Іменем України
Справа № 285/5690/25
провадження у справі № 2/0285/2576/25
19 грудня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Васильчук Л. Й.,
за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача 14.10.2025 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - Товариство) заборгованість за кредитним договором у розмірі 28359,49 грн. та судові витрати.
В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що 06.08.2013 між АТ «Альфа Банк» (далі - Банк) та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної лінії. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі до 75000 грн. Процентна ставка - 24% річних. Тип процентної ставки - фіксований. Банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в Банку. Взяті на себе зобов'язання кредитодавець виконав своєчасно та у повному обсязі. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку із чим станом на 20.12.2021 сума заборгованості за кредитним договором становила 28359,49 грн.
20.12.2021 між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, позивач набув статусу кредитора за кредитним договором від 06.08.2013, укладеним із Банком та відповідачем на суму 28359,49 грн.
Ухвалою від 24.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.
Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористалась. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися рекомендованим листом за місцем реєстрації. Відповідно до трекінгу «Укрпошта» відповідач отримав повідомлення 06.11.2025.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 06.08.2013 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», згідно умов якого останній отримав кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з лімітом в розмірі 75000 грн.
З виписки з рахунку клієнта вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, здійснював зняття готівки, оплачував товари та послуги, зокрема у магазинах, аптеках, кафе та частково погашав заборгованість.
20.12.2021 між АТ «Альфа-Банк»та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»укладено договір факторингу №4, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»набув права вимоги за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до договору.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №4 від 20.12.2021 позивач набув права вимоги до відповідача за договором №CCNG-630013364 від 06.08.2013 в сумі 28359,49 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтями 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України закріплено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 9200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч.4 та ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 гривень.
Решта частина виплати позивача у даній справі на користь адвоката в сумі 4700 грн. є необґрунтованою, отже - не підлягає відшкодуванню.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (ІКЮО: 40340222, вул. Солом'янська, 2, м. Київ, 03035) заборгованість за кредитним договором у розмірі 28359,49 грн (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 49 коп) та відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору та 4500 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо її не було подано;у разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).
Головуюча суддя Л. Й. Васильчук