Справа № 752/20656/25
Провадження № 2/752/9863/25
іменем України
19 грудня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат,-
у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ПАТ «СК «Євроінс Україна» на його користь страхове відшкодування в розмірі 49 214,74 грн, пеню в розмірі 7 674,68 грн, 3 % річних у сумі 971,00 грн, збитки від інфляції в розмірі 2 046,72 грн, а також судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 02.10.2024рокуо 13:52 год у м. Києві на просп. Любомира Гузара, 20-А, трапилася дорожньо-транспортна пригода участі автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належного йому транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в справі № 760/25569/24 винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 зауважує, що на момент цієї дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «СК «Євроінс Україна»,згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА394713 (страхова сума 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн), яким без узгодження розміру страхового відшкодування здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 91 786,46 грн.
Проте, відповідно до Висновку про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №388/10-24 від 13.10.2024 року,ринкова вартість автомобіля Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , додорожньо-транспортної пригоди становить 204 201,20 грн, а вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу становить 406 486,76 грн.
При цьому, вказаний транспортний засіб вважається знищеним, а відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу № 388/10-24/1 від 03.03.2025 року вартість транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди становить 60 000,00 грн.
Отже, з відповідача, як страховика винуватця вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , до дорожньо-транспортної пригоди та вартістю цього автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди,а також виплаченим добровільно страховим відшкодування і сумою франшизи, що становить 49 214,74 грн = 204 201,20 грн (вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди) - 60 000,00 грн (вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди)- 91 786,46 грн (виплачене страхове відшкодування) - 3 200,00 грн (франшиза).
В зв'язку з викладеним,а також з огляду на той факт, що відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування у визначений законом строк, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 27.08.2025 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
08.09.2025 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_3 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що страхове відшкодування позивачу здійснено на підставі Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 44669, що складено ФОП ОСОБА_4 , в порядку, визначеному ст. 30 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV для відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, а позивачем не зазначено, чому має надаватися переваги виконаним саме за його замовленням Висновку та Звіту та не братися до уваги Звіт страховика; позивачем помилково визначено ПАТ «СК «Євроінс Україна» відповідачем у вказаній справі, оскільки вимоги щодо сплати різниці між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування повинен відшкодувати винуватець дорожньо-транспортної пригоди; відповідачем в межах встановленого строку, а саме не пізніше 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування прийнято рішення та виплачене страхове відшкодування.
10.09.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_5 зазначає, що Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 44669 та Висновок вартості придатних залишків № 44669/1 є неналежними доказами з огляду на наявність у них суттєвих порушень законодавства з оцінки майна, адже автомобіль не оглядався, а використано матеріали з огляду спеціаліста, та не долучено фотографічних зображень автомобіля позивача, а також транспортний засіб ОСОБА_1 не діагностувався на спеціалізованому підприємстві та запасні частини не дефектувалися.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачу належить автомобіль Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
02.10.2024 року близько 13 год. 52 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по пр. Любомира Гузара, 20-А, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль марки Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв припаркований біля узбіччя, внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року в справі № 760/25569/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «СК «Євроінс Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № СА394713(страхова сума 160 000,00 грн, франшиза 3 200,00 грн)
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, тут і далі - чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, визначено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Статтею 30 цього ж Закону визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Сторонами визнається та не заперечується, що позивачу виплачене ПАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування в розмірі 91 786,46грн.
Вказана сума страхового відшкодування відповідачем визначена на підставі виконаних на його замовлення ФОП ОСОБА_4 : Звіту № 44669 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.12.2024 року, де ринкова вартість транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , до дорожньо-транспортної пригоди (вартість матеріального збитку) становить 184 837,50 грн, а вартість відновлювального ремонту - 421 588,72 грн, а також Висновку вартості придатних залишків № 44669-1 від 23.12.2024 року, яким визначено, що вартість автомобіля Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані становить 89 851,04 грн.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування, а отже, відповідач виконав домовленість щодо визначення розміру і способу виплати страхового відшкодування, передбаченому ст. 30, п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.
Отже, позивач скористався своїм правом звернення безпосередньо до страховика винної особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та отримав страхове відшкодування, а ПАТ «СК «Євроінс Україна» забезпечило реалізацію права власника пошкодженого автомобіля на отримання страхового відшкодування.
Разом із цим, позивачем самостійно здійснено замовлення оцінки вартості (розміру) майнової шкоди, завданої йому як власнику автомобіля Сеат, д.н.з. НОМЕР_2 , та вартості цього транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди.
Зокрема, відповідно до Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 388/10-24 від 13.10.2024 року, виконаного оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість автомобіля Сеат, д.н.з. НОМЕР_4 , становить 204 201,20 грн, а вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу становить 406 486,76 грн.
Згідно із Звітом № 388/10-24/1 про оцінку транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_4 , виконаного 03.03.2025 року також оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість цього пошкодженого автомобіля становить 60 000,00 грн.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновок про правильне застосування вищевказаних норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV викладено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року в справі № 301/1075/15-ц.
Зокрема, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що страхова компанія у передбачений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Позивач не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди. На підставі зазначеного, суд поклав в основу рішення звіт про вартість матеріального збитку, замовником якого була страхова компанія.
Отже, з огляду на положення ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, правові висновки Верховного Суду, в позивача не було правових підстав для самостійного залучення оцінювача ФОП ОСОБА_6 з метою визначення ринкової вартість до та після дорожньо-транспортної пригоди належного йому автомобіля Сеат, д.н.з. НОМЕР_4 .
Враховуючи викладене, Висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 388/10-24 від 13.10.2024 року та Звіт № 388/10-24/1 про оцінку транспортного засобу Сеат, д.н.з. НОМЕР_4 , виконаний 03.03.2025 року, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Самі по собі посилання у відповіді на відзиви сторони позивача на те, що Звіт № 44669 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.12.2024 року та Висновок вартості придатних залишків № 44669-1 від 23.12.2024 року, виконані на замовлення страховика є неналежними доказами - є безпідставними та необґрунтованими, та позивач не скористався своїм правом та не заявив під час розгляду справив суді клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування визначений та виплачений страховою компанією неправильно, в зв'язку з чим страховик винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний здійснити доплату йому суми страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, стороною позивача не доведено, що у ПАТ «СК «Євроінс Україна» виникло зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у більшому розмірі, ніж уже виплачена ним сума в розмірі 91 786,46 грн.
За викладених обставин також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені, 3 % річних і збитків від інфляції, як такі, що є похідними від вимог про стягнення доплати страхового відшкодування, оскільки суду не надано підтверджень виплати не в повному обсязі суми страхового відшкодування.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний їх зв'язок в сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко