшою передачею їх до обласного (Київського міського) ТЦКСП та до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_8 , не надав письмового обґрунтування щодо питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (а в телефонному режимі, фінансовий відділ військової частини НОМЕР_1 пояснив ОСОБА_1 , що вона не отримає ОГД, поки не поверне нараховане грошове забезпечення за 2 місяці). До того ж, заява про призначення та виплату ОГД подана заявницею 30.08.2025 року, на день подачі позовної заяви, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_8 не отримано, тому ОСОБА_1 не знає та не може знати, чи передав ІНФОРМАЦІЯ_9 за підпорядкуванням, та чи скеровано для подальшого розгляду Комісією Міноборони. При цьому, Комісією Міноборони не було розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 31.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
04.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
02.12.2025 року від представника Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив про наступне. Офіційним повідомленням Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України підтверджено, що станом на 24.11.2025 документи для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю (загибеллю) ОСОБА_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не надходили, та на розгляд Комісії Міністерства оборони України не подавались. З огляду на встановлені процедурні вимоги Наказу МОУ № 45 та надані суду докази, Міністерство оборони України не могло вчинити протиправну бездіяльність, оскільки фактичні підстави для початку розгляду справи Комісією були відсутні: офіційним повідомленням Головного управління соціальної підтримки Міноборони, наданим на виконання ухвали суду від 04.11.2025 у справі № 160/31425/25, підтверджено, що станом на 24.11.2025 повний пакет документів для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не надходив, та на розгляд Комісії, відповідно, не подавався. У цій справі позивач оскаржує бездіяльність щодо не направлення заяви та зобов'язання розглянути цю заяву. Як було зазначено в попередньому розділі, обов'язок щодо прийому, оформлення та направлення документів позивача покладено виключно на ІНФОРМАЦІЯ_10 (відповідач-2) згідно з п. 3.1 розділу III Порядку № 45. Хоча КАС України передбачає механізм заміни первісного відповідача належним або залучення співвідповідача (ч. 3, ч. 4 ст. 48, ч. 1, ч. 3 ст. 52 КАС України), позивач має самостійно нести ризик неправильного визначення відповідача. Вимога позивача «зобов'язати Комісію Міноборони розглянути заяву» є прямою вимогою до Міністерства оборони. Однак, на час подання позову (30.10.2025) Комісія Міноборони не могла розпочати розгляд, оскільки документи, за твердженням самої позивача, не були направлені відповідачем-2 та не надійшли до Центрального апарату. Дії щодо оформлення та направлення документів не входять до компетенції Міністерства оборони України як суб'єкта, що безпосередньо приймає рішення про виплату ОГД (Комісії). Спірне правовідношення (не направлення документів) виникло на рівні «Позивач - районний ТЦК та СП». Міністерство оборони України не є учасником цих правовідносин на початковому етапі. Позовні вимоги до Міністерства оборони України (відповідач-1) є безпідставними та передчасними, оскільки на момент подання позову компетенція Комісії Міноборони щодо розгляду документів ще не настала. Це підтверджується чітким розмежуванням повноважень органів військового управління, визначеним у розділі III Порядку № 45 (зі змінами), на який посилається позивач. Виключна компетенція ІНФОРМАЦІЯ_11 на етапі прийому та оформлення документів. Згідно з п.п. 1 п. 3.1 розділу III Порядку, саме Районний (міський) ТЦК та СП є органом, уповноваженим: приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД; оформлювати документи для її призначення та виплати; подавати доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб за підпорядкованістю у обласний ТЦК та СП. У позовній заяві позивач зазначає, що документи були подані саме до ІНФОРМАЦІЯ_12 (відповідач-2) 30.08.2025 року. Оскільки, за твердженням позивача, відповідач-2 не здійснив належних дій щодо направлення цих документів далі, бездіяльність може стосуватися виключно суб'єкта, на якого покладено обов'язок первинного опрацювання - тобто районного ТЦК та СП. Міністерство оборони України не наділене повноваженнями підміняти собою РТЦК на етапі прийому та первинного оформлення документів. Процедура призначення ОГД передбачає чітку послідовність дій. Відповідно до п.п. 1 п. 3.2 розділу III Порядку, після оформлення документів ІНФОРМАЦІЯ_13 , наступним етапом є подання висновку щодо можливості призначення ОГД, що належить до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_14 . Тільки після перевірки ІНФОРМАЦІЯ_15 та опрацювання Департаментом соціального забезпечення документи можуть потрапити на розгляд Комісії Міноборони. Вимога зобов'язати Комісію Міноборони прийняти рішення за відсутності надходження документів від нижчих ланок суперечить встановленому порядку, оскільки Міністерство фізично не отримувало пакет документів для розгляду. Згідно з п.п. 4 п. 3.1 та п.п. 3 п. 3.2 розділу III Порядку, саме Районні та ІНФОРМАЦІЯ_16 у встановленому порядку представляють інтереси Міністерства оборони України у судових справах, пов'язаних з визначенням кола осіб, яким виплачується ОГД. Це положення додатково підтверджує, що на етапі збору документів та визначення кола членів сім'ї, спірні правовідносини виникають на рівні територіальних центрів комплектування, а не центрального апарату Міністерства. Оскільки позовні вимоги до Міністерства оборони України стосуються зобов'язання вчинити дії, для яких не настав правовий момент (надходження повного пакету документів) та які фактично є наслідком передбачуваної бездіяльності іншого відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у цій частині позову. Відтак, будь-які вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Комісії Міноборони або зобов'язання її вчинити дії є безпідставними, а Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у даній справі.
15.12.2025 року та 17.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції ІНФОРМАЦІЯ_17 зазначив наступне. 16.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , було сповіщено ОСОБА_5 (батька) про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який був мобілізований на військову службу 17.06.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 13.09.2024 року в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області. ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом), ІНФОРМАЦІЯ_18 , є законним представником (відповідно до ст. 242 ЦК України) неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видане - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Серія НОМЕР_2 , виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 18.02.2008 року, актовий запис № 22 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Серія НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 09.04.2013 року, актовий запис №33. ОСОБА_1 отримувала виплати за зниклого безвісти колишнього чоловіка ОСОБА_2 , як законний представник двох неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 синів, але в липні 2025 року виплати перестали надходити. Заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб дізнатися причини зупинення виплат, де їй повідомили, що в травні 2025 року батьки зниклого безвісти ОСОБА_2 , в судовому порядку оголосили його померлим (справа № 952/249/25, рішення від 17.04.2025 року). Надалі, ОСОБА_1 звернулась до РАГС для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , та 18.07.2025 року отримала свідоцтво про смерть. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , Серія НОМЕР_4 , видане Зачепилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Самарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 18.07.2025 року, актовий запис № 119. В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що 30.08.2025 року звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_19 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як законному представнику неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та рішення по зазначеній заяві ОСОБА_1 не було прийнято. Однак, зазначене твердження цілком не відповідає фактичним обставинам справи та є намаганням ввести суд в оману. Щодо витребування судом у ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони: за результатами ретельної перевірки реєстраційних журналів вихідної кореспонденції, електронної пошти та внутрішніх систем документообігу ІНФОРМАЦІЯ_20 : встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 до ІНФОРМАЦІЯ_19 . Водночас встановлено, що позивач зверталась з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника у відповідності Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за своїм місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_21 , підтверджується перепискою між ІНФОРМАЦІЯ_22 та ІНФОРМАЦІЯ_23 , що є безпосередніми доказами того, що ОСОБА_1 зверталась з вказаною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_21 , а не до ІНФОРМАЦІЯ_19 , а саме запит про надання інформації, вхідний від 16.10.25 №2276, запиту від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15.10.2025 р. №7/4791 про наявність документів необхідних для оформлення всіх видів грошового забезпечення по втраті годувальника за заявою ОСОБА_1 , відповідь ІНФОРМАЦІЯ_22 від 10.12.2025 року № 2325 481 та відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 12.12.2025 року №7/5603. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_17 є неналежним відповідачем по справі.
19.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на заяву задоволено. Поновлено ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну відповідача задоволено. Змінено назву (найменування) відповідача у справі №160/31425/25 ІНФОРМАЦІЯ_24 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на ІНФОРМАЦІЯ_25 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що 16.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_10 , було сповіщено ОСОБА_5 (батька) про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який був мобілізований на військову службу 17.06.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час виконання бойового завдання зник безвісти 13.09.2024 року в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області.
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом), ІНФОРМАЦІЯ_18 , є законним представником (відповідно до ст. 242 ЦК України) неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видане - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Серія НОМЕР_2 , виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 18.02.2008 року, актовий запис № 22 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Серія НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Навомосковського району Дніпропетровської області 09.04.2013 року, актовий запис №33.
ОСОБА_1 отримувала виплати за зниклого безвісти колишнього чоловіка ОСОБА_2 , як законний представник двох неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 синів, але в липні 2025 року виплати перестали надходити.
Позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб дізнатися причини зупинення виплат, де їй повідомили, що в травні 2025 року батьки зниклого безвісти ОСОБА_2 , в судовому порядку оголосили його померлим (справа № 952/249/25, рішення від 17.04.2025 року).
Надалі, ОСОБА_1 звернулась до РАГС для видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , та 18.07.2025 року отримала свідоцтво про смерть. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , Серія НОМЕР_4 , видане Зачепилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Самарівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 18.07.2025 року, актовий запис № 119.
В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що 30.08.2025 року представник ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як законному представнику неповнолітніх, спільних з ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення по зазначеній заяві ОСОБА_1 не було прийнято, відповіді на дану заяву не надійшло, що стало приводом звернення до суду. ОСОБА_1 зверталась до фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 стосовно поданої заяви на ОГД, однак заявниці повідомили, що не будуть розглядати заяву та призначати ОГД, адже військова частина переплатила заявниці грошове забезпечення за два місяці. Однак, ОСОБА_1 не знала та не могла знати про винесене рішення про визнання особи загиблою (померлою), адже не спілкується з батьками колишнього чоловіка. Тому зі сторони заявниці не було недобросовісності. Натомість, військова частина НОМЕР_1 у справі №952/249/25 про визнання особи загиблою (померлою), була заінтересованою особою. Відповіді чи відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги не надходило. Позивач стверджує, що у спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_8 не повідомили ОСОБА_1 (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання) в письмовій формі. ІНФОРМАЦІЯ_8 повинен був здійснити дії щодо підготовки поданих заявницею документів, з подальшою передачею їх до обласного (Київського міського) ТЦКСП та до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Натомість, ІНФОРМАЦІЯ_8 , не надав письмового обґрунтування щодо питання про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги (а в телефонному режимі, фінансовий відділ військової частини НОМЕР_1 пояснив ОСОБА_1 , що вона не отримає ОГД, поки не поверне нараховане грошове забезпечення за 2 місяці). До того ж, заява про призначення та виплату ОГД подана заявницею 30.08.2025 року, на день подачі позовної заяви, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_8 не отримано, тому ОСОБА_1 не знає та не може знати, чи передав ІНФОРМАЦІЯ_9 за підпорядкуванням, та чи скеровано для подальшого розгляду Комісією Міноборони. При цьому, Комісією Міноборони не було розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги.
Листом від 24.11.2025 року №220/13/27602 Головного управління соціальної підтримки Міноборони на адресу Південно-Східного територіального юридичного відділу повідомлено, що у Головному управлінні соціальної підтримки (далі - Головне управління) за дорученням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент) опрацьовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 160/31425/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_24 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. На виконання ухвали суду, в межах повноважень Головного управління повідомляється, що станом на 24.11.2025, документи для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю (загибеллю) ОСОБА_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не надходили, та на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не подавались.
Як зазначив відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, щодо витребування судом у ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони: за результатами ретельної перевірки реєстраційних журналів вихідної кореспонденції, електронної пошти та внутрішніх систем документообігу ІНФОРМАЦІЯ_20 : встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 до ІНФОРМАЦІЯ_19 .
Водночас встановлено, що позивач зверталась з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника у відповідності Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за своїм місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_21 , підтверджується перепискою між ІНФОРМАЦІЯ_22 та ІНФОРМАЦІЯ_23 , що є безпосередніми доказами того, що ОСОБА_1 зверталась з вказаною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_21 , а не до ІНФОРМАЦІЯ_19 , а саме запит про надання інформації, вхідний від 16.10.2025 року №2276, запиту від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15.10.2025 р. №7/4791 про наявність документів необхідних для оформлення всіх видів грошового забезпечення по втраті годувальника за заявою ОСОБА_1 , відповідь ІНФОРМАЦІЯ_22 від 10.12.2025 року № 2325 481 та відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 12.12.2025 року №7/5603.
Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо не направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони (у випадку відсутності доказів направлення), позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно статті 41 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року ( далі - Закон №2011-XII).
Частиною 1 статті 16 регулюються Законом №2011-XII, визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до частини 2 вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначені у статті 16-1 Закону №2011-XII.
Так, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини 10 статті 16-3 Закону №2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. (Далі - Порядок 975) Відповідно до пункту 1 Порядку 975 зазначено, порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до пункту 11 Порядку 975, одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;
у разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби, а також його смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби, та порядок і умови її виплати визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253) (Далі - Постанова 168).
Відповідно до пункту 2 Постанови 168, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Відповідно до пункту 2-1 Постанови 168, установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Наказ 45).
Відповідно до пункту 4.1 Наказу 45, лени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Відповідно до пункту 4.2 Наказу 45, районний (міський) ТЦК та СП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_26 за підпорядкуванням.
У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_27 .
Відповідно до пункту 4.1 Наказу 45, обласний ( ІНФОРМАЦІЯ_28 перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).
На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян перевіряє документи, що підтверджують родинні зв'язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).
Результати опрацювання документів ІНФОРМАЦІЯ_15 зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).
Листом від 24.11.2025 року №220/13/27602 Головного управління соціальної підтримки Міноборони на адресу Південно-Східного територіального юридичного відділу повідомлено, що у Головному управлінні соціальної підтримки (далі - Головне управління) за дорученням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (далі - Департамент) опрацьовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 160/31425/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_24 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. На виконання ухвали суду, в межах повноважень Головного управління повідомляється, що станом на 24.11.2025, документи для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю (загибеллю) ОСОБА_2 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України не надходили, та на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не подавались.
Як зазначив відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, щодо витребування судом у ІНФОРМАЦІЯ_1 доказів направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони: за результатами ретельної перевірки реєстраційних журналів вихідної кореспонденції, електронної пошти та внутрішніх систем документообігу ІНФОРМАЦІЯ_20 : встановлено, що ОСОБА_1 не зверталась із заявою про виплату одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 до ІНФОРМАЦІЯ_19 .
Водночас встановлено, що позивач зверталась з заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника у відповідності Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за своїм місцем проживання до ІНФОРМАЦІЯ_21 , підтверджується перепискою між ІНФОРМАЦІЯ_22 та ІНФОРМАЦІЯ_23 , що є безпосередніми доказами того, що ОСОБА_1 зверталась з вказаною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_21 , а не до ІНФОРМАЦІЯ_19 , а саме запит про надання інформації, вхідний від 16.10.2025 року №2276, запиту від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15.10.2025 р. №7/4791 про наявність документів необхідних для оформлення всіх видів грошового забезпечення по втраті годувальника за заявою ОСОБА_1 , відповідь ІНФОРМАЦІЯ_22 від 10.12.2025 року № 2325 481 та відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_21 від 12.12.2025 року №7/5603.
Підсумовуючи викладене суд доходить висновку про відсутність протиправності дій з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення заяви ОСОБА_1 від 30.08.2025 року з доданими до них документами до обласного (Київського міського) ТЦКСП та скерування для подальшого розгляду Комісією Міноборони (у випадку відсутності доказів направлення) та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Та, як наслідок похідна вимога щодо зобов'язання Комісії Міноборони розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка діє в інтересах неповнолітніх, спільних з загиблим військовослужбовцем ОСОБА_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 теж не підлягає до задоволення.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У рішенні по справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника Мотальової-Кравець Валерії Юріївни до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник