Справа № 758/4576/25
3/758/2601/25
Категорія
19 грудня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ»,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
22.07.2023 автомобільним транспортом через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці на адресу ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» (Україна, 46003, Тернопільська обл., Тернопільський р- н. м. Тернопіль, вул.Білецька, буд. 36а/29, код ЄДРПОУ 44672536) був переміщений товар t «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 720 кг та загальною вартістю 8 578,20 Євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моменти перетину кордону дорівнює 351 617,84 грн). Переміщення через державний кордон України відбувалося на підставі: зовнішньоекономічного контракту від 17.02.2023 № 17/02-Т-2023; рахунка-факіури (інвойса) від 19.07.2023 № 430018; міжнародної автомобільно-транспортної накладної від 19.07.2023 № LV- 23102785; сертифіката (паспорта) якості від 09.07.2023 № 165973_5195754; сертифіката походження товарів від 19.07.2023 № LV-23-111187. Зазначений товар був оформлений в Енергетичний митниці та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» від 21.07.2023 № • 23UA903050024802U0. Відповідно до умов контракту від 17.02.2023 № 17/02-Т-2023, укладеного між ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» (покупець), в особі директора ОСОБА_2 , та підприємством PPS GROUP s.r.o." (Sazovicka, 457/20, 155 21 Praha 5, Czech Rebublic) (продавець), в особі директора ОСОБА_3 , продавець має намір продати, а покупець має намір купити газ зріджений вуглеводневий, паливо дизельне, бензин. Якість, проданого за умовами цього контракту, товару має відповідати чинному на момент відвантаження ТУ, що видаються лабораторією виробника або Продавця, або акредитованою лабораторією, що має міжнародний сертифікат відповідності. Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України. З метою дотримання вищезазначених норм, посадовими особами ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 09.07.2023 № 165973_5195754, який містить відповідні печатки (штампи) заводу-виробника «Огіеп Lietuva». 01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 № 62 від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії. З метою перевірки законності ввезення на митну території України нафтопродуктів. Енергетичною митницею був направлений лист від 21.08.2024 № 7.6- 3/20-01/13/4196 до AT «Orlen Lietuva» стосовно перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виготовлених як на бланках компанії, так і тих, на яких міститься посилання у сертифікатах інших постачальників, щодо яких існують ризики. За результатами опрацювання відповіді наданої Public Company «Огіеп Lietuva» від 11.10.2024 № D2(12.11-9)-2356, було встановлено, що сертифікат (паспорт) якості від 09.07.2023 №. 165973 5195754, був виданий на партію товару «газ вуглеводневий скраплений» у кількості 19 580 кг, яка була реалізована (відвантажена) відправнику товару - підприємству Latvijas propane gaze SIA (Kurzemes prospekt 19, Riga Latvija.). Однак, фактично ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» з поданням сертифікату (паспорту) від 09.07.2023 № 165973 5195754 було ввезено на митну територію України 19 720 кг, що на 140 кг перевищує обсяг операції з продажу продукту, здійсненої компанією «Огіеп Lietuva», на який поширюється сертифікат якості. Тобто, директором ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» гр. - ОСОБА_1 був поданий до митних органів України сертифікат (паспорт) від 09.07.2023 № 165973 5195754, що був виданий виробником «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару (19 580 кг). Відповідно ДО частини 2 статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручень діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства. З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин ввезення, надання документів, що містять відомості, необхідні для пропуску через державний кордон України та їх митного оформлення, Енергетичною митницею було направлено запрошення для надання пояснень ОСОБА_1 (від 17.12.2024 № 7.6-3/20/13/5879). Проте, до Енергетичної митниці для надання пояснень ОСОБА_1 не з'явився, жодних клопотань про перенесення на іншу дату та/чи його пояснення по суті справи до митниці не надходили. Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження у справах про ПМП» встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувався. Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» визначено, що документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку перемішуються, не відповідають дійсності.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 140 кг вартістю 60,90 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 2 496,27 грн, з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару. Виходячи з вищевикладеного, в діях керівника ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно з статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.
Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних заходів.
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, на момент здійснення зовнішньоекономічної операції та перетину кордону керівником ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» був громадянин ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.
Таким чином директором ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 140 кг вартістю 60,90 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 2 496,27 грн, з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч.1. ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Від ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд прави за його відсутності, вину він не визнав.
Представник Енергетичної митниці просив визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Відповідно до вимог ст. 524 МК України справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі. У даному випадку - за місцем знаходження Енергетичної митниці.
Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 КУпАП правопорушення визнається вчиненим: 1) умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, 2) з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, слід дійти висновку, що директором ТОВ «ТОМОЙЛ ЛОДЖИСТІК ЕНД ТРЕЙДІНГ» вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ вуглеводневий скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 140 кг вартістю 60,90 Євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 2 496,27 грн, з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно зі ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, частиною 3 статті 3 Митного кодексу України передбачено, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
На момент вчинення правопорушення санкція статті 483 МК України передбачала накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
У той же час на момент прийняття рішення у цій справі набули чинності зміни до санкції ст. 483 МК України, яка наразі передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.
У даному випадку слід враховувати практику ЄСПЛ щодо співмірності покарання, застосованого до особи, що передбачає обов'язкове застосування штрафу та конфіскація товару, як санкції за порушення митних правил, встановлених ст. 483 Митного кодексу («Краєва проти України» (заява №72858/13)).
Так, ЄСПЛ у вказаній справі зазначив, що у питанні встановлення критерію справедливого балансу між інтересами суспільства та правами людини, високі судді не сприйняли аргументів представника України. Вони зазначили, що національний суд лише формально послався на характер правопорушення, дав інформацію про заявницю та її фінансове становище. Проте у тексті рішення не було дано оцінку обставинам поведінки особи, зв'язку між поведінкою та правопорушенням. І оскільки обсяг перевірки був надмірно вузьким, критерій справедливого балансу не дотримано. Крім того, згідно зі ст. 483 Митного кодексу штраф у розмірі вартості товару та конфіскація товару були обов'язковими санкціями. Відсутність дискреції для судів не залишала можливості враховувати індивідуальні обставини. Це позбавляє сенсу будь-яку оцінку. ЄСПЛ раніше зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між спільним інтересом та захистом права власності окремо взятої особи. З огляду на це ЄСПЛ дійшов висновку, що в даній справі мало місце неспіврозмірне втручання у майнові права заявника. Тому ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції була порушена.
Означену позицію висловив і Конституційний Суд України у рішенні від 05.07.2023 року № 5-р(II)/2023.
Окрім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.11.2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії» встановлено, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. У випадку, якщо суд дійде висновку, що стягнення у вигляді конфіскації майна не забезпечить балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту права власності конкретної особи, то він має право не накладати таке стягнення навіть у випадку, коли воно передбачене положеннями МК України як обов'язкове.
Відповідно до ч. 1 ст. 465 МК України конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Проте у даному випадку конфіскація товарів, безпосередніх предметів вчинення адміністративного правопорушення, не може бути застосована, оскільки відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, а тому саме накладення штрафу забезпечить той справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, який з урахуванням практики ЄСПЛ буде достатнім заходом впливу за вчинене порушення.
Відповідно до ст. 3-1 МК України для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, що складає 2496,27 грн.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставини справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому останній підлягає притягненню до відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
Керуючись ст. ст. 465, 483, 527, 529 МК України,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст 483 МК України накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 496,27 грн, що становить 100 відсотків вартості товару без конфіскації товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О. О. Павленко