Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9489/25
Номер провадження2/711/4080/25
05 грудня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі Мелещенко О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини - сироти ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як Орган опіки та піклування м. Черкаси, Департамент «Центр надання адміністративних послуг» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Встановив:
До Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини - сироти ОСОБА_2 , 2009 року народження. У заяві зазначає, що у дитячому будинку сімейного типу згідно з рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 10.10.2023 N? 1486 «Про влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 » проживає неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Черкаської міської ради та має статус дитини-сироти (рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.03.2025 N? 236, у зв?язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 19.02.2025 відділом ДРАЦС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), мати дитини ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 05.01.2022 відділом ДРАЦ у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
У ОСОБА_7 є рідна бабуся ОСОБА_8 та брат ОСОБА_3 , які не спілкуються з дитиною, не цікавляться її здоров'ям та навчанням. Місце їх проживання наразі невідоме.
ОСОБА_9 з 29.09.2009, фактично з народження, зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Окрім неї у квартирі зареєстрований її брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 24.03.2025 N? 10456.
Квартира N? 2 (частина житлового будинку) неприватизована, що підтверджується довідкою Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 21.02.2022 - на момент влаштування дитини в родину. У квартирі ніхто не проживає, не бере участі в утриманні будинку, є значні борги за водопостачання - 11608 грн., електропостачання та газопостачання припинено з 2016 року (за усним повідомленням АТ «Черкасигаз») через борги.
Житло за адресою: АДРЕСА_2 щороку у порядку контролю відвідується працівниками служби у справах дітей, про що складаються відповідні акти відвідування, а саме: акт N? 72 від 16.02.2022, акт N? 161 від 04.09.2024 та акт N? 177 від 20.03.2025, про що служба повідомляє законних представників дитини та надає копії відповідних актів. Такі акти підтверджують, що з 2022 року у квартирі N? 2 за вищевказаною адресою ніхто не проживає, зокрема, ОСОБА_3 .
Громадянин ОСОБА_3 не проживає у квартирі тривалий час, комунальні платежі не сплачує, не несе жодних витрат по утриманню житла, не робить ремонту. Тому визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеною квартирою, не порушить його прав на проживання у цій квартирі, оскільки він цим правом не користується з 2022 року, що підтверджується вищезазначеними актами служби у справах дітей.
Просить визнати громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
До суду почергово 05.12.2025 надійшли заяви від ОСОБА_1 та представника третьої особи Молчанович Н.О. про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримали та не заперечували щодо ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином - рекомендованими повідомленнями, які повернулись до суду з відмітною «адресат відсутній за указаною адресою».
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1,2 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
На підставі встановлених обставин та у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, за відсутності заперечень третьої особи, дотримання вимог ч.1,2 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів, а саме постановив ухвалу згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Розглянувши позовну заяву, з'ясувавши правовідносини між сторонами та перевіривши їх наявними письмовими доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставинах справи та відповідних їм правовідносин.
Розглянувши позовну заяву, з'ясувавши правовідносини між сторонами та перевіривши їх наявними письмовими доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставинах справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 05.01.2022 (видане повторно) батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Як вбачається зі свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть від 04.03.2025 серія НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть від 05.01.2022 серія НОМЕР_4 .)
Згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 10.10.2023 N? 1486 «Про влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 » неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на первинному обліку служби у справах дітей Черкаської міської ради та має статус дитини-сироти влаштована 20.10.2023 до указаного дитячого будинку сімейного типу на виховання та спільне проживання.
ОСОБА_9 зареєстрована у квартирі N? 2 за адресою: АДРЕСА_3 . Окрім неї у квартирі зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 24.03.2025 N? 10456.
Як зазначено у позовній заяві, квартира N? 2 (частина житлового будинку) є неприватизованою, що підтверджується довідкою Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 21.02.202.
Житло за адресою: АДРЕСА_2 відвідується працівниками служби у справах дітей, про що складаються відповідні акти відвідування, що підтверджується актами N? 72 від 16.02.2022, N? 161 від 04.09.2024 та N? 177 від 20.03.2025. У актах зазначається, що з 2022 року у квартирі N? 2 за вищевказаною адресою ніхто не проживає, зокрема, ОСОБА_3 .
Громадянин ОСОБА_3 не проживає у квартирі тривалий час, комунальні платежі не сплачує, не несе жодних витрат по утриманню житла, не робить ремонту.
Частинами 1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч.1ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст. 1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України зокрема дитинство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої ВРУ 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
При цьому, згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 47Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 4ст. 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Згідно зі ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
За змістом ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім'ї не потребує згоди інших членів сім'ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
Згідно зі ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей71, 72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Враховуючи, що відповідач тривалий час та без поважних причин не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , фактично змінив місце свого постійного проживання, не несе витрати за житлово-комунальні послуги, тому наявні правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування указаним житловим приміщенням.
Керуючись ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 133, 141, 209, 223, 229, 244-245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 432 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини - сироти ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: Виконавчий комітет Черкаської міської ради як Орган опіки та піклування м. Черкаси, Департамент «Центр надання адміністративних послуг» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволити.
Визнати громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 05.12.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька