м. Вінниця
19 грудня 2025 р. Справа № 120/8536/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування наказів
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування наказів:
- від 08.05.2025 №49-РС (параграф 8) про відрахування позивача з числа курсантів ВА через невиконання освітньої програми та про розірвання контракту з позивачем;
- від 08.05.2025 №49-РС (параграф 12) про призначення позивача старшим стільцем відділення позначення дій противника центру забезпечення навчального процесу ВА, ВОС-100868А є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.
Ухвалою від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощено позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
11.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що порушень у дотримані прав позивача зі сторони академії в частині його відрахування, та зміни його виду проходження служби не має.
Зауважує, що текст статуту віднайдений стороною на сайті академії не є офіційним видавництвом, де публікуються будь які НПА. В той же час у із вказаного статуту позивач, здійснює посилання на НПА, які в свою чергу втратили свою юридичну силу, ще до моменту відрахування позивача.
Відповідач вважає, що оскаржувані накази начальника Військової академії (м. Одеса) є актами одноразового застосування, які станом на час вирішення справи вичерпали свою дію внаслідок відрахування позивача та призначення на посаду, тобто вже є вже реалізованими, тому їх скасування не має наслідком поновлення позивача на навчанні, на вказане визначено інший порядок, яким може скористатись позивач.
Таким чином, Військова академія (м. Одеса) вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Крім того, відповідач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
08.10.2025 відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач звертався із рапортом до командування, про не відрахування його, надання права на перескладання додатково. Тим більше, відсутні будь-які матеріали про те, що останній зі своєї сторони дотримався вимог контракту, нечинними пункти контракту осатаній не визнавав. Підстав на заключення контракту у чинних НПА після відрахування та закриття державного замовлення не визначено.
Також відповідач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Крім того, 08.10.2025 відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому заперечує проти слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки з урахуванням предмета спору множиності документів, складу учасників справи, характеру спірних правовідносин, враховуючи той факт, що вказана справа не належить відповідно до ст. 257 КАС України до категорії малозначних справ.
Надаючи оцінку клопотанням відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін суд зважає на таке.
Частинами п'ятою, шостою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд наголошує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не обмежує право сторін надавати докази, висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подані клопотання не підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку клопотанню відповідача про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частин 2-3 статті 12 КАС України Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-6 частини четвертої статті 12 КАС України.
В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз наведених вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як зазначено в ухвалі суду від 26.06.2025, рішення суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Натомість доводи, наведені відповідачем у заяві про розгляд за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для зміни обраної раніше форми адміністративного судочинства
Крім того суд враховує, що за змістом частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що у задоволенні заявленого клопотання належить відмовити.
Водночас, вивчивши матеріали справи з урахуванням поданих учасниками заяв, суд вважає за необхідне з власної ініціативи витребувати письмові докази у відповідача, які є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Так, одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з'ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відсутнє погодження на відрахування позивача безпосереднім начальником, якому цей ЗВО підпорядкований.
Згідно абз. 2 п. 1 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.12.2024 № 877 "Про затвердження Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України" відрахування курсантів здійснюється: з другого і наступних курсів, крім випускного - керівником (начальником) ЗФПВО, ВВНЗ, ЗВО з дозволу начальника, якому цей ЗФПВО, ВВНЗ, ВНП ЗВО підпорядкований.
При відрахуванні курсантів з другого і наступних курсів, а слухачів, ад'юнктів - із усіх курсів на адресу керівника розвідувального органу Міністерства оборони України, структурного підрозділу Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Держспецтрансслужби, органу військового управління, якому підпорядкований ЗФПВО, ВВНЗ, ВНП ЗВО та НУ, надсилаються (крім випадків відрахування за станом здоров'я та у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили) такі документи і матеріали: подання керівника (начальника) ЗФПВО, ВВНЗ, ВНП ЗВО, НУ про відрахування курсанта, слухача, ад'юнкта з обґрунтуванням причини відрахування; витяг із протоколу засідання вченої ради ВВНЗ, ЗВО, наукової ради НУ, педагогічної ради ЗФПВО, на якому розглядалося питання про відрахування здобувачів освіти; службова характеристика на курсанта, слухача, ад'юнкта; копії пояснювальних записок курсанта, слухача, ад'юнкта і матеріалів службових розслідувань (при відрахуванні за недисциплінованість); копія службової картки курсанта, слухача, ад'юнкта; копія навчальної картки курсанта, слухача, ад'юнкта; витяг із протоколу засідання зборів офіцерів (при відрахуванні слухача, ад'юнкта за недисциплінованість); інші документи і матеріали, які необхідні для прийняття рішення (п. 17 розділу ІІ Наказу МОУ №877)
Відтак, із метою повного і всебічного розгляду справи, слід витребувати у відповідача:
- чинний на час виникнення спірних правовідносин статут Військової академії (м. Одеса);
- відомості щодо виконання (врахування) вимог п. 1, п. 17 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.12.2024 № 877 "Про затвердження Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України" при винесенні спірного наказу.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.
Згідно пунктів 6 - 7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст.45 КАС України).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені ч. 1 ст. 149 КАС України.
Керуючись ст.ст. 80, 248, 256 КАС України, -
Відмовити в задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Витребувати у Військової академії (м. Одеса) та зобов'язати подати суду у 7-денний строк, з дня отримання копії даної ухвали:
- чинний на час виникнення спірних правовідносин статут Військової академії (м. Одеса);
- відомості щодо виконання (врахування) вимог п. 1, п. 17 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України від 31.12.2024 № 877 "Про затвердження Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України" при винесенні спірного наказу.
Роз'яснити, що згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення судової ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Попередити про можливі наслідки невиконання вимог суду, передбачені ч. 1 ст. 149 КАС України (стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу з відповідної посадової особи).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна