Справа № 197/1242/25
Провадження № 2/197/922/25
19 грудня 2025 року с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23.03.2025-100000230 від 23.03.2025 у розмірі 16016,11 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 23.03.2025 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23.03.2025-100000230, згідно умовами якого позичальнику надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 23.03.2025; сума кредиту 8000 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 09.08.2025; процентна ставка фіксована незмінна - 1 % за один день користування яка застосовується протягом всього строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту -20 % від суми кредиту, що дорівнює 1600 грн.
ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти. Відповідач у свою чергу свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 16016,11 грн, з яких: 6104,68 грн - тіло кредиту; 5911,43 грн - проценти; 4000 грн - неустойка.
Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка до суду не з'явилась, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. 08 грудня 2025 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вона вказує, що втратила роботу та не отримує пенсію, має скрутне матеріальне становище, та не має змоги сплачувати проценти за кредитом. Просить суд врахувати її фінансове становище та застосувати стягнення лише на суму основного боргу (тіло кредиту) без нарахованих процентів та додаткових платежів. Також просить суд розгляд справи проводити за її відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 23 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.03.2025-100000230. Згідно з умовами договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-1862. Дата надання/видачі кредиту - 23.03.2025; сума кредиту 8000 грн; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 09.08.2025; процентна ставка фіксована незмінна - 1 % за один день користування яка застосовується протягом всього строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту -20 % від суми кредиту, що дорівнює 1600 грн. Неустойка - 80 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором Е979.
Згідно довідки від 17.11.2025 за вих. № 52-1711 наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення", 23 березня 2025 року на картку номер НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 8000 грн, , номер транзакції в системі iPay.ua - 688546067, призначення платежу: Видача за договором кредиту №23.03.2025-100000230.
Як вбачається з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.03.2025-100000230 від 23.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" становить 16016,11 грн, з яких: 6104,68 грн - основний борг; 5911,43 грн - проценти; 4000 грн - неустойка.
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 12 ст. 11 Закону України "Про електронні довірчі послуги", встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
При цьому, суд враховує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена ч. 5 згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Суд враховує, що п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
З огляду на встановлене, після набрання 24.12.2023 змінами до Закону України "Про споживче кредитування" і по 21.04.2023 застосовується денна процентна ставка не більше 2.5%, з 22.04.2023 по 19.08.2024 - 1.5%, а з 20.08.2024 - 1%.
Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 підписано одноразовим ідентифікатором.
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит у визначений договором строк.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ "Сервісний центр" виконало належним чином, надававши відповідачці кредитні кошти в розмірі 8000 грн.
Однак, відповідачка, враховуючи часткове погашення боргу, а саме 30.03.2025 в розмірі 1778,19 грн, 18.04.2025 в розмірі 1000 грн, 18.04.2025 в розмірі 778,19 грн, 02.05.2025 в розмірі 1778,17 грн, 20.05.2025 в розмірі 1000 грн та 08.06.2025 в розмірі 1000 грн, тобто не оспорювала умови договору, а їх частково виконувала, не виконала умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в повному обсізі, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
При вирішенні спору судом враховується, що відповідачка отримала кредитні кошти, була повідомленою про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, що створило заборгованість.
Разом з тим, п. 4.4 кредитного договору зазначає, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. При цьому, п. 9.2 цього договору вказує, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі черговість погашення вимог за договором встановлюється законом, ст. 19 Закону "Про споживче кредитування" така: спочатку погашаються прострочена заборгованість (тіло кредиту та відсотки), потім поточні відсотки та основна сума, а на останок - пеня та інші штрафні санкції; а ст. 534 ЦК України: у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Проте договори можуть передбачати інше, а на даний час діють обмеження на неустойку.
А тому, розрахунок залишку тіла кредиту та відсотків становить: за період з 23.03.2025 (дата укладення договору) по 30.03.2025 (сплата першого платежу у розмірі 1778,19 грн) - 8 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 640 грн, а відтак залишок - 6861,81 грн - тіла кредиту; за період з 31.03.2025 по 18.04.2025 (сплата другого платежу у розмірі 1778,19 грн двома платежами по 1000 грн та 778,19 грн) - 19 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 1303,7439 грн, а відтак залишок - 6387,3639 грн - тіла кредиту. За період з 19.04.2025 по 02.05.2025 (сплата третього платежу у розмірі 1778,19 грн) - 14 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 894,230946 грн, а відтак залишок - 5503,404846 грн - тіла кредиту. За період з 03.05.2025 по 20.05.2025 (сплата четвертого платежу у розмірі 1000 грн) - 18 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 990,61287228 грн, а відтак залишок - 5494,01771828 грн - тіла кредиту. За період з 21.05.2025 по 08.06.2025 (сплата п'ятого платежу у розмірі 1000 грн) - 19 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 1043,8633664732 грн, а відтак залишок - 5494,01771828 грн - тіла кредиту та 43,8633664732 грн - відсотки за користування кредитом. За період з 09.06.2025 по 09.08.2025 (кінцевий термін кредитування) - 62 днів користування кредитом та нараховано відсотки у розмірі 3406,2969853336 грн, а відтак залишок із заокругленням до копійки - 5494,02 грн грн - тіла кредиту та 3406,2969853336 грн - відсотки за користування кредитом. При цьому до 3406,2969853336 грн - відсотки за користування кредитом необхідно додати відсотки 43,8633664732 грн за період 21.05.2025 по 08.06.2025, які не погашені відповідачем та разом із заокругленням до копійки сума в розмірі 3450,15 грн.
Однак, щодо стягнення неустойки у розмірі 4000 грн, суд зазначає, що п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України вказує про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказана норма діє на час виникнення спору, а відтак, у стягненні з відповідача неустойки слід відмовити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин справи, суд всебічно та повно з'ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 8944,17 грн, тобто в частині суми тіла кредиту в розмірі 5494,02 грн та відсотків за користування останнім в розмірі 3450,15 грн, при цьому в частині відповідальності за порушення грошового зобов'язання - відмовлено.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції № CЦ00054433 від 18.11.2025 (а.с. 9), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8944,17/16016,11*2422.40=1352,79 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 629, 1054, 1055ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №23.03.2025-100000230 від 23 березня 2025 року у розмірі 8944 (вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" сплачений судовий збір у розмірі 1352 (одну тисячу триста п'ятдесят дві) гривні 79 копійок.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 19.12.2025.
Суддя М.В. Панчук