18 грудня 2025 року м.Суми
Справа №579/2749/24
Номер провадження 22-ц/816/1383/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Проніної Ольги Олександрівни
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року, в складі судді Моргун О.В., ухвалене у м. Кролевець,
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №76744526, за яким відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11500 грн.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 та додаткові угоди до нього № 2 від 28 липня 2021 року та № 20 від 27 лютого 2024 року у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №76744526 у розмірі 46000 грн, з яких: 11500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34500 грн - сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на те, що ТОВ «ФК» ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача на підставі відповідних договорів факторингу, просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики № 76744526 в розмірі 46000 грн, оскільки відповідач добровільно не виконав зобов'язання за договором позики.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року позов ТОВ «ФК» ЄАПБ» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №76744526 від 08 серпня 2023 року в сумі 46000 грн, з яких: 11500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34500 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 користь ТОВ «ФК» ЄАПБ» витрати за сплату судового збору у розмірі 3028 грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Проніна О.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вказує, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано відсутність доказів переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, оскільки договір факторингу №14/06/21, на який посилається позивач, укладено 14 червня 2021 року, тобто раніше ніж укладено кредитний договір №76744526 від 08 серпня 2023 року. В матеріалах справи відсутні докази оплати договору факторингу, докази направлення документів від нового кредитора боржникові на підтвердження права вимоги за договором факторингу, а тому вимоги про стягнення заборгованості є недоведеними та не підлягають задоволенню. Зазначає, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано витяги з Реєстрів боржників до договорів факторингу, які не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки не містять підписів обох учасників договору. Фактично додані витяги є надрукованими позивачем і підписаними його представником. Вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача, як військовослужбовця, відсотків по кредиту.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить оскаржуване рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №76744526 (а.с.6-9).
Відповідно до п.п.2 вказаного кредитного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит на суму 11500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в договорі. Кредит надано строком до 07 вересня 2023 року.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11500 грн ним не заперечується та підтверджено договором від 08 серпня 2023 року №76744526, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.6-9,16).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21 і додаткові угоди до нього № 2 від 28 липня 2021 року та № 20 від 27 лютого 2024 року у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги (а.с. 10-13).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 17 від 27 лютого 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників № 17 від 27 лютого 2024 року (а.с.14).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №76744526 у розмірі 46000 грн, з яких: 11500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34500 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.15).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов договору позики, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, тому права ТОВ «ФК«ЄАПБ», як набувача права вимоги до відповідача на підставі договору факторингу підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.
Підставами позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору позики, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та стягнення заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України йдеться про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Так, судом встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем, було укладено договір позики № 76744526 від 08.08.2023. Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором hasYg6z4fr.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 на укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідачем факт укладення договору позики та факт отримання кредитних коштів у апеляційній скарзі не заперечується.
Відповідно до п.1. договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до п.2.1 Сума Позики 11500,00 грн. Строк позики 30 днів. Базова процентна ставка/день 2,5% (фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%.
Відповідно до п.4. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/ додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Апелянт розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісним, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.
Колегія суддів вважає, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання договору між апелянтом та первісним кредитором, та для обґрунтування розміру заборгованості апелянта, вказаної у позовній заяві.
Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Відсотки, які просить стягнути позивач, нараховані за понадстрокове користування кредитом, за відсотковою ставкою передбаченою договором.
Згідно з умовами укладеного кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених кредитним договором.
Відповідно до договору факторингу, попередній кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних новому кредитору.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до договору факторингу, в разі сплати відповідачем коштів на погашення заборгованості на рахунки первісних кредиторів за будь-яким з кредитних договорів, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення відповідної кредитної заборгованості.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Окрім цього, слід зауважити, що Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 р. у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні, а не документи, що засвідчують права, які передаються.
Слід зазначити, що 14.06.2021 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.1.2 перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Реєстру боржників №17 від 27.02.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 76744526. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Відповідно до п. 1.5. Клієнт гарантує та відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторові за цим Договором.
Відповідно до п. 1.6. Права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників.
Відповідно до п. 2.1.7. Клієнт гарантує, що на день підписання відповідного Реєстру Боржників, Право Вимоги, яке відступається за відповідним Реєстром Боржників, не перебуває в заставі, дійсно має місце заборгованість Боржників перед Клієнтом, що ця заборгованість виникла на законних підставах, а також відповідно до п.2.2.1. права вимоги, що передаються Фактору для здійснення факторингу, є дійсними.
Відповідно до п.п.9.5. Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, зміни та доповнення до договору можуть бути внесені виключно шляхом укладення в письмовій формі між сторонами відповідної додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками стороні, а їх підписи скріплюються печатками сторін.
Відповідно до додаткової угоди №7 від 13.06.2022 до договору факторингу №14/06/2021, сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що ця додаткова угода до договору вступає в дію з дати її підписання сторонами і є невід'ємною частиною Договору.
Тобто дія договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 була продовжена до 14.06.2025 р., Договір факторингу №14/06/21 є чинним, а тому перехід прав вимоги за Договором позики №76744526 відбувся відповідно до діючого Договору факторингу №14/06/21, є правомірним і відповідає чинному законодавству.
Договір факторингу та додаткові угоди до нього укладені між первісним кредитором та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є безпідставними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №76744526 від 08 серпня 2023 року в сумі 46000 грн., з яких: 11500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34500 грн сума заборгованості за відсотками, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.16).
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає право військовослужбовцям та членам їх сімей на отримання пільг при виконанні зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до роз'яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.
Посилання відповідача на п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки для призупинення нарахування відсотків відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, не спростував розмір нарахованої заборгованості, зокрема, заборгованості по відсотках.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Проніної Ольги Олександрівни залишити без задоволення.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина