Справа № 550/1164/25 Номер провадження 33/814/1134/25Головуючий у 1-й інстанції Литвин В. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
18 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника Левошко Л.С.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Чутівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року,
Постановою судді Чутівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 16 серпня 2025 року о 09:29 год. по вул. Дружби в с. Чутове Полтавського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Вказує про невідповідність в часі складання протоколу та направлення на огляд водія до медичного закладу, відсутність інформування водія про порядок застосування спеціального технічного засобу, зазначення в направленні не найближчого медичного закладу, епізодичність відеозйомки та її неповноти, відсутність зафіксованого факту відсторонення водія від керування.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами по справі є:
протокол серії ЕПР1 №424736 складений 16.08.2025 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , в зв'язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан сп'яніння, з записом «надам покази в суді»;
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
рапорт про надходження повідомлення зі служби 102 щодо ймовірного керування автомобілем жигулі водієм в стані сп'яніння;
записи з бодікамер працівників поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані під час апеляційного розгляду.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долучених до справи відеозаписів вбачається переслідування службовим автомобілем та подальша зупинка транспортного засобу ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 , в межах населеного пункту за допомогою звукового сигналу.
Після зупинки автомобіля працівник поліції підійшовши до авто повідомив водія, що причиною зупинки є інформація, яка надійшла на службу 102 щодо керування ТЗ в стані алкогольного сп'яніння, на що водій відповів «можливо».
Після перевірки документів водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній пропонував вирішити питання іншим шляхом та був попереджений працівниками поліції про кримінальну відповідальність.
Протягом часу, на неодноразові пропозиції пройти огляд, водій уникав відповіді, затягував час та постійно спілкувався по телефону.
Також працівниками поліції було залучено 2 свідків, в присутності яких ОСОБА_1 вкотре було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та попереджено, що мовчання буде розцінено як відмова від проходження огляду.
Така поведінка та навмисне затягування часу, поряд з ухиленням водія від відповіді щодо проходження огляду на місці чи в закладі охорони здоров'я стали підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вже зазначено вище, адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп'яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння з огляду на відсутність інформування водія про порядок застосування спеціального технічного засобу не беруться до уваги, оскільки таке інформування передбачене перед процедурою проходження огляду, а не в даному випадку, коли водій фактично своєю поведінкою, свідомо направленою на затягування часу та мовчанням відмовився від проходження огляду.
Також відхиляються доводи щодо розбіжності в часі в 10 хв. при складанні протоколу та направленні водія до медичного закладу, оскільки це не впливає на суть скоєного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП і є лише технічною стороною оформлення документів після фіксування факту відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Посилання апелянта на зазначення в протоколі про усунення його від керування під час його складання, хоча в реальності вказане відбулося значно пізніше не береться до уваги, оскільки фраза про відсторонення є шаблонною при складанні протоколу, а відсторонення обов'язковим, про що водій був попереджений.
Безпідставним є зауваження щодо оформлення направлення не до найближчого закладу охорони здоров'я, а до закладу в м. Полтава, оскільки працівник поліції є більш компетентним щодо закладів охорони здоров'я, що проводять огляд на стан сп'яніння на даний час та мають для цього спеціальні дозволи та сертифікованих лікарів - наркологів.
За вказаних обставин, наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про невчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили-б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Чутівського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна