Дата документу 17.12.2025Справа № 554/17790/25
Провадження № 2/554/6241/2025
17 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Михайлова І.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії медичних наук України, Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання незаконними постанови та наказів про відсторонення від посади, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період відсторонення, -
12.12.2025 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідачів Національної академії медичних наук України, Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», у якому просить:
1. Визнати незаконним та скасувати Постанову Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 14.06.2024 року № 19/11 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків за займаною посадою - заступника директора з науково-практичної роботи Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України»;
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 14.06.2024 року № 80 про відсторонення від займаної посади ОСОБА_1 ;
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 15.11.2024 року № 139 про відсторонення працівників на час службової перевірки в частині, що стосується відсторонення від займаної посади ОСОБА_1 ;
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора з науково-практичної роботи Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України»;
5. Зобов'язати Державну Установу «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 14.06.2024 року по 21.01.2025 року включно в сумі 455997,64 грн;
6. Стягнути з Національної академії медичних наук України судові витрати, понесені позивачем по даній справі.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач не сплатив судовий збір за звернення до суду з даним позовом, вважаючи, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, посилання позивача на вказану норму є помилковими.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.
Слід зазначити, що за час відсторонення працівника від роботи заробітна плата не нараховується. У разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів щодо визнання незаконними наказів про відсторонення від роботи та про стягнення середнього заробітку. Відповідна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №162/941/16-ц, від 11.09.2024 у справі № 753/12781/23 (61-10605св24)
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019 року, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконними постанови та наказів про відсторонення від посади та стягнення заробітної плати за період відсторонення.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору для фізичної особи в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 1211,20 грн станом на день подання позову до суду).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору для фізичної особи в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру (визнати незаконним та скасувати Постанову Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 14.06.2024 року № 19/11, визнати незаконними та скасувати накази Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» від 14.06.2024 року № 80 та від 15.11.2024 року № 139) та одну вимогу майнового характеру (зобов'язати виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи в сумі 455997,64 грн).
Представник позивача хоча й не зазначила у позовній заяві ціну позову, проте з її змісту вбачається, що загальний розмір середнього заробітку за час відсторонення від посади становить 455997,64 грн, тому судовий збір за вимогу майнового характеру підлягає обчисленню у розмірі 1 відсотка від ціни позову.
Таким чином, судовий збір за звернення до суду з даним позовом становить 8193,58 грн, з яких: 3633,6 грн за три вимоги немайнового характеру (1211,20х3) та 4559,98 грн за одну вимогу майнового характеру (1% ціни позову, яка становить 455997,64 грн).
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 8193,58 грн та надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.
Частиною 1 статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте на підтвердження обставин, якими обґрунтована позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора з науково-практичної роботи Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», до позовної заяви додано ксерокопію наказу т.в.о. директора Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» № 20 від 21.01.2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язано приступити до виконання своїх посадових обов'язків.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2023 року у справі № 130/3526/21 дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача, який оскаржує наказ про відсторонення від роботи є зобов'язання роботодавця допустити працівника до роботи.
Тому, позивачу слід конкретизувати та уточнити позовні вимоги в указаній частині та навести обставини, якими позивач обґрунтовує вимогу про поновлення його на посаді, зазначити докази, що підтверджують такі обставини.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Проте, додані до позовної заяви копії документів, а саме: оскаржувана Постанова Бюро Президії Національної академії медичних наук України «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків за займаною посадою - заступника директора з науково-практичної роботи Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» та розрахунковий листок за березень 2025 року, є нечитабельними, мають низьку якість відтворення, у зв'язку з чим неможливо достовірно встановити їх зміст та реквізити.
Тому позивачу необхідно надати належним чином виготовлені копії зазначених документів для суду та відповідно до кількості учасників справи.
Згідно із ч.1 ст.185 ЦПК України встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст.ст.175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії медичних наук України, Державної Установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» про визнання незаконними постанови та наказів про відсторонення від посади, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період відсторонення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Михайлова