ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18432/25
провадження № 2/753/11728/25
19 грудня 2025 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю секретаря судових засідань Шепко А.А.,
представника позивача адвоката Дроботько О.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У вересні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Позов обґрунтовано тим, що з 04.11.2006 сторони перебувають у шлюбі, від якого мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, через різність характерів та поглядів зникло почуття кохання та поваги один до одного, вони перестали розуміти один одного, спільно вирішувати основні питання життєдіяльності сім'ї, в них відсутнє взаєморозуміння, взаємна допомога та підтримка, внаслідок чого вони не підтримують подружні шлюбні відносини. Сторони фактично припинили подружні відносини, не мають наміру примиритися. Вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить її інтересам, примирення неможливе.
Ухвалою від 19.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляд справи; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Представник позивача адвокат Дроботько О.В. подала клопотання , у якому просить розглянути справу без участі сторони позивача, позов підтримує.
Відповідач подав до суду заяву про надання строку на примирення.
04.11.2025 суд відклав розгляд справи до 28.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача адвокат Дроботько О.В. подала заперечення на клопотання відповідача про надання строку на примирення.
28.11.2025 суд відклав розгляд справи до 18.12.2025 для примирення сторін.
У судовому засіданні відповідач повідомив, що примиритись не вдалось, тому позовні вимоги він визнає.
Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд враховує висновок про застосування норми статті 111 СК України, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 456/848/16, що за змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
З'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, обставини, викладені у позові, суд вважає, що спільне життя подружжя та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, що має істотне значення, тому слід розірвати шлюб.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та повертає позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
Керуючись нормами ст. 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 04 листопада 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області, про що 04 листопада 2006 року складено відповідний актовий запис за № 1705.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету частину судового збору, що становить 605,60 грн.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 19.12.2025.
Суддя В.М. Маркєлова