справа № 361/14422/25
провадження № 2-з/361/130/25
про забезпечення позову
15 грудня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В.,, розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Марини Володимирівни про забезпечення позову,
12 грудня 2025 року до суду від представника заявника надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
- легковий автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код - НОМЕР_2 , Об'єм (потужність) двигуна - НОМЕР_3 .
- легковий автомобіль марки HYUNDAI 110, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN код - НОМЕР_5 , Об'єм (потужність) двигуна - НОМЕР_6 .
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN код НОМЕР_8 , Об'єм (потужність) двигуна - НОМЕР_9 .
- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN код - НОМЕР_11 , Об'єм (потужність) двигуна - НОМЕР_12 .
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN код НОМЕР_13 , Об'єм (потужність) двигуна - НОМЕР_9 .
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення майбутнього позову представник заявника посилалась на те, що 06 серпня 2016 року Очаківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, актовий запис № 86. Після реєстрації шлюбу заявник обрала прізвище чоловіка та змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_4 ».
Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час шлюбу, за спільні кошти подружжям було придбано майно, що вказано у заяві про забезпечення позову та на яке заявник просить накласти арешт.
Заявник зазначила, що спільне життя у подружжя не склалося, тому наразі сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин. Стосунки подружжя перебувають на стадії розірвання.
Заява мотивована тим, що заявник неодноразово намагалася в усному порядку вирішити із ОСОБА_7 питання щодо поділу спільного майна, проте останній зовсім не бажає врегулювати таке питання у досудовому порядку, уникає зустрічей та розмови про добровільний поділ спільного майна.
Заявнику вказала, що їй достовірно відомо, що вищевказані транспорті засоби без її згоди ОСОБА_2 здає в оренду Приватному підприємству «Респект Авто» для здійснення останнім своєї господарської діяльності, а саме, зазначені автомобілі використовуються у наданні громадянам послуг з підготовки водіїв транспортних засобів. Зазначене підтверджується заявою заявника ОСОБА_1 до ПП «Респект Авто» від 16.09.2025 р., заявою заявника ОСОБА_1 до Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 09.11.2025 р., листами Броварського РУП ГУ НП в Київській області до ОСОБА_1 за № 31/33 від 01.10.2025 р. та № 31/33/05/Г-6568/10-2025- 6783-2025 від 25.11.2025 р., листом ПП «Респект Авто» до ОСОБА_1 за № 30/09/25 від 30.09.2025 р.
Також, заявник звертає увагу суду на те, що із витягів з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, вбачається, що всі автомобілі є учбовими спеціалізованими. При цьому, отримуючи дохід від здачі в оренду спільних автомобілів, ОСОБА_2 самостійно та на власний розсуд розпоряджається такими коштами, навіть не сплачуючи аліменти на утримання дітей, унаслідок чого має заборгованість.
Заявник вказує, що наразі спільними автомобілями ОСОБА_2 користується на власний розсуд та у своїх цілях. При цьому, відмовляється вирішити питання щодо поділу таких автомобілів у позасудовому порядку.
За таких обстави, заявником прийнято рішення звернутися із позовною заявою до суду про визнання майна спільною власністю подружжя та поділ такого майна. Ціна позовної заяви становитиме 1 179 502,50 грн.
Заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, у випадку ухвалення на користь заявника судового рішення, може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, що значно порушить її права.
Дослідивши заяву та додані до неї письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 150 ЦПК України способами забезпечення позову є: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) заборона вчиняти певні дії.
Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року »Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 »Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, можна дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову встановлено, що ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_2 , який був зареєстрований 06 серпня 2016 року Очаківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 86.
Від спільного подружнього життя у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час шлюбу, подружжям було придбано наступне майно:
- легковий автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код - НОМЕР_2 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1975. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 08.02.2023 р. за ОСОБА_2 ;
-легковий автомобіль марки HYUNDAI 110, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN код - НОМЕР_5 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1086. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 08.02.2023 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN код - НОМЕР_8 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1498. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 01.09.2021 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN код - НОМЕР_11 , Об'єм (потужність) двигуна - cm3 1598. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 23.07.2020 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN код - НОМЕР_13 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1498. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 07.11.2020 р. за ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи те, що між сторонами виник спір, викладені у заяві обставини дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, через це необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначені автомобілі.
Згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на автомобілі:
- легковий автомобіль марки HYUNDAI TUCSON, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код - НОМЕР_2 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1975. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 08.02.2023 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки HYUNDAI 110, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_14 , VIN код - НОМЕР_5 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1086. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 08.02.2023 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN код - НОМЕР_8 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1498. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 01.09.2021 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки DAEWOO LANOS, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN код - НОМЕР_11 , Об'єм (потужність) двигуна - cm3 1598. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 23.07.2020 р. за ОСОБА_2 ;
- легковий автомобіль марки CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN код - НОМЕР_13 , Об'єм (потужність) двигуна - cм3 1498. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 07.11.2020 р. за ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Заявник (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_16 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_17 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Ведмідь Н.В.