18 грудня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 695/752/22
Провадження № 22-ц/821/2134/25
Категорія: 302070000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива»
представник відповідача: адвокат Новіков Михайло Володимирович
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» - адвоката Новікова Михайла Володимировича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року (ухваленого у приміщенні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Середи Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про усунення перешкод у користуванні майном,-
Короткий зміст позовних вимог
12 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до СТОВ «Нива» про усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121584700:06:001:0519, площею 3,0655 га., що знаходиться на території Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Позивач вказує, що під час оформлення своїх спадкових прав збирав інформацію про будь-якого користувача вказаної земельної ділянки, однак, відомості про таких були відсутні. Проте, згодом позивачем було виявлено реєстрацію права оренди земельної ділянки за СТОВ «Нива», яка була проведена виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.
Позивач вважає, що правові підстави для користування вказаною земельною ділянкою у СТОВ «Нива» відсутні, оскільки ні він, ні його мати договір оренди землі від 2009 року, на підставі якого 01.02.2022 було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519, не підписували, орендної плати за користування земельною ділянкою не отримували.
З метою отримання інформації про наявні договори оренди з ОСОБА_2 , вказує позивач, він звернувся до СТОВ «Нива», однак вказаний запит залишився без будь-якого реагування та відповіді.
Таким чином позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати відсутнім право оренди СТОВ «Нива» щодо земельної ділянки, площею 3,0655 га, кадастровий номер 7121584700:06:001:0519, номер запису про інше речове право: 46466472;
- зобов'язати СТОВ «Нива» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519, площею 3,0655 га, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2471739271040, що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська сільська рада цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано відсутнім право оренди у СТОВ «Нива» щодо земельної ділянки, площею 3,0655 га, кадастровий номер 7121584700:06:001:0519, номер запису про інше речове право: 46466472.
Зобов'язано СТОВ «Нива» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519, площею 3,0655 га, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2471739271040, що розташована Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Стягнуто із СТОВ «Нива» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1984,80 грн.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що оскільки відповідачем не надано належних доказів оформлення із ОСОБА_2 орендних правовідносин за договором оренди землі від 18.08.2009 року, тому проведення 01.02.2022 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 18.08.2009 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.
Суд вважав, що позивач довів належними та допустимими доказами, те, що відповідач не здійснив державну реєстрацію договору оренди землі від 18.08.2009 року, як наслідок, договір від 18.08.2009 року чинності не набрав і, відповідно, вказане товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання відсутнім права оренди є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного суду від 29.11.2023 року у справі №513/879/19, у постановах Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 року у справі №567/3/22, від 20.08.2024 року у справі №683/396/23, від 06.11.2024 року у справі №385/349/23.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 29 жовтня 2025 року, представник СТОВ «Нива» - адвокат Новіков М.В., вважаючи рішення суду першої інстанції необгрунтованим, постановленим при неправильному застосуванні норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, просив рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що договір оренди землі від 18.08.2009 року виконувався обома його сторонами, а відповідно, з урахуванням практики Верховного Суду у справах №227/3760/19-ц та № 698/1207/21, такий договір слід вважати укладеним та чинним.
Також вказує на те, що позивач, подавши заяву про зміну предмету позову, одночасно змінив і підставу позову, що не допускається, оскільки фактично це є новим позовом.
Відзив на апеляційну скаргу
11 листопада 2025 року до Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 3,0614 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зорівської сільської ради належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, серії ЧР 5-13.
Згідно з даними свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 від 22.03.2021) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 та надана Драбівською державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.11.2021р. ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519, площею 3,0655 га., що знаходиться на території Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що стверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №284789622.
Також у вказаній спадковій справі знаходиться Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №284698366, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519, який не містить записів про оренду вказаної земельної ділянки.
На виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 695/752/22 виконавчим комітетом Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надано копію договору, що став підставою для реєстрації права оренди СТОВ «Нива» земельної ділянки з кадастровим номером 7121584700:06:001:0519 та копію рішення про державну реєстрацію речового права за №63190211 від 01.02.2022р.
Як вбачається з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.02.2022 під №63190211, державним реєстратором розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 29.01.2022 для проведення державної реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 2471739271040, кадастровий номер 7121584700:06:001:0519.
18 серпня 2009 року ОСОБА_2 та орендар СТОВ «Нива» в особі директора Лисенка В.Г., діючого на підставі статуту, уклали договір, за яким в оренду передається земельна ділянка, площею 3.0614 га, строком на 30 років з 01.01.2009 по 31.12.2038. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2.5% від нормативної вартості земельної ділянки на момент складення договору, що складає 36 936,90 грн. за 30 років оренди.
Пунктом 38 вказаного договору оренди землі визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
На підтвердження виконання вказаних умов договору СТОВ «Нива» надало суду копію розписки ОСОБА_2 від 18.08.2009 р., копію видаткового касового ордера від 18.08.2009 р. та копію відомості на виплату орендної плати за землю.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника СТОВ «Нива» - адвоката Новікова М.В. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки.
18 серпня 2009 року орендодавець ОСОБА_2 та орендар СТОВ «Нива» в особі директора Лисенка В.Г., уклали договір оренди землі, за яким в оренду передається земельна ділянка, площею 3.0614 га, строком на 30 років з 01.01.2009 по 31.12.2038. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2.5% від нормативної вартості земельної ділянки на момент складення договору, що складає 36 936,90 грн. за 30 років оренди.
Пунктом 38 вказаного договору оренди землі визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Разом з тим, державну реєстрацію договору оренди землі проведено не було.
01.02.2022 року СТОВ «Нива» було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за вказаним договором.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
На час підписання вказаного договору оренди, частина четверта статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому, у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п'ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно зі статтею 18 названого Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
У цивільній справі, що переглядається апеляційним судом, суд першої інстанції установив, що на підставі договору оренди землі від 18 серпня 2009 року ОСОБА_2 передала спірну земельну ділянку в оренду СТОВ «Нива» строком на 30 років. Цим договором оренди передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов'язали з моментом державної реєстрації.
Такі умови договору відповідають статті 18 Закону України «Про оренду землі», чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов'язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року відповідач не міг зареєструвати спірний правочин.
Разом з тим, проведення 01.02.2022 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.
Отже, оскільки СТОВ «Нива» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між ОСОБА_2 та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду у справах №227/3760/19-ц та № 698/1207/21 згідно з якою: «якщо договір оренди хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний», колегія суддів вважає такими, що не підлягають застосуванню у даній справі з огляду на те, що у справі, яка наразі розглядається, відсутні беззаперечні та достатні докази виконання сторонами спірного договору оренди землі від 18.08.2009 року, в той час як у справах №227/3760/19-ц та № 698/1207/21 такі докази сторонами були надані та в сукупності їх оцінки у взаємному зв'язку з обставинами справи, суди прийшли до висновку про укладеність договорів оренди.
Так, досліджуючи матеріали даної справи, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження своїх доводів відповідачем надано розписку ОСОБА_2 від 18.08.2009, яка ніби то підтверджує отримання наперед коштів в якості орендної плати за договором оренди від 2009 року.
Однак, у вказаній розписці ОСОБА_2 зазначила: «зобов'язуюсь земельну ділянку в розмірі 3,0614 га, яка здана в оренду СТОВ «Нива» не продавати, не передавати в іншу оренду, в період з 01.01.2009 по 31.12.2039. З умовами договору ознайомлена, як застава державний акт на право власності на землю ЧР 513 від 10.09.2001».
Також позивачем в якості доказів сплати орендної плати на виконання умов договору оренди від 2009 року додано видатковий касовий ордер від 18.08.2009, який містить зазначення загальної суми видачі орендної плати за землю, також додано витяг з відомостей про видачу орендної плати за землю, який містить підпис ОСОБА_2 .
Однак, з наданих доказів неможливо встановити, за яким саме договором здійснюється така виплата та на підставі яких саме обставин. Тобто неможливо встановити, що отримуючи орендну плату за землю, ОСОБА_2 знала, що отримує орендну плату за договором оренди від 18.08.2009.
Враховуючи те, що договір оренди землі від 18.08.2009 року не був зареєстрований у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, а доказів належного виконання умов договору відповідач не надав, тому відсутні підстави стверджувати про укладеність такого договору оренди, а відповідно, і виникнення права користування спірною земельною ділянкою за вказаним договором.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 683/396/23 (провадження № 61-1714св24) зазначено, що: «належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Тому позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди щодо земельної ділянки не є належним способом захисту порушеного права […] Вимога про повернення позивачу належної їй земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди у СГК «Решнінський».
З викладеного слідує, що оскільки договір оренди землі №б/н від 18.08.2009 року є неукладеним, тому за вірними висновками суду першої інстанції, ефективним способом захисту порушеного права є визнання відсутнім права оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.
У контексті наведеного, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову, оскільки зміна предмету позову зумовлена виключно ефективністю способу захисту порушеного права, водночас підстави позову не були змінені позивачем, оскільки такою підставою була і залишилась відсутність права оренди спірної земельної ділянки за СТОВ «Нива» на підставі договору оренди від 18.08.2009 року, тобто, з поданням такої заяви не відбулась одночасна зміна предмету та підстав позову.
За таких обставин, при вирішенні цієї справи, суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» - адвоката Новікова Михайла Володимировича - залишити без задоволення.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» про усунення перешкод у користуванні майном - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді Л.І. Василенко
О.М. Новіков
/повний текст постанови суду складено 19 грудня 2025 року/