18 грудня 2025 рокуСправа №160/28708/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 жовтня 2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неналежного перерахунку пенсії та незарахування всього трудового стажу, і рівень інфляції в Україні;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу та заробітку за період з 1982 по січень 2015 рік;
- зобов'язати відповідача згідно довідки починаючи з листопада 2000 року по січень 2015 року, враховуючи загальну суму страхових внесків у розмірі 245 тисяч гривень 15 копійок та з урахуванням рівня інфляції в Україні по вересня 2025 року у розмірі 450 тисяч гривень 84 копійок та провести виплату недоотриманої пенсії, та перерахунок;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ,) згідно довідки про заробітну плату з листопада 2000 року по вересень 2025 року з урахуванням рівня інфляції в Україні та згідно Зведення таблиці індексів при перерахунку у розмірі: 450 тисяч гривень 84 копійок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 16.08.2011 року. Загальний трудовий стаж позивача складає 43 роки, проте розмір отримуваної пенсії (близько 4 000 грн) вона вважає заниженим та таким, що не відповідає її реальному страховому стажу та рівню заробітної плати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
18.12.2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач вказав, що позивач станом на 18.12.2025 жодного разу не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання перерахунку пенсії за віком.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 статті 41 вказаного Закону №1058 передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.
Згідно із статтею 21 вищезазначеного Закону, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
За частиною 2 статті 22 Закону України № 1058, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Надання звітності та сплати обов'язкових платежів у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ та з 01.01.2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування“ від 08.07.2010 №2464 (Далі - Закон № 2464).
Статтею 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.
Згідно статті 20 Закону №1058, страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
По пенсійній справі позивачу зараховані всі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 та трудової книжки позивача заповненої 07 червня 1976, а також періоди роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану осібу з 01 липня 2000 року по момент звільнення 31.01.2015 року. Заробітна плата зарахована за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, з 01.08.1994 по 31.08.1999 та з 01.07.2000 по 30.04.2011 по момент призначення пенсії, згідно довідок про заробітну плату для обчислення пенсії наданих Комунально житловим підприємством №3 № 32 від 11.04.2011 та Веселівською сільською радою № 18, 19 від 17.03.2011. Інші документи не надавались.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 03.05.2011 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058).
ОСОБА_1 вказує, що її страховий стаж становить 43 роки, проте розмір пенсії (близько 4 000 грн) не відповідає реальним показникам її заробітної плати та трудової діяльності.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії територіальний орган Пенсійного фонду розглядає та не пізніше 10 днів з дня їх надходження та приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Додатком 3 до Порядку № 22-1 передбачена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії та Розписки-повідомлення, у якій фіксується перелік документів, доданих до заяви.
Таким чином, питання про перерахунок раніше призначеної пенсії вирішується на підставі поданої до пенсійного органу заяви встановленого зразка, а її розгляд завершується ухваленням відповідного рішення, у якому зазначаються мотиви і підстави його прийняття.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не зверталася до пенсійного органу із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії.
Таким чином, суд зазначає, що питання про перерахунок позивачу пенсії за віком пенсійним органом не розглядалося, а рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії не ухвалювалося.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС Україниє справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей2,5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 73 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач в порядку, встановленому Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком №22-1 до органу Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії не зверталась, відповідно відповідачем не приймалось рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, та протиправна бездіяльність не могла бути допущена.
З огляду на вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник