Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 703/5925/25
Провадження № 2/711/4077/25
17 грудня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючий суддя Скляренко В.М.,
при секретарі Півень С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Сердійчук Я.Я., яка діє в порядку самопредставництва юридичної особи, як її керівник, - звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договорами №555120987129 від 09.01.2020р. та №0637681667 від 29.10.2019 в загальному розмірі 43569,43грн. та судові витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 2422,40грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 09.01.2020 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 555120987129, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 000 грн.
Крім того, 29.10.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено Договір №0637681667 на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 100 грн.
18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555120987129.
Таким чином, TOB «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №555120987129.
Крім того, 14.07.2021 було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0637681667.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0637681667.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0637681667.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №0637681667.
Позивач вказує, що відповідачка всупереч умов кредитних договорів не здійснювала належним чином погашення заборгованості ані перед первісними кредиторами, ані перед позивачем, внаслідок чого на теперішній час загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555120987129 від 09.01.2020р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 3 800,78 грн., з яких:
-заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2 000 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 533,85грн.
-заборгованість за пенею та/або штрафами - 1 266,93 грн.
Також, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0637681667 від 29.10.2019р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 39768,65 грн., з яких:
-заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 2 099,99 грн.
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 37668,66 грн.
З метою стягнення відповідних сум заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідачки заперечень проти позову не надходило.
06.10.2025р. ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2025р. направлено цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором для розгляду за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
10.10.2025р. дана цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Скляренко В.М.
10.07.2025р. судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в позовній заяві стороною позивача було викладено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також зазначено що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
В судове засідання відповідачка також не з'явилась. Про час і місце розгляду справи повідомлялась шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв'язку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Натомість судова повістки-повідомлення повернулись до суду без вручення відповідачці з причин відсутності останньої за вказаною адресою, що в контексті положень п. 3, 4 ч. 8 ст. 128, ч. 10 ст. 130 ЦПК України суд вважає належним повідомленням. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідачки шляхом розміщення оголошень про виклик в судове засідання на веб-сайті суду, а також шляхом надсилання повістки-повідомлення в електронному вигляді на мобільний номер телефону, який вказаний позивачем, як канал зв'язку з відповідачкою (повідомлення отримане 25.11.2025р.).
Отже, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідачка не з'явилась в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29.10.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено Договір №0637681667 на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 100 грн.
Відповідно до умов Договору позики №0637681667, перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети, яка є невід'ємною частиною даного Договору позики.
Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника.
Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами.
Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.
Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід'ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).
Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через АРІ-сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень.
Після введення Клієнтом згенерованого ключа у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.
Пропозиція (Оферта) на отримання 2 траншу згідно Заявки-анкети № 2628769886 від 09.12.2019 року в рамках Договору про надання позики №0637681667 від 29.10.2019 року підписано Позичальником 09.12.2019, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою CMC-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Крім того, 09.01.2020 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 555120987129, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 000 грн.
Відповідно до п. 1.1. Договору передбачено, що на підставі Заявки на позику, підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 2 000 грн. (далі позика) на строк встановлений Договором позики зі сплатою 649,46 % річних за користування позикою.
Згідно з п. 1.2. Договору, частиною цього договору позики є «Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», затверджені наказом директора ТОВ "КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» від 04 квітня 2019 року №20190404-1. Шляхом підписання цього договору Позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього договору позики.
Відповідно до п. 2.1. Договору Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.
Також, п. 3.1. Договору, передбачено, що Позичальник здійснює повернення позики і сплачує проценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього договору, є його невід'ємною частиною та підписується позичальником. Графік платежів розміщується в особистому кабінеті позичальника на сайті системи.
Згідно з п. 6.2. Договору, Підписанням цього Договору позики позичальник засвідчив, що він повідомлений позикодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України
Відповідно до п.п. 6.3.7. Договору, Позичальник розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов'язки за цим договором і погоджується з ними.
Пункт 6.5. Договору наголошує, що цей Договір є укладеним і набуває чинності (вступає в силу) з моменту його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором і надання позики та діє до повного виконання зобов'язань, що виникають з його договору та/або з порушення його умов. 6.6. Зобов'язання, що виникають з цього договору, припиняються виконанням, проведеним належним чином (не припиняються до їх повного/належного виконання).
Згідно з п. 5.2. Договору, до вимог, що виникають з цього договору позики або у зв'язку з ним, застосовується позовна давність у десять років.
Також п. 6.3. Підписанням цього договору позичальник засвідчив такі обставини:
п.п. 6.3.6. Надані позичальником документи (інформація) в реєстраційній анкеті клієнта на сайті системи для розгляду позикодавцем питання про надання позики та інші документи (інформація), пов'язані з обслуговуванням позики, не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством.
На виконання умов Договору кредиту ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» 09.01.2020р. здійснило надання кредитних коштів в сумі 2 000 грн. шляхом грошового переказу на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною квитанцією №1214776984 від 09.01.2020.
Відповідно до довідки по Договору позики № 555120987129 від 09.01.2020, складеної ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ», станом на 22.12.2023 розмір заборгованості позичальника за кредитним договором №555120987129 складав 3 800 грн., яка утворилась та обчислена за період з 09.01.2020р. по 29.01.2020р.
18.12.2023р. між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18/12-2023, за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло шляхом купівлі належні ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» права грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.1 договору), в тому числі і права кредитора за Договором кредиту №555120987129, укладеним з відповідачкою, на загальну суму 3 800,78 грн.
Згідно платіжної інструкції від 27.12.2023р. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснило оплату на користь ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» згідно договору відступлення прав вимоги №18/12-2023 в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 7.1 договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №555120987129 від 09.01.2020, складеного ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 18.08.2025 розмір заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №555120987129 складав 3 800 грн.
14.07.2021р. між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №14-07/21, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло шляхом купівлі належні ТОВ «ІНФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.1 договору), в тому числі і права кредитора за Договором кредиту №0637681667 від 29.10.2019 року, укладеним із відповідачкою на загальну суму 22 422,74 грн., з яких: 2 099,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20 322,75 грн. - заборгованість за процентами.
Згідно платіжної інструкції №М1 від 14.07.2021р. ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» здійснило оплату на користь ТОВ «ІНФІНАНС» згідно договору відступлення прав вимоги №14-07/21 в повному обсязі в розмірі, визначеному в п. 7.1 договору.
Відповідно до витягу з Додатку №3 до Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, станом на 14.07.2021 розмір заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №0637681667 складав 22 422,74 грн., з яких: 2 099,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20 322,75грн. - заборгованість по процентам.
Відповідно до розрахунку заборгованості по Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, складеної ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», станом на 10.01.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №0637681667 складав 39 768,65 грн., з яких: 2 099,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 20 322,75 грн. - заборгованість по процентам; 17 345,91 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору (за період з 14.07.2021 по 28.10.2022).
10.01.2023р. між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/23, за умовами якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло шляхом купівлі належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.1 договору), в тому числі і права кредитора за Договором кредиту №0637681667 від 29.10.2019 року, укладеним із відповідачкою.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеної ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 18.02.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №0637681667 складав 39 768,65 грн., з яких: 2 099,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 37 668,66 грн. - заборгованість по процентам.
18.02.2025р. між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25, за умовами якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло шляхом купівлі належні ТОВ ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до боржників, що визначені в реєстрах боржників (п. 2.1 договору), в тому числі і права кредитора за Договором кредиту №№0637681667 від 29.10.2019 року, укладеним із відповідачкою.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеної ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», станом на 18.08.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №0637681667 складав 39 768,65 грн.
За таких обставин, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набув право вимоги до відповідачки за Договором №555120987129 від 09.01.2020р. та Договором №0637681667 від 29.10.2019р.
Отже, відповідачка всупереч умов кредитних договорів не здійснювала належним чином погашення заборгованості ані перед первісними кредиторами, ані перед позивачем, внаслідок чого на теперішній час загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555120987129 від 09.01.2020р. становить 3 800,78 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 533,85 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 1 266,93 грн.
Також, загальний розмір заборгованості відповідачки по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0637681667 від 29.10.2019р. становить 39 768,65 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 2 099,99 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 37 668,66 грн.
Оскільки до теперішнього часу відповідачкою не виконане грошове зобов'язання за Договором кредиту №555120987129 від 09.01.2020р. та Договором кредиту №0637681667 від 29.10.2019р., то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, спір між сторонами виник із зобов'язальних відносин, що регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та Закону України №1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1734). При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
За змістом статей 626, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що 09.01.2020 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 555120987129, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 000 грн. Крім того, 29.10.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено Договір №0637681667 на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 2 100 грн.
На підставі таких договорів відповідачка зобов'язувалась повернути кредитні кошти зі сплатою процентів за кожен день користування кредитними коштами в межах строку дії договорів, але в порушення умов договору не зробила цього, внаслідок чого має не виконані грошові зобов'язання перед кредитором - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», який набув право вимоги до відповідачки на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18/12-2023 від 18.12.2023 та Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-02/25 від 18.02.2025.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача, яке належить кредитору за Договором кредиту №555120987129 від 09.01.2020р. та Договором кредиту №0637681667 від 29.10.2019р., обумовлено дійсністю договорів відступлення прав вимоги №18/12-2023 від 18.12.2023 та №18-02/25 від 18.02.2025, на підставі яких право вимоги кредитора було відступлене на користь позивача.
В даному випадку предметом позовних вимог є заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом по кредитним договорам №555120987129 від 09.01.2020р. та №0637681667 від 29.10.2019р. Аналіз змісту наданих позивачем розрахунків свідчить, що заборгованість за процентами за користування кредитом виникла внаслідок її нарахування первісними кредиторами та його правонаступниками.
Отже, наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у Договорами кредиту №555120987129 від 09.01.2020р. та №0637681667 від 29.10.2019р. і вона користувалась кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущене порушення її зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого обчислювалась заборгованість по кредитним договорам №555120987129 від 09.01.2020р. та №0637681667 від 29.10.2019р. в загальному розмірі 43 596,43 грн.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов Договорів кредиту відповідачка фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула в порядку та у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісних кредиторів, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 43 596,43 грн. є обґрунтованими і правомірними.
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачкою не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з витрат позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та оплати послуг правової допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а відтак на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідачки витрати з оплати судового збору в повному обсязі.
Також суд бере до уваги, що позивачем заявлено вимогу про компенсацію йому за рахунок відповідачки витрат з оплати правової допомоги адвоката в сумі 16 000 грн.
Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Проте, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Також у постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024р.; заявка про надання юридичної допомоги №618 від 01.07.2025р.; витяг з акту №15 від 31.07.2025р. про надання юридичної допомоги.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за вчинення наступних процесуальних дій:
- складання позовної заяви (4 години, загальна вартість 12 000 грн.);
- надання усної консультації (2 години, загальна вартість 4 000 грн.).
Представництво інтересів позивача здійснювалось партнерами адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», з яким позивачем укладено договір про надання правової допомоги за різними напрямками юридичної діяльності.
Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що позовні вимоги ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Також суд бере до уваги, що спір стосується правовідносин споживчого кредитування і виник внаслідок отримання відповідачкою кредиту в загальному розмірі 4 100 грн.
Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 16 000 грн. є необґрунтованою та не співмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також не відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується виключно консультацією та складанням позовної заяви).
За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, процесуальну поведінку учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 5 000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи, ціну позову, а також результат розгляду справи судом, зміст і значення остаточного рішення суду для сторін.
Таким чином, загальна сума судових витрат, які слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача складає 7 422,40 грн. (2 422,40 грн. + 5 000 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371; місцезнаходження за адресою: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитним договором №555120987129 від 09.01.2020р. та кредитним договором №0637681667 від 29.10.2019р. в загальному розмірі 43 569,43 грн. та суму коштів в розмірі 7 422грн. 40 коп. в якості відшкодування судових витрат, тобто усього стягнути суму коштів в розмірі 50 991 грн. 83 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складений 17 грудня 2025 року.
Головуючий : В.М. Скляренко