Справа № 643/14448/25
Провадження № 2/645/3265/25
(заочне)
18 грудня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Півінська С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», від імені та в інтересах якого діє представник - Андрущенко М.В., через систему «Електронний суд», звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 5890631024 від 31.10.2024 року в розмірі 34 380,00 грн; судовий збір в сумі 2422,40 грн просили покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.10.2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання грошових коштів у позику №5890631024. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків. Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 34 380,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 380,00 грн - заборгованість за процентами; 12 000,00 грн - сума неустойки. Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що відповідач добровільно взятих на себе зобов'язань не виконує позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.09.2025 року вказана цивільна справа передана Немишлянському районному суду міста Харкова для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; повного номеру карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу EasyPay від 31.10.2024 р. у розмірі 6000,00 грн (ID операції: 1502624643; призначення платежу: «кредитні кошти від ТОВ « Іннова Фінанс» поповнення картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 »); та про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 31.10.2024 по 02.11.2024.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення у праві заочного рішення не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Причини своєї відсудності відповідач суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно статті 280 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази доходить наступного висновку.
31.10.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання грошових коштів у позику № 5890631024.
Відповідно до п.п. 2.1.-2.2 Договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. ідентифікація позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери). На умовах, встановлених Договором, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно з п.п. 2.3.-2.5, 2.7 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000,00 грн; тип кредиту - кредит; строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів, останній платіж з періодом внесення 15 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п.п. 2.6, 2.8, 2.9 Договору тип процентної ставки - фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для позичальника у випадку та на умовах: визначених в п. 2.6.2 Договору та/або умовами Програми лояльності та/або умовами Правил та/або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій позичальнику, зокрема у випадку отримання позичальником знижки на стандартну процентну ставку. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2899,03% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1933,14% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 27600,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 26709,00 грн.
Порядок укладення Договору визначений в п. 10.6 Договору зі змісту якого, зокрема пп.10.6.1, 10.6.10.6, 10.6.10.7., вбачається, що з метою укладення цього Договору позичальник, ознайомившись з Правилами, позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Товариством позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Товариства, шляхом відправки оферти електронним листом на адресу електронної пошти позичальника та шляхом відображення оферти в особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту позичальник вводить одноразовий ідентифікатор направлений Товариством, у спеціальному полі під офертою в особистому кабінеті. Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» заповнив Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці, як обов'язкові. При подачі Заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати після укладення Договору та періодичність платежів зі сплати процентів.
Підписання Договору № 5890631024 та Додатку № 1 до нього здійснено ОСОБА_1 31.10.2024 о 18.24 год. одноразовим ідентифікатором «7586».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 90 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким підписом у Договорі №5890631024 від 31.10.2024 року став одноразовий ідентифікатор - 7586.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду в постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Таким чином, оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», доступ до якої забезпечується через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно телекомунікаційної системи Товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Окрім того, відповідно до ч. 2. ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Суд доходить висновку, що Договір №5890631024 від 31.10.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та відповідачем був укладений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» не є банківськими установами в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» тому не відкривали рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без їх відкриття.
Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 31.10.2024 року або наступний за ним календарний день.
Відповідно до п. 10.6.5 Договору за результатами заповнення Заявки позичальник вказує реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його ім'я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Для зручності Позичальника після введення повних реквізитів платіжної карти створюється Токен (електронний ключ доступу) карти, що додається до облікових даних Позичальника та в подальшому відображається в його Особистому кабінеті в розділі «Мої карти». В подальшому Позичальник може здійснювати платежі за цим Договором без повторного введення повних реквізитів доданих платіжних карток. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів Позичальник обирає платіжну карту на яку бажає отримати Кредит із переліку тих, що додані до його Особистого кабінету.
Номер банківської картки, вказаний відповідачем в Анкеті клієнта та в розділі 11 Договору №5890631024 є № НОМЕР_1 .
Встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 31.10.2024 року на картку № НОМЕР_1 (термінал № 1354, ID операції - НОМЕР_5 ) були надані кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн, про що свідчать квитанцiя до платіжної інструкції №20027-1354-158343395, видана ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», яке діє в межах Договору з позивачем на підставі Договору № 160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг в системі «EasyРау».
Окрім того, на виконання ухвали суду від 29.09.2025 до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), банком емітовано карту № НОМЕР_7 (IBAN НОМЕР_8 ).
З наданої АТ «ПриватБанк» виписки за договором № б/н за період за період 31-10-2024 - 02-11-2024 по рахунку № НОМЕР_7 відкритому на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу 31.10.2024 року були нараховані кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.
Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.
Отже, виписка по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 (картка № НОМЕР_7 ) є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій та свідчить про користування кредитом та утворення заборгованості за кредитним договором.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц.
Відповідно до розрахунку заборгованості встановлено, що в період дії Договору №5890631024 від 31.10.2024 ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконував внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 22380,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 380,00 грн - заборгованість за процентами, 12000,00 грн - сума неустойки.
Заперечень щодо правильності розрахунку заборгованості відповідачем не заявлено.
Суд доходить висновку, що між сторонами був укладено кредитний договір №5890631024, а ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання перед відповідачем виконало.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами оскільки вони уклали договір та набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідачем не надано доказів, що ним належним чином виконувались зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.
З огляду на викладене вище, оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами Договору № 5890631024 від 31.10.2024 не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5890631024, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 9800,00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині суми заборгованості за неустойкою у розмірі 12000,00 грн суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі № 758/5318/23 провадження № 61-15103св24, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки Договір № 5890631024 був укладений сторонами 31.10.2024 та діяв в період дії в Україні воєнного стану, то вимога про стягнення з відповідача суми неустойки у розмірі 12000,00 грн, від сплати якої ОСОБА_1 , як позичальник, звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, доказів які б спростували наявність заборгованості перед позивачем, чи про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за Договором № 5890631024 від 31.10.2024 у розмірі 22380,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 380,00 грн - заборгованість за процентами.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до платіжної інструкції №63 від 21.08.2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, то витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог, що дорівнює 1576,89 грн (22380,00х2422,40/34380,00).
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 5890631024 від 31.10.2024 в розмірі 22380,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 380,00 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в сумі 1576,89 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 18.12.2025 року.
Суддя О.Ю. Алтухова