Справа № 569/26992/25
12 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Діонісьєва Н.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ______________, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23 листопада 2025 року о 10 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Г. Безручка, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , повторно протягом року, перебуваючи особою, яка позбавлена права керувати транспортними засобами на підставі рішення Гощанського районного суду від 06.07.2023 року строком на п'ять років, відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 27.06.2025 року серії ЕНА № 5078360.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
23 листопада 2025 року о 10 год. 52 хв. в м. Рівне по вул. Г. Безручка, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6810 (2280), що підтверджується тестом № 4833 від 23.11.2025, результат огляду становить 2,17%.
Згідно Довідки інспектора ВАП УПП в Рівненській області ДПП В. Романюк ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд вважає за доцільне об'єднати справи № 569/26976/25 та № 569/26992/25, розглянути їх в одному провадженні, присвоїти номер № 569/26992/25, оскільки відносно ОСОБА_1 складені окремі протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідно.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров"я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом ; лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно висновку Alkotest 6810 тест № 4833 ОСОБА_1 23.11.2025 року о 10 год. 59 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту складає 2,17 %.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ад міністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, та якими є: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 521346 від 23.11.2025 року, серії ЕПР 1 № 521367 від 23.11.2025, довідкою інспектора ВАП УПП в Рівненській області ДПП В. Романюк, а також відеозаписами патрулювання, які повністю відображають вищевказані події та вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, та іншими матеріалами справи.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладає стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
На підставі ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Н.М. Діонісьєва