Справа № 496/3897/25
Провадження № 3/496/2413/25
04 грудня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
14.06.2025 року о 13:55 год. в с. Усатове Одеської області, Одеського району, по вул. Козацька, 1/1, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки автомобіля, а також у найближчому медичному закладі відмовився.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушення вчинено ОСОБА_1 , після того, як його дві протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся про, що свідчить підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме про слухання справи на 14.07.2024 р. на 10:00 годин, також не з'явився у судове засідання, призначене на 04.12.2025 р., причини неявки суду невідомі, до суду повернулись конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ніяких заяв до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 361519 від 14.06.2025 р., довідкою т.в.о. інспектора ВАП УПП в Одеській області, який повідомляє про те, що відповідно до звірки з базою ІКС ІН «Адмінпрактика», станом на 14.06.2025 р., громадянин ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Біляївського районного суду Одеської області від 03.12.2024р. №496/2830/24, за ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 130 КУпАП постановою Біляївського районного суду Одеської області від 30.08.2024р. №496/2690/24.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов'язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно довідки, що долучена до матеріалів протоколу, ОСОБА_1 не є власником транспортний засобу - ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, тому конфіскація транспортного засобу не застосовується.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП України, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення 15 денного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у 15 денний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В.М. Буран