359/7578/24
1КП/359/276/2025
08 грудня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6
розглянувши клопотання прокурора продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор у клопотанні зазначив про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду. Неможливість запобігання зазначеному вище ризику шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінальних правопорушень, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України. Потерпіла в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила суд його задовольнити.
В свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти застосування найсуворішого запобіжного заходу, просили суд застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2025 р. до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.12.2025 року включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 08.12.2025 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 357 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 357 КК України. Санкція ч. 4 статті 185 відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 не з'являвся без поважних причин до суду та був оголошений в розшук. Всі ці обставини у сукупності свідчать про схильність обвинуваченого до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.Отже, суд вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Досліджений під час судового засідання ризик свідчить, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків. На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризику, не зможе перешкодити його реалізації.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 гривень. На думку суду, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов'язки, що діють протягом двох місяців, а саме: прибувати за викликом суду; не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 05.02.2026 року включно.
Утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн. та роз'яснити, що він або будь-яка інша особа має право внести заставу на депозитний рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача: 26268119; рахунок: UA768201720355259001000018661; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за викликом суду; не відлучатись з м. Києва та Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 05.02.2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору негайно після її оголошення для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 11.12.2025р. об 08.30 год.
Суддя ОСОБА_1