“11» грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22022150000002036 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Павлодарської області, Казахстан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , командира розвідувального загону 127 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "ДНР", в силу ст. 89 КК України, не судимого,
-обвинуваченого за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 438 КК України та ОСОБА_10 за 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, вирок щодо яких не оскаржується.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року ОСОБА_8 засуджений за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України та йому призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 111 КК України - у виді позбавлення волі строком на 14 років, з конфіскацією майна;
-за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України - у виді позбавлення волі строком на 12 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, з конфіскацією майна.
Ухвалено початок строку відбування покарання засудженому рахувати з дня затримання на виконання даного вироку після набрання ним законної сили.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень до неї.
Захисник ОСОБА_6 просить вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_8 скасувати та його виправдати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та доповнень до неї.
Захисник ОСОБА_6 вважає вирок необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Зазначив, що усі дії обвинуваченого ОСОБА_8 ґрунтуються лише на показаннях свідків та їх суб'єктивного ставлення до подій. Зазначив, що показання свідків вказують на те, що вони щось чули, але безпосередньо не були присутні при катування потерпілих.
Вказав, що використання пластикових затяжок, якими зв'язували руки полоненим, відповідно до висновку експерта (не зазначає якого саме), є припущенням та не може бути доказом у справі, а усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , будучи громадянами України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в період збройного конфлікту, у невстановлений час, але не пізніше 13.03.2022, вирішили прийняти участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - російської федерації (далі - рф), перейшовши на територію, контрольовану ворогом та в місце дислокації військ збройних сил рф (далі - ЗС рф) з метою сприяння в спричиненні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
Разом з цим, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , будучи обізнаними про те, що ЗС рф своїми діями здійснюють широкомасштабні бойові дії на всій території України, розуміли, що їх призов та подальша служба в ЗС рф передбачатиме участь в таких бойових діях.
Усвідомлюючи вищевказане, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у невстановлений час, але не пізніше 13.03.2022, за не встановлених обставин зайняли посади військової служби у складі російських збройних сил, а саме ОСОБА_8 зайняв посаду командира розвідувального загону НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "ДНР", а ОСОБА_10 посаду військовослужбовця НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "ДНР", тим самим, усвідомлюючи, що в умовах триваючої відкритої військової агресії рф проти України, здійснення її збройними силами інтенсивних ракетно-бомбових ударів та артилерійських обстрілів по військовим та цивільним об'єктам на всій території України, окупації її територій, перейшли на бік ворога, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Своїми умисними вище вказаними діями, які виразились у переході на бік ворога в період збройного конфлікту на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , будучи громадянами України, вчинили державну зраду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України.
Крім того, ОСОБА_8 (позивний " ОСОБА_11 ") та ОСОБА_10 (позивний " ОСОБА_12 ", перебуваючи у складі 127 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "ДНР", командиром якого був громадянин рф ОСОБА_9 (позивний " ОСОБА_13 "), діючи з відома останнього, перебуваючи в окупованому російськими збройними силами с. Олександрівка Баштанського району Миколаївської області, за попередньою змовою між собою, а також з іншими невстановленими особами з числа представників збройних формувань рф за позивними " ОСОБА_14 ", "К1", "Шило", "ВДВ", "Доберман", "Одеса", "Рамазан" та іншими, діючи умисно, з власних ідеологічних мотивів, порушили закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України за наступних обставин.
Так, загальновідомим є факт того, що з 19 лютого 2014 року представниками рф розпочато збройне вторгнення збройних ЗС рф на територію України, яке з 24 лютого 2022 року переросло в широкомасштабне збройне вторгнення на територію України. У результаті збройної агресії рф проти України частина територій України опинилася під окупацією рф.
З 24 лютого 2022 Указом Президента України №64/2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
У ході активних бойових дій з метою подальшого руху ЗС рф у напрямку міста Миколаєва та забезпечення подолання супротиву військ України на території Миколаївської області військовослужбовцями ЗС рф у березні 2022 року взято під повний контроль ряд населених пунктів, серед яких село Олександрівка Горохівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області. Військовослужбовці ЗС рф розмістилися на території вказаного населеного пункту, де на той час перебувало цивільне населення.
Серед підрозділів ЗС рф, які здійснили незаконну тимчасову окупацію території села Олександрівка, перебували військовослужбовці формування - НОМЕР_1 полк "ДНР", яким командував ОСОБА_9 з позивним " ОСОБА_13 " та якого місцеві жителі називали також ОСОБА_15 та Полковником.
Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією російської федерації проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
Відповідно до Спільної статті 2 Женевських конвенцій 1949 року та ч. 3 ст. 1 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (далі - ДП 1), вказані міжнародно-правові акти регулюють правовідносини у рамках міжнародних збройних конфліктів.
Відповідно до ст. 4 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року (далі - Четверта Женевська конвенція), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Відповідно до ст. 31 Четвертої Женевської конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
Стаття 32 Четвертої Женевської конвенції визначає, що високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
Відповідно до ст. 147 Четвертої Женевської конвенції, тортури або нелюдське поводження, нелегальне ув'язнення, якщо їх здійснено проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозним порушенням цієї Конвенції.
Відповідно до підпункту а. 2 пункту а частини 2, ч. 3 ст. 75 ДП 1, катування усіх видів - фізичні чи психологічні - є забороненими в будь-який час і в будь-якому місці. Будь-яка особа, що піддається арешту, затриманню або інтернуванню за дії, пов'язані зі збройним конфліктом, має бути невідкладно проінформована зрозумілою їй мовою про причини вжиття таких заходів, за винятком випадків арешту або затримання за кримінальні правопорушення. Такі особи повинні бути звільнені у найкоротший строк і в будь-якому разі, як тільки обставини, що виправдовують арешт, затримання чи інтернування, стали недійсними.
Крім того, згідно статті 86 ДП І встановлено, що сторони, що перебувають у конфлікті, повинні перепиняти серйозні порушення та вживати необхідних заходів щодо перепинення всіх інших порушень Конвенцій або цього Протоколу, які є результатом неприйняття заходів, що мають бути прийняті. Той факт, що порушення Конвенцій і цього Протоколу було вчинене підлеглою особою, не звільняє її начальників від кримінальної або дисциплінарної відповідальності в разі, якщо вони знали, що мають у своєму розпорядженні інформацію, яка повинна була б надати їм можливість дійти висновку в обстановці, що існувала на той час, що така підлегла особа вчиняє або має намір вчинити подібне порушення, і якщо вони не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або перепинення цього порушення.
Відповідно до статті 87 ДП I, сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від воєнних командирів, оскільки це стосується осіб, які входять до складу підлеглих їм збройних сил, та інших підлеглих їм осіб, щоб вони не допускали порушень Конвенцій і цього Протоколу і, в разі потреби, перепиняли ці порушення та повідомляли про це компетентні власті. Більше того, сторони, що перебувають у конфлікті, повинні вимагати від кожного командира, який знає про те, що його підлеглі чи інші особи, що перебувають під його контролем, мають намір вчинити або вчинили порушення Конвенцій або цього Протоколу, вжиття необхідних заходів щодо запобігання подібним порушенням Конвенцій або цього Протоколу і, за потреби, щодо порушення дисциплінарного чи кримінального переслідування проти тих, хто вчинив такі порушення.
Суд визнав доведеним, що у порушення вищевказаних норм міжнародного гуманітарного права, на початку квітня 2022 року, але не пізніше ніж 12.04.2022 (більш точні дата та час не встановлені), підлеглі ОСОБА_9 , громадяни України ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а також інші невстановлені військовослужбовці збройних формувань рф, а саме підрозділу 127 полку т.зв. "Донецької народної Республіки", які з метою конспірації та ухилення від кримінальної відповідальності використовували позивні " ОСОБА_14 ", "К1", " ОСОБА_16 ", " ОСОБА_17 ", " ОСОБА_18 ", "Одеса", " ОСОБА_19 ", "Рамзан" та інші, заздалегідь розробили злочинний план, який передбачав вчинення дій направлених на пошук та незаконне затримання з метою застосовування заборонених міжнародними нормативними актами методи фізичного та психологічного примусу щодо осіб ? місцевих мешканців Баштанського району Миколаївської області, які мали відношення до Збройних Сил України чи брали участь в Антитерористичній операції чи Операції об'єднаних сил.
Починаючи з 12.04.2022, ОСОБА_10 за позивним " ОСОБА_12 ", разом з іншими військовослужбовцями згаданого полку, та за безпосереднього сприяння ОСОБА_8 , з метою виконання заздалегідь розробленого плану, за попередньою змовою, прибули на територію одного з сіл Горохівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області. Останні з метою впровадження окупаційної політики, реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на розшук активно налаштованого проукраїнського цивільного населення, з використанням погроз застосування зброї, незаконно затримали у публічному місці цивільну особу ОСОБА_20 з метою встановлення його приналежності до військовослужбовців ЗСУ (учасників АТО та ООС). Відразу після цього, переслідуючи вищевказану мету, військовослужбовці цього ж полку, серед яких був ОСОБА_10 , аналогічним чином незаконно затримали цивільну особу ОСОБА_21 за його місцем проживання. Зв'язавши потерпілих та закривши їм очі, військовослужбовці утримували їх у залізній клітці на території одного з підприємств села протягом 3-4 годин з метою подальшого перевезення до с. Олександрівка.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_10 , разом з іншими військовослужбовцями згаданого полку, діючи відповідно до заздалегідь раніше узгодженого плану, за безпосереднього сприяння ОСОБА_8 , із використанням погроз застосування зброї, насильно перевезли потерпілих на територію с. Олександрівка Баштанського району Миколаївської області та передали групі невстановлених військовослужбовців вказаного підрозділу за позивними " ОСОБА_14 ", " ОСОБА_16 ", " ОСОБА_17 ", " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", які в подальшому, діючи відповідно до спільного злочинного умислу та обумовленого завчасно плану дій, протягом тривалого часу (близько десяти днів) з метою подолання будь-якого опору з боку незаконно затриманих цивільних осіб, шляхом завдання психологічного та фізичного страждання та отримання від останніх у подальшому зізнавальних показів щодо їх участі у АТО (ООС) та взаємодію з ЗСУ, утримували останніх на території будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у нелюдських умовах, а саме: у холодних господарських приміщеннях, без доступу до свіжого повітря їжі води та в антисанітарних умовах, із зав'язаними руками, з використанням пластикових (будівельних) стяжок.
Із вищевказаною метою ОСОБА_20 утримували у погребі будинку, а ОСОБА_21 - у господарському приміщенні за цією адресою, де невстановлені військовослужбовці з полку ОСОБА_9 за позивними "К1" та "Рамазан", із застосуванням погроз допитували потерпілих на предмет їхньої участі в АТО (ООС) та взаємодії з ЗСУ. При цьому, ОСОБА_8 особисто допитував ОСОБА_20 .
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, з метою отримання зізнавальних показів, діючи за попередньою змовою групою осіб, невстановлені військовослужбовці ЗС рф, з відома ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , систематично застосовували до незаконно затриманих вищевказаних потерпілих фізичне насильство та катування, а саме: побиття, зокрема з використанням кастета чи прикладу автомата по різним частинам тіла, удушення поліетиленовою плівкою, застосування електрошокеру, чим завдали останнім сильний фізичний біль, тілесні ушкодження та психологічні страждання.
Окрім того, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел та з указаною метою, на п'ятий день утримання (приблизно 16.04.2022) підлеглі ОСОБА_9 , з позивними "К1", "ВДВ" та "Рамазан" завдали тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_20 . У свою чергу військовослужбовці ЗС рф "ВДВ" та "Рамазан" продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, фізичних та психологічних страждань облили останнього речовиною, схожою на дизельне пальне та намагалися його підпалити. Після цього "Рамазан", з метою заподіяння потерпілому ОСОБА_20 фізичного та психологічного страждання, застосував по відношенню до потерпілого насильство сексуального характеру, а саме вставив ОСОБА_20 в анальний отвір держак від лопати (черенок). При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були обізнані про вказані протиправні дії проти потерпілих, оскільки постійно дислокувались за даною адресою.
Також, протягом дня 16.04.2022 підлеглі військовослужбовці за позивним "Одеса" та "Афган", з метою виконання заздалегідь розробленого плану, перебуваючи на території блокпосту, що розташовувався на автомобільному шляху Т 1505 сполученням Снігурівка - Херсон поблизу села Сонячне Херсонської області, реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на розшук активно налаштованого проукраїнського цивільного населення, затримали цивільну особу ОСОБА_22 та з використанням погроз застосування зброї посадили його в автомобіль з метою подальшого перевезення до села Олександрівка.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, діючи відповідно до заздалегідь раніше узгодженого плану, із використанням погроз застосування зброї, вищевказані військовослужбовці, насильно перевезли ОСОБА_22 на територію с. Олександрівка та передали його військовослужбовцям "К1" та "Рамазану", які в подальшому, близько п'яти днів, про що був обізнаний ОСОБА_8 , утримували потерпілого на території того ж будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З метою подолання будь-якого опору з боку незаконно затриманої цивільної особи, шляхом завдання психологічного та фізичного страждання та отримання від останнього у подальшому зізнавальних показів щодо його участі у АТО (ООС) та взаємодію з ЗСУ, ОСОБА_22 допитували ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , утримуючи останнього у господарському приміщенні за вищевказаною адресою у нелюдських умовах, а саме: у холодному господарському приміщенні, без доступу до свіжого повітря, їжі, води та в антисанітарних умовах, зі зав'язаними руками з використанням пластикових (будівельних) стяжок.
Протягом дня 14.07.2022 підлеглі військовослужбовці ОСОБА_9 , серед яких були ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , з метою впровадження окупаційної політики, реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на розшук активно налаштованого проукраїнського цивільного населення, у одному з сіл Баштанського району Миколаївської області незаконно затримали цивільну особу ОСОБА_23 та погрожуючи зброєю примусили його сісти до автомобіля, в якому в подальшому відвезли до його місця проживання. Із погрозою застосування вогнепальної зброї вказані військовослужбовці провели незаконний обшук домоволодіння потерпілого з метою отримання доказів, що підтверджують участь останнього в АТО чи відношення до ЗСУ.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , діючи відповідно до заздалегідь раніше узгодженого плану, із використанням погроз застосування зброї, перевезли потерпілого ОСОБА_23 на територію с. Олександрівка Баштанського району Миколаївської області, де в подальшому, протягом чотирьох годин, з метою подолання будь-якого опору з боку незаконно затриманої цивільної особи, шляхом завдання психологічного, фізичного страждання та отримання від останнього у подальшому зізнавальних показів щодо його участі у АТО (ООС) та взаємодію з ЗСУ, проводили з ним допити, під час яких погрожували публічним розстрілом.
ОСОБА_9 , що був командиром військовослужбовців, які безпосередньо здійснювали вказані діяння, періодично відвідував місця утримання за наступних обставин: шикував та перевіряв особовий склад, який дислокувався в місці утримання, особисто бачив потерпілих, які там знаходились, в якому стані, в яких умовах вони перебували та контролював вказаний процес. Ці обставини, зокрема той факт, що підлеглі йому постійно доповідали про обстановку та стан утриманих, вказує, що ОСОБА_9 (щонайменше) знав про факт вчинення порушень своїми підлеглими, і в порушення ст. 86 та 87 Протоколу І не вчинив дій на припинення цих порушень.
Таким чином, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 своїми спільними діями вчинили неправомірне утримування, катування цивільного населення, тобто допустили порушення ст.147 Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), тим самим вчинили воєнний злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_9 , що полягали у відсутності реакції на ці порушення, за існування доказів, що підтверджують факт його обізнаності щодо того, що порушення вчинялися, є порушенням ст. 86 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), тобто воєнним злочином, що передбачений ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винним та кваліфікував його дії:
-за ч. 1 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто умисне діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту;
-
-за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а саме ст. 147 Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 438 КК України та ОСОБА_10 за 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, вирок щодо яких не оскаржується.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 повідомлений про дату та час судового розгляду через ДП «Редакція газети «Урядовий кур'єр».
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив вирок щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд встановив таке.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як передбачено ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При ухваленні вироку зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку лише щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів переглядає вирок лише щодо цього обвинуваченого.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглядалось в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, який показань суду не надавав, а також з обов'язковою участю його захисника.
На переконання колегії суддів, обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених судом доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку.
Підставою для кримінального переслідування обвинувачених, у тому числі ОСОБА_8 , була оперативна інформація, яка стала відомою співробітникам ГВ ЗНД УСБУ в Миколаївській області в ході здійснення оперативно-службової діяльності, повідомлена ними управлінню СБУ в Миколаївській області рапортами 15.02.2023 та 15.03.2023, за змістом якої громадяни України ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у невстановлений час, але не пізніше 24.02.2022 взяли участь у бойових діях на боці ворога (країни-агресора) - російської федерації, у складі її збройних формувань, а саме так званої "Донецької народної Республіки", з метою окупації території України, використовуючи з метою конспірації позивні " ОСОБА_11 " та "Теслик" відповідно, та які, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами з числа військовослужбовців збройних сил російської федерації під час окупації Баштанського району Миколаївської області в період з березня 2022 року по 11.11.2022 вчиняли протиправні дії, пов'язані з порушенням законів та звичаїв війни, а саме жорстке поводження з цивільним населенням, інші порушення законів і звичаїв війни (т. 2 а. п. 63, 72).
Місцем утримання та катування цивільного населення окупованої території с. Олександрівка було приватне домоволодіння, належне ОСОБА_24 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно протоколу огляду домоволодіння від 30.11.2022 (т.3 а.п.94-106) в гаражному приміщенні виявлено штани від форменого одягу збройних сил російської федерації, військову куртку, шеврон, сумку для протигазу, пов'язку на руку з написом "ВСП".
Будучи учасником огляду, потерпілий ОСОБА_21 (анкетні дані змінено) зауважив, що саме у вказаному приміщенні його допитував російський військовий з позивним " ОСОБА_14 ". Також було оглянуто житловий будинок, розташований на вказаній території, де у дальніх кімнатах російський військовий проводив допит потерпілого ОСОБА_21 (анкетні дані змінено), при цьому завдав удар кастетом, від чого у нього на голові утворилася рана. З приміщення даної кімнати було вилучено шматок тканини білого кольору (тюль) зі слідами бурого кольору, які, як заявив потерпілий ОСОБА_21 (анкетні дані змінено), можуть бути його кров'ю, яка могла потрапити на дану тканину під час його побиття. На стіні цієї ж кімнати виявлено та вилучено карту Херсонської області, яку вилучено. Оглядом сараю встановлено, що він складається із двох частин, одна з яких зачиняється на металеві двері. У вказаному приміщенні на бетонній підлозі знаходяться матраци, вилучено дві використані пластикові затяжки, якими зв'язували руки полоненим. Біля приміщення сараю виявлено дерев'яні двері (щит), які зі слів потерпілого ОСОБА_21 (анкетні дані змінено), заносились у підвал, та його прив'язували до цих дверей і вчиняли катування та фізичне насилля. У самому підвалі, що знаходився під землею, виявлено ще дев'ять використаних пластикових затяжок білого кольору, які також вилучено. Підвал не містить вікон, опалення, туалету, вентиляції, доступу до питної води немає, наявне лише одна невелика лавка для сидіння.
Вилучені під час огляду місця події 30.11.2022 речі, упаковані у сейф-пакети для речових доказів при понятих, які підписані останніми без зауважень, у подальшому оглянуті слідчим й зафіксовані на фототаблиці, про що 01.12.2022 складені відповідні протоколи (Т.3 а.п.107-108, 109-110, 111-112, 113-117, 118-121) та визнані речовими доказами по справі (Т.3 а.п.140-141).
Як вбачається з пояснень потерпілого ОСОБА_25 (анкетні дані змінено) на початку квітня 2022 року в ранковий час йшов по вулиці в с. Баратівка, де без пояснення причин був затриманий 2 озброєними військовослужбовцями військ ДНР. Дані військові його поставили на коліна, зв'язали руки стяжками. Потім під'їхав ще один військовий рф, старший над тими, що його затримали. Привезли його на територію приватного домоволодіння з червоним дахом, з городу якого було видно цвинтар. Він впізнав цей цвинтар та зрозумів, що знаходиться в с. Олександрівка. На території даного домоволодіння його утримували протягом близько 10 днів. Вказав, що спочатку його тримали у погребі протягом перших трьох днів без доступу до їжі, води та свіжого повітря. Потерпілий детально розповідає як до нього систематично застосовували побиття, використовуючи при цьому дерев'яні дошки електрошокер, кастет. Одного разу його вивели на подвір'я, облили дизельним пальним та намагалися підпалити. Також вказав, що його руки постійно були зв'язані стяжками.
Він запам'ятав позивні причетних до його побиття військових рф К-1, ВДВ, ОСОБА_26 , ОСОБА_11 . Внаслідок знущань погіршився й психічний стан його здоров'я, до даного час він отримує допомогу психолога.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №478 від 13.06.2023, на підставі наданих медичних документів, у потерпілого ОСОБА_20 (анкетні дані змінені) малися тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, забою грудної клітки та передньої черевної стінки, травматичного розриву анального жому, травматичного пошкодження тканин перианальної ділянки, що призвело до встановлення сигмостоми. Дані тілесні ушкодження утворилися незадовго до моменту звернення за медичною допомогою, не виключено їх утворення 21.05.2022 у результаті дії тупих твердих предметів, тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження відносяться до категорій тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (т.4 а.п.25-27).
Даний висновок узгоджується із показаннями потерпілого ОСОБА_20 про те, що його було піддано сексуальному насильству у формі зґвалтування.
Потерпілий ОСОБА_21 (анкетні дані змінено) в суді першої інстанції пояснив, що у квітні на початку травня 2022 року військові ДНР у кількості 7 чоловік примусово забрали його з дому сестри, де він знаходився, розташованому у с. Баратівка, зав'язали руки стяжками та посадили до автомобіля. Спочатку його повезли до його дому, де провели обшук, потім відвезли на місцевий тік. На току його допитували з приводу участі в АТО/ООС, били, після чого наділи на голову мішок та відвезли у приватне домоволодіння. Пізніше від цивільної жінки, яка знаходилася у вказаному домоволодінні, дізнався, що він знаходиться у с. Олександрівка. Далі потерпілий розповідає як його били та катували. Побиття відбувались систематично, електрошокером, палками, кастетом, погрожували відрубати пальці, били по тілу прикладом автомата, одягали пакет на голову без доступу до повітря від чого він втрачав свідомість. Знущалися через те, що брати служили в ЗСУ. Внаслідок побиття його військовими рф у нього залишилися шрами на обличчі, постійно болить голова. Впізнав на фотознімках трьох військових рф, серед яких один приймав участь у його затриманні, ще одного бачив на території двору домоволодіння, де його катували, і полковника, який був старшим та який шикував інших військових рф на подвір'ї двору домоволодіння, де їх з ОСОБА_27 утримували.
Ці пояснення потерпілого узгоджуються з даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_21 (анкетні дані змінено) від 09.12.2022, при проведенні якого потерпілий вказав на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , де його утримували протягом 3-4 днів військовослужбовці російської федерації.
Вказав на підвал, де їх із іншим потерпілим спочатку вивели під дощ, побили, потім зв'язали спиною одне до одного пластиковими зав'язками за руки та ноги та у мокрому одязі поклали на підлогу, а коли вони кричали від болю та просили про допомогу, чи води попити, били. Показав рани на руках від зав'язок.
Показав як саме його прив'язували до дерев'яних дверей та били, як били електрошокером по ногам, поклавши у положення лежачи та сівши зверху й притиснувши ноги, одягали на голову пакет та тримали, доки він не втратив свідомість (Т.3 а.п.158-170).
Потерпілий ОСОБА_22 (анкетні дані якого змінено) суду пояснив, що на початку окупації працював оперуповноваженим ГУНП в Херсонській області. 13.04.2022 рухався на власному авто з дружиною та дитиною по дорозі Снігурівка-Херсон, де був зупинений військовими рф на блок пості. На вимогу одного із військових з позивним "Одеса" надав для перевірки документи та мобільний телефон. Після перевірки мобільного телефону "Одеса" наказав йому вийти з автомобіля, після чого повідомив, що його затримано як терориста у зв'язку із тим, що в телефоні знайдено інформацію про розміщення російських блок постів. У нього забрали особисті речі та документи, на голову йому одягли мішок та військовий рф з позивним « ОСОБА_19 » привіз його до приватного будинку, який він впізнав та який розташований у с. Олександрівка. З присутніх на території домоволодіння військових впізнав конвоїра «Леху», який розповідав, що родом із ОСОБА_28 «Леха» був на підхваті у « ОСОБА_29 ». «Дрон» або ОСОБА_30 - колишній міліціонер, завжди був у сонцезахисних окулярах, носив капітанські погони. Полковника бачив один раз на території домоволодіння, останній ідентифікував його як полоненого. Утримуючи у полоні йому говорили, що додому він вже не повернеться. Після побоїв він кульгав на обидві ноги, тіло було у синцях. Під час перебування у полоні бачив ще двох затриманих, обох звали ОСОБА_31 . Над ними знущалися сильно, вони були дуже побиті.
Потерпілий ОСОБА_23 (анкетні дані змінено) суду повідомив, що у липні 2022 року йшов по вулиці с. Промінь, де був затриманий двома російськими військовими, один з яких почав його бити. Після того, як приїхав їх начальник в темних окулярах, його відвезли до с. Олександрівка в приватне домоволодіння на допит. Під час допиту вимагали зізнатися щодо служби в АТО, на що повідомив, що проходив службу у Донецькій області та є учасником бойових дій у зв'язку із отриманим пораненням, має третю групу інвалідності. Вимагали інформацію про інших учасників АТО. Під час допиту йому погрожували тим, що вивезуть на лінію фронту до своїх, де його буде розстріляно. Під час допиту ОСОБА_32 погрожував розстрілом з автомата. Худий високий бив по тулубу, по обличчю руками та прикладом автомату.
Військові, які його затримували при побитті були присутні. Той, що був у темних окулярах також його допитував. Після звільнення йому заборонили виїжджати з села. На час затримання не був діючим військовослужбовцем ЗСУ та учасником будь-яких збройних формувань.
Всупереч доводам апелянта про те, що використання пластикових затяжок, якими зв'язували руки полоненим, є лише припущенням, спростовується даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи (т.3 а.п.126-139), згідно якого на шматку тканини білого кольору (тюль) виявлено та встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові, які належать двом різним особам чоловічої статі. На хомутах виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлено, у зв'язку із недостатньою кількістю біологічного матеріалу, що не виключає їх використання у спосіб, зазначений потерпілими, тобто шляхом затягування на кінцівки.
Окрім того, всі потерпілі повідомляли про те, що їх руки постійно зв'язували пластиковими затяжками, що також узгоджується з протоколом огляду місця події від 30.11.2022, під час якого було вилучено, крім іншого, і пластикові затяжки.
Пояснення потерпілих щодо їх утримання у домоволодінні по АДРЕСА_2 , а також про вчинення щодо них катування і тортур, узгоджуються також з поясненнями допитаних судом першої інстанції свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_34 та ОСОБА_24 .
Так, свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що постійно проживає за адресою АДРЕСА_3 . 26.03.2022 близько 10-11 ранку до вказаного будинку вдерлася група російських військових у кількості більше 15 чоловік та повідомили, що відтепер вони будуть у ньому проживати. Декілька днів вона та її чоловік залишалися у даному будинку, проживали у підвалі, після чого виїхали. На території будинку з розмов військових чула такі прізвиська як ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 . З будинку військові виїхали 26.10.2022. Чула, що за адресою АДРЕСА_2 , російські військовослужбовці влаштували катівню для полонених.
Свідок ОСОБА_34 суду пояснила, що проживає за адресою АДРЕСА_4 . У сусідньому домоволодінні, належному сусідам ОСОБА_36 та ОСОБА_37 за адресою АДРЕСА_2 , з кінця березня 2022 року перебували військовослужбовці ДНР. Приблизно у квітні 2022 року бачила як до вказаного будинку військові рф завели цивільного чоловіка худорлявої статури. В той же день ввечері із вказаного будинку почула сильні чоловічі крики. Цього ж цивільного чоловіка бачила пізніше у сусідів на городі, він разом з ОСОБА_36 саджав картоплю, біля них стояв військовий рф з автоматом.
Бачила, як з даного будинку виносили закривавлені простирадла та чорні продовгуваті пакети, які закидували у вантажний автомобіль. З території двору чула звернення ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_12 . Також чув звернення ОСОБА_11 , який був маленький, повнуватий, постійно ходив у чорних окулярах.
З пояснень свідка ОСОБА_24 вбачається, що у березні 2022 року проживав у будинку АДРЕСА_2 . У другій половині березня 2022 року с. Олександрівка було окуповане військами рф, зокрема розвід бригадою, військовими ДНР. Приблизно у цей період до вказаного будинку прийшов Полковник та повідомив, що буде у ньому проживати. Проживав до травня 2022 року, після чого переїхав до іншого будинку. Замість нього заселилися військові рф за позивними ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ВДВ, ОСОБА_16 , ОСОБА_38 . З цього часу почалися допити цивільних полонених чоловіків, які відбувалися у приміщенні ангару, розташованому на території даного домоволодіння. Полонених приводив військовий рф ОСОБА_11 . Полонених не може описати, у них на голові були мішки. Чув як їх катували, вони сильно кричали. Бачив як на допит військові рф несли з собою електрошокери. Полонених зачиняли у приміщенні, біля них постійно стояв озброєний вартовий. Приміщення було холодним, підлога бетонна, ліжок не було, лише матраци на підлозі, туалет відсутній. Бачив як полонених у супроводі вартового виводили з приміщення на вулицю у туалет. На початку червня 2022 року ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ВДВ, ОСОБА_16 , ОСОБА_38 виїхали з будинку. Після них заселився ОСОБА_11 з своєю компанією. Допити полонених продовжилися, але вже без сильних катувань. На пред'явлених слідчим фотокартках впізнав ОСОБА_39 , ОСОБА_29 і Полковника.
Вказані докази у сукупності із показаннями потерпілих та свідків підтверджують місце та спосіб катування військовими російської федерації цивільного населення, зокрема шляхом утримання у неналежних умовах, зв'язування кінцівок пластиковими затяжками шириною близько 5 мм, застосування яких свідчить про бажання заподіяння сильного фізичного болю.
В ході виконання доручення слідчого оперуповноваженими УСБ України в Миколаївській області встановлено ряд осіб на ім'я ОСОБА_8 та їх особисті дані, при цьому фото цих осіб ідентичне (Т.4 а.п.40-46).
У подальшому, слідчим шляхом пошуку та верифікації інформації з Інтернет - джерел, виявлено Інтернет-сторінку соціальної мережі "вконтакте", яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , оглядом якої за протоколом від 27.01.2023 (Т.4 а.п.59-67) ідентифіковано особу ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , за особливою прикметою: носіння чорних окулярів та фото даної особи.
Пізніше, зображення ОСОБА_8 , здобуте в ході огляду інтернет-сторінки мережі "вконтакте" 27.01.2023, серед інших 11 фотознімків в ході проведення слідчої дії пред'явлення особи для впізнання за фотознімками відповідно до протоколу від 02.02.2023 було впізнане потерпілим ОСОБА_20 (анкетні дані змінено), як особи військовослужбовця підрозділу ЗС рф, який здійснював його допит під час перебування у заручниках військовослужбовців рф (т.4 а.п. 68-73).
Згідно протоколів пред'явлення особи для впізнання від 04.02.2023, 23.03.2023, 13.03.2023 потерпілі ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 (анкетні дані яких змінено), впізнали ОСОБА_8 як особу, яка незаконно їх утримувала та проводила допит. Ідентифікували його за особливою прикметою: носіння чорних окулярів.
Згідно протоколів пред'явлення особи для впізнання від 05.04.2023, 23.03.2023 свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_40 , впізнали ОСОБА_8 як особу, яка під час окупації с. Олександрівка ЗС рф був військовослужбовцем ЗС рф з позивним ОСОБА_11 , за ім'ям ОСОБА_30 , проживав незаконно у захопленому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та як особу представника ЗС рф, який був командиром військовослужбовців ЗС рф, які здійснювали затримання ОСОБА_23 (анкетні дані змінено).
Перебування підрозділів НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву НОМЕР_2 армійського корпусу "ДНР" у с. Олександрівка Миколаївської області та участі останніх у воєнних діях проти України підтверджено також протоколами огляду від 01.05.2023 та 06.05.2023 слідчим відеозаписів в Інтернет-мережі, а саме сторінки Telegram-каналу “ ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_6 ) у мобільному месенджері Telegram, який є публічно доступним, за наступними URL-адресами: (ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 завантаженими на оптичні носії інформації DVD-R - диски (Т.4 а.п.28-39), достовірність змісту інформації яких сумнівів не викликає, оскільки узгоджується з показаннями потерпілих та свідків у даній справі.
Також вказане підтверджується повідомленням командувача оперативного угрупування військ "Херсон" від 08.05.2023 про те, що з середини березня 2022 року по 10.11.2022 на території населеного пункту Олександрівка Горохівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області перебував особовий склад НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "днр".
Командир НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву НОМЕР_2 армійського корпусу "днр" - полковник ОСОБА_41 (Т.6 а.п.100).
Окрім того, в ході здійснення оперативно-розшукових заходів у рамках виконання доручення слідчого на встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, у порядку ст.40 КПК України, оперативними працівниками УСБУ в Миколаївській області виявлено фотозображення осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які в подальшому записані на оптичний носій інформації диск DVD-R, про що зазначено у рапорті від 18.01.2023 ( Т.4 а.п.202).
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведеною поза розумним сумнівом сукупністю вищевказаних доказів.
Докази, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду та визнані належними та допустимими, оскільки отримані у порядку встановленому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом».
Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, дослідивши докази та надавши їм належну оцінку в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України,
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних, які є особливо тяжкими злочинами проти основ національної безпеки України та проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку, їх високу суспільну небезпеку, яка полягає в спричиненні серйозної шкоди потерпілим, не викликаною військовою необхідністю, обставини та мотиви їх вчинення.
Також враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який має зареєстроване місце проживання, на момент вчинення злочину займав посаду командира розвідувального загону НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву 1 армійського корпусу "ДНР", в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнав вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
З урахуванням вказаних даних про особу обвинуваченого, його активну роль у вчиненні злочинів, за відсутності пом'якшуючих та наявності обтяжуючих покарання обставин, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК у виді позбавлення волі. На переконання колегії суддів, саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Колегією суддів не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть тягнути за собою скасування оскаржуваного вироку, про що просить в апеляційній скарзі захисник.
Вирок суду першої інстанції є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3