печерський районний суд міста києва
757/57632/25-к
1-кс-48215/25
01 грудня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100060000501 від 06.07.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100060000792 від 09.05.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100060000501 від 06.07.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні забезпечується прокурорами Печерської окружної прокуратури міста Києва.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що з квітня 2024 року потерпілий ОСОБА_7 неодноразово звертався до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання послуг з конвертації криптовалюти та переказу грошових коштів за межі України. Встановлені між ними ділові відносини сформували у потерпілого довіру до останньої як до особи, що здійснює відповідну фінансову діяльність
Надалі, 14.01.2025, під час чергового звернення ОСОБА_7 до ОСОБА_4 з проханням здійснити конвертацію 200 000 USDT для оплати товарів на користь компанії «DUNAMIS INTERNATIONAL COMPANY LIMITED», зареєстрованої в Китайській Народній Республіці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах.
Як встановлено в ході досудового розслідування, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами в особливо великих розмірах увійшовши в довіру до потерпілого ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 перебуваючи за невстановленою адресою під час спілкування з потерпілим в месенджері Telegram в створеній групі «Мадина» переконала останнього переказати їй грошові кошти на електронний гаманець НОМЕР_2 у сумі 200 000 USDT (200 тисяч доларів США що станом на 15.01.2025 еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ становить 8454680 грн), які у подальшому будуть перераховані на рахунок компанії «PACIFIC CONSULTING CO., LTD» з метою подальшого перерахування на користь «DUNAMIS INTERNATIONAL COMPANY LIMITED».
Потерпілий ОСОБА_7 , сприймаючи ОСОБА_4 як особу, яка займається конвертацією криптовалюти та переказами грошових коштів за межі України, усвідомлюючи, що остання в змозі здійснити оплату товарів на користь компанії «DUNAMIS INTERNATIONAL COMPANY LIMITED» будучи введеним в оману ОСОБА_4 15.01.2025 о 09 год. 14 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 200 000 USDT (200 тисяч доларів США що станом на 15.01.2025 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 8454680 грн) зі свого електронного гаманця НОМЕР_1 на електронний гаманець НОМЕР_2 , який належить та використовується ОСОБА_4 за хеш-транзакцією НОМЕР_3.
У клопотанні зазначено, що заволодівши шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 , доводячи до кінця свій злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, в період час з 15.01.2025 по 16.01.2025, перебуваючи у не встановленому досудовим розслідуванням місці, перерахувала частину коштів потерпілого з власного електронного гаманця НОМЕР_2 на криптоадреси, а саме:
- НОМЕР_4 15.01.2025 о 09 год. 38 хв. на суму 70 000 USDT та 15.01.2025 о 15 год. 45 хв. на суму 20 000 USDT;
- НОМЕР_5 15.01.2025 о 15 год. 25 хв. на суму 16 400 USDT;
- НОМЕР_6 15.01.2025 о 15 год. 27 хв. на суму 6 775 USDT;
- НОМЕР_7 15.01.2025 о 15 год. 44 хв. на суму 8 580 USDT;
- НОМЕР_8 15.01.2025 о 15 год. 44 хв. на суму 12 190 USD;
- НОМЕР_9 16.01.2025 о 14 год. 18 хв. на суму 12 190 USD, тим самим розпорядилася грошовими коштами потерпілого на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах.
14.11.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 8 175 600 грн, що дорівнює 2 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка вчинила особливо тяжкий злочин. Крім того, обґрунтовує ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- ризик, передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В обґрунтування вказаних ризиків слідчий зазначає, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується наступним: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Також 14.11.2025 після вручення ОСОБА_4 письмового повідомлення про підозру, слідчим вручено останній повістку про виклик до Печерського УП ГНУП в м. Києві на 17.11.2025, однак ОСОБА_4 до Печерського УП ГУНП в м. Києві не з'явилась та про причини своєї неявки сторону обвинувачення, не повідомила. Вказане свідчить про ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування. Крім того, на даний час існує ризик того, що підозрювана може вплинути на свідків з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останній можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки остання володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків. Також, обґрунтованим є ризик знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наразі оглядаються та направляються на експертизи комп'ютерна техніка, мобільні телефони за допомогою яких ОСОБА_4 провадить свою незаконну діяльність, встановлюється коло осіб, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення. З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 перебуваючи під більш м'яким запобіжним заходом може вчинити дії, які призведуть до втрати речових доказів, та уникнення від кримінальної відповідальності. Наявність злочинної діяльності з корисливих мотивів згідно фактичних обставин кримінального провадження, дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, оскільки збагачується за рахунок вчинення злочинів. Таким чином, вказана обставина свідчить про необхідність запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки підозрюваної, оскільки тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винним не може нівелювати вищенаведеними ризиками.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваної під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування дійшов висновку, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, щодо підозрюваної має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Захисник підозрюваної заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено. Просив урахувати стан здоров'я ОСОБА_4 , тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
14.11.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
-протоколами проведених обшуків;
-протоколами проведених оглядів;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.09.2025;
-аналітичним звітом щодо руху грошових коштів.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваної, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Відтак, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваної, а саме те, що остання може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують останню як особу, стан здоров'я підозрюваної, її соціальні зв'язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Крім того, надані докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та наведеним у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, на чому наполягала сторона захисту, є недостатнім.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали вище.
Водночас задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні підозрюваній ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваної, а також тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у межах 2700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка складає 8 175 600 грн, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Питання доведення вини підозрюваної у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації її дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 12.01.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000501 від 06.07.2024.
Взяти під варту в залі суду підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 2 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 8 175 600 (вісім мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень, зобов'язавши підозрювану ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати ОСОБА_4 під підпис;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
р/р № UA128201720355259002001012089
Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушил інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваній, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1