Справа № 357/20820/25
3/357/7770/25
19.12.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12 грудня 2025 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виражалося у ненаданні спільного транспортного засобу, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що 12.12.2025 року він телефонував дружині, що візьме їх спільний автомобіль, але вона не брала слухавку. Він взяв їх спільний автомобіль, який через 30 хвилин повернув. Ствердив, що ніякого домашнього насильства економічного характеру він не вчиняв. Вказаний автомобіль було придбано у шлюбі.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши форму оцінки ризиків, згідно з якою уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як середній, терміновий заборонний припис, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , рапорт працівника поліції, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , уповноваженим органом, його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією та об'єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї дружини, що виражалося у ненаданні спільного транспортного засобу.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру.
Відповідно до рапорту працівника поліції ОСОБА_3 , який міститься в матеріалах справи вбачається, що було отримано виклик від ОСОБА_2 , яка повідомила що її чоловік ОСОБА_1 взяв її транспортний засіб та їздить по місту в стані алкогольного сп'яніння. Оглянувши прибудинкову територію, було виявлено транспортний засіб, який був припаркований на парковці біля будинку. Також, ознак спяніння у ОСОБА_1 виявлено не було.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 позбавив ОСОБА_2 житла, їжі, одягу, автомобіля чи іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишив без догляду чи піклування, перешкоджав в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, забороняв працювати, примушував до праці, забороняв навчатися, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство економічного характеру.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доказам судом встановлено, що в матеріалах провадження відсутні докази про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, оцінивши в сукупності, встановлені в ході судового розгляду обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 221, 245, 247, 256, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО