Справа № 569/27059/25
1-кс/569/9390/25
18 грудня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 12025180000000358 від 11.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно, що було вилучене 16.12.2025 у ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що начальник відділу земельних ресурсів Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області ОСОБА_6 , залучивши посередника ОСОБА_7 , вимагає неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2 500 доларів США за винесення на розгляд сесії Семидубської сільської ради та прийняття позитивного рішення щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки загальною площею 19,45 га кадастровий номер 562168600:06:016:0001, яка перебуває в постійному користуванні ФГ «Олеся».
Крім того встановлено, що ОСОБА_5 , із 22.04.2015 виконує обов'язки голови Фермерського господарства «Олеся» (ЄДРПОУ 22577510) та відповідно до протоколу загальних зборів з 05.11.2021 є головою Господарства. ФГ «Олеся» здійснює свою діяльність щодо вирощування зернових культур, зокрема на земельній ділянці загальною площею 19,45 га, кадастровий номер 562168600.06.016.0001, яка перебуває у безстроковому та безоплатному користуванні ФГ «Олеся» згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Надалі ОСОБА_5 , будучи головою ФГ «Олеся» з листопада 2023 року почала подавати заяви до Семидубської сільської ради щодо надання дозволу на викуп земельної ділянки загальною площею 19,45 га, кадастровий номер 562168600:06:016:0001, для ведення фермерського господарства, про що свідчить подані ОСОБА_5 заяви від 21.11.2023 за вх. 246, від 16.01.2024 за вх. 10, від 20.03.2025 за вх. 37, від 28.07.2025. Надалі, 04.09.2025 близько 20 год. на мобільний телефон голови ФГ «Олеся» ОСОБА_5 , з абонентського номеру зателефонував ОСОБА_7 , який вказав, що приїде до ОСОБА_5 за домашньою адресою для розмови. Надалі, орієнтовно через 10 хв., ОСОБА_7 прибув за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , та в ході розмови з останньою повідомив, що для позитивного вирішення питання про викуп земельної ділянки загальною площею 19,45 га, кадастровий номер 562168600:06:016:0001 необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 2 500 доларів США, які будуть передані надалі для начальника відділу земельних ресурсів Семидубської сільської ради Лубенського району Рівненської області ОСОБА_6 та голові земельної комісії, депутату Семидубської сільської ради Лубенського району Рівненської області ОСОБА_8 , на що ОСОБА_5 вказала, що це значні грошові кошти, які необхідно надати. Після чого ОСОБА_5 звернулась до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення.
В ході досудового розслідування встановлено, що 16.12.2025 близько 13:40год. ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_5 за місцем її проживання, що у АДРЕСА_1 , де отримав від останньої грошові кошти у сумі 2500 доларів США в якості неправомірної вигоди.
У звязку із вищевикладеним, 16.12.2025 у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено невідкладний обшук обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США із наступними серійними номерами, а саме:HL 06270645F, HF 71343879E, HB 62001519E, KB 37216030A, HL 66256619F, KF 20161598B, KA 45378213A, DB 32531499B, KK 20830140C, KB 40252913M, HB 86836640N, KD 70511300A, KB 57938221C, AB 33630109F, AB 95431951W, AB 18541730P, AE 44181952A, AE 33529752A, AK 36866175A, AB 73082232F, AL 18081003C, AB 49222954F, AB 52340928B, AB 28362729U, AA 20866033A.
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, що було вилучене 16.12.2025 у ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об'єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Дослідивши клопотання та додану до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025180000000358 від 11.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.12.2025 під час проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вказані грошові кошти, які в подальшому постановою слідчого визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
На підставі ст. 167 КПК України, вище перераховане майно було тимчасово вилучено.
Згідно із ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 170 КПК України про те, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 16.12.2025 у ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на вилучені у ході невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , грошові кошти у сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США із наступними серійними номерами, а саме: HL 06270645F, HF 71343879E, HB 62001519E, KB 37216030A, HL 66256619F, KF 20161598B, KA 45378213A, DB 32531499B, KK 20830140C, KB 40252913M, HB 86836640N, KD 70511300A, KB 57938221C, AB 33630109F, AB 95431951W, AB 18541730P, AE 44181952A, AE 33529752A, AK 36866175A, AB 73082232F, AL 18081003C, AB 49222954F, AB 52340928B, AB 28362729U, AA 20866033A.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -