Справа № 344/22636/25
Провадження № 2/344/7373/25
18 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до Львівського Національного університету природокористування про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування майнової та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Львівського Національного університету природокористування про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування майнової та моральної шкоди, у якій просить:
- Визнати незаконним та скасувати наказ №223-К від 12.11.2025 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо ОСОБА_1 ;
- Відшкодувати заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_1 , що призвело до втрати працездатності - 5000,00 грн.;
- Відшкодувати затрату вільного від роботи часу на складання позову, звернень, заяв, скарг, вартість квитків на поїздку до університету, участі у судових засіданнях відносно захисту ОСОБА_1 у сумі 10 000,00 грн.;
- Відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.;
- Зобов'язати відповідача виплатити премії, які були не нараховані та не виплачені за наявність догани ОСОБА_1 ;
- Визнати дії директора коледжу А.І. Пастерніцького такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства;
- Визнати дії заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 , такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства;
- Зобов'язати відповідача надати суду та позивачу посадову інструкцію з підписом ОСОБА_1 ;
- Зобов'язати відповідача надати суду та позивачу наказ про створення комісії по фіксуванню факту відсутності на робочому місці викладача ОСОБА_1 від 07.11.2025 року;
- Зобов'язати відповідача надати суду та позивачу індивідуальний план роботи викладача за 2024-2025 н.р;
- Надати суду та позивачу завірену копію протоколу засідання педагогічної ради від 28.11.2025 року ВСП «Івано-Франківський фаховий коледж ЛНУП».
Вимоги до позовної заяви визначено статтею 175 ЦПК України.
Так, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно ч. 1, 3-7 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Подана до суду позовна заява вищезазначеним вимогам в повному обсязі не відповідає.
Із позовної заяви вбачається, що відсутні зазначення відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету у визначеного відповідача Львівського Національного університету природокористування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позов заявлено до відповідача Львівського Національного університету природокористування, тоді коли у прохальній частині позовної заяви Позивачем заявлено вимоги визнати дії директора коледжу А.І. Пастерніцького такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства та визнати дії заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 , такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства однак всупереч вказаним нормам вказаних осіб не зазначено як відповідачів.
Разом з тим слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до суду:
позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривні.
Отже, розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211,20 грн., 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 15 140,00 грн.
За даним позовом ОСОБА_1 заявлено ряд позовних вимог немайнового та майнового характеру, а саме:
- Визнати незаконним та скасувати наказ №223-К від 12.11.2025 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо ОСОБА_1 ;
- Відшкодувати заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_1 , що призвело до втрати працездатності - 5000,00 грн.;
- Відшкодувати затрату вільного від роботи часу на складання позову, звернень, заяв, скарг, вартість квитків на поїздку до університету, участі у судових засіданнях відносно захисту ОСОБА_1 у сумі 10 000,00 грн.;
- Відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.;
- Зобов'язати відповідача виплатити премії, які були не нараховані та не виплачені за наявність догани ОСОБА_1 ;
- Визнати дії директора коледжу А.І. Пастерніцького такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства;
- Визнати дії заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_2 , такими, що вчинені з порушенням трудового законодавства;
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 «2Про застосування судами законодавства про судові витрати» судам роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.
Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. russia»).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Відтак, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану або статусу за своїм внутрішнім переконанням.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору в зв'язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз такого нормативного врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням, має враховувати, що обставини на які вона вказує в обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору повинні носити постійний характер.
Установлено, що ОСОБА_1 не надала обґрунтованих мотивів для відстрочення сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за позовною заявою. Будь-яких доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що є підставою для зменшення та відстрочення судового збору, заявником надано не було (про те, який реальний дохід вона отримує, наявність інших виплат, прибутку тощо, яке рухоме та нерухоме майно перебуває у її власності та інше).
Таким чином, позивачем не доведено суду існування обставин, які об'єктивно перешкоджають їй сплатити судовий збір у належному розмірі та порядку, а також те, що такі обставини будуть існувати і надалі.
У даній категорії справ Позивача не звільнено від сплати судового збору .
Пункт 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на який в позовній заяві покликається Позивач як на підставу звільнення її від сплати судового збору за даними позовними вимогами, підставою для такого звільнення не є.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення та відстрочення, та звільнення від сплати судового збору.
Відтак, вимоги майнового та немайнового характеру підлягають окремій оплаті за вище встановленими ставками судового збору, виходячи з визначеної позивачем ціни позову (щодо майнових вимог).
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, суддя вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 до Львівського Національного університету природокористування про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування майнової та моральної шкоди,- без руху та надати строк для виправлення вказаних недоліків.
Зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи; зазначення учасників справи відповідно до змісту позовних вимог; надання належних доказів сплати судового збору у належному розмірі (за вимоги майнового та немайнового характеру), який сплачується за реквізитами Івано-Франківського міського суду, а саме: Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Позов ОСОБА_1 до Львівського Національного університету природокористування про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відшкодування майнової та моральної шкоди,- залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Домбровська Г.В.