18 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 159/7427/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо мобілізації та призову.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.01.2023, під час проїзду через блокпост отримав повістку з вимогою особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 населення. На момент цих подій мені виповнилося 21 рік.
Позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та пройшов військо-лікарську комісію (далі- ВЛК).
Після отримання результатів медичного огляду позивач передав документи безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак замість дотримання процедури та звільнення від подальших дій до досягнення законного призовного віку, позивача не відпустили та фактично примусово утримували, грубо порушуючи його права.
Позивач вважає, що працівники ТЦК проігнорували вік позивача, так і висновки ВЛК, не здійснили передбачену законом перевірку підстав для призову, вчинили протиправні дії, які прямо суперечать Конституції України та чинному законодавству.
Просить задовольнити позовну вимогу у повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
26.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідно до витягу з наказу №19-од від 26.01.2023 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із оголошенням мобілізації, відповідно до вимог чинного законодавства та мобілізаційного розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 наказано призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і направлені в складі команди № НОМЕР_1 , а саме солдата ОСОБА_1 , 2002 року народження.
Зауважено, що позивач не оскаржував дій чи бездіяльності військово-лікарської комісії при проходженні ним медичного огляду та винесений за результатом огляду рішення ВЛК.Ю та жодних доказів для підтвердження обставин справи позивачем не надано.
Відтак посилання позивача на протиправність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 під час здійснення процедури його призову на військову службу під час мобілізації є необґрунтованими.
Представник відповідача вважає вимоги позивача ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що станом на дату подання мною позову про визнання мобілізації ОСОБА_1 проходить військову службу у складі ВЧ НОМЕР_2 Збройних Сил України, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .
Позивач зазначає, що 05.01.2023, під час проїзду через блокпост отримав повістку з вимогою особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 населення. На момент цих подій мені виповнилося 21 рік.
Позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 та пройшов військо-лікарську комісію (далі- ВЛК).
Після отримання результатів медичного огляду позивач передав документи безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак замість дотримання процедури та звільнення від подальших дій до досягнення законного призовного віку, позивача не відпустили та фактично примусово утримували, грубо порушуючи його права.
Листом від 19.06.2025 №М-118983 Міністерство оборони України повідомило позивача, що у зверненні відсутні дані, які б свідчили про право на звернення до Міноборони у порядку статті 1 10 вказаного статуту. Ураховуючи зазначене, повернуто звернення без розгляду.
Листом від 01.07.2025 ВЧ НОМЕР_2 повідомила позивача, що позивач вважає, що мобілізація була проведена незаконно, він має право звернутися до суду для оскарження мобілізаційного наказу. Для цього необхідно подати позов до адміністративного суду, в якому вказати, що права ОСОБА_1 були порушені. Позов може бути поданий на підставі незаконності мобілізації, якщо вона була проведена без врахування законних підстав (наприклад, за відсутності відповідного статусу військовозобов'язаного, за станом здоров'я або інших обставин).
ОСОБА_1 вважає дії відповідача щодо його мобілізації протиправними, тому звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби, передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частини 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: - допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; - призовники - особи, які взяті на військовий облік; - військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; - військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; - резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період
Згідно з абзацом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пунктів 81, 82, 88, 89 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (в редакції станом на дату призову позивача), призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють:
- резервістів та військовозобов'язаних - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
- резервістів та військовозобов'язаних СБУ - Центральне управління або регіональні;
- резервістів та військовозобов'язаних розвідувальних органів - керівники розвідувальних органів або визначені їхніми наказами керівники відповідних підрозділів;
- резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві, - командири військових частин, з якими резервісти уклали такі контракти.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ.
Наказ про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в день відправки військової команди до військових частин (установ) у разі призову резервістів командиром військової частини, резервістів та військовозобов'язаних керівником розвідувального органу або визначеного ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, керівником Центрального управління або регіонального органу СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу).
На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.
Відповідно до пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
За частиною 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 9 Положення №154 призов громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця перебування громадян на військовому обліку (абзац дванадцятий пункту 9 Положення № 154).
У своїй позовній заяві позивач зазначив, що йому вручили повістку 05.01.2023, та його примусово утримували у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Відповідач стверджує, що позивач у день його прибуття (у січні 2023 року) самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, жодних доказів позивачем щодо даних обставин суду не надано. Будь-яких його заяв чи звернень про обмеження волі, перешкоджання виходу із приміщення або неправомірні дій з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили.
Разом з цим, відсутні будь-які докази, які б підтверджували б застосування до позивача фізичного чи психологічного впливу.
Стосовно доводів, що позивачу не роз'яснювали права та обов'язки, також не підтверджуються доказами.
Крім цього, позивач не подавав жодної скарги, не зазначав про не роз'яснення йому прав та обов'язків та не оскаржував порядок дій з вищевказаних питань працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не відповідає дійсності й твердження позивача про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорували його відсутність згоди на призов, оскільки, позивачем не оскарженого наказ про мобілізацію, який винесений -26.01.2023 №19-од. Позивачем вчинені дії щодо визнання протиправності дій відповідача лише після сплину 2 років, що, також, ставить під сумнів твердження позивача про відсутність згоди про проходження служби.
Так, з обставин справи вбачається, що позивач, прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 висловив намір проходити військову службу, надав всі необхідні документи, пройшов медичний огляд та інші передбачені законодавством етапи.
Разом з тим суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє громадянам віком у 21 рік добровільно вступати на військову службу чи проходити процедури призову.
Окрім цього, позивач посилається на те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорували висновок ВЛК, згідно яким він визнаний придатним до військової служби лише для проходження служби у частинах забезпечення.
Однак такі твердження є необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи наявне рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №1 від 02.03.2023, у якому зазначено що позивач був визнаний придатним до військової служби, тобто без будь-яких обмежень щодо роду військ або виду служби.
Разом з цим, позивач не оскаржував дій чи бездіяльності військово-лікарської комісії при проходженні ним медичного огляду та винесений за результатом огляду рішення ВЛК.
Відтак посилання позивача на протиправність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 під час здійснення процедури його призову на військову службу під час мобілізації є необґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягає стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя В.В. Дмитрук