Кримінальне провадження № 194/933/25
Номер провадження 1-кп/194/174/25
19 грудня 2025 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2025 року за №12025046400000056, 21.10.2025 року за №12025041400000475 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шахтинськ Караганданської області Республіки Казахстан, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-07.02.2025 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1, ст. 126-1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
07.02.2025 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області по справі № 194/1869/24, провадження № 1-кп/194/47/25, ухвалено вирок за ст. 126-1 КК України, яким на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України до ОСОБА_3 застосовано обмежувальні заходи та зобов?язано останнього пройти програму для кривдників строком на 1 (один) місяць. Із вказаним вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 ознайомлений у встановленому законом порядку, а саме отримав вирок суду від 07.02.2025 року особисто під підпис.
На виконання вищезазначеного вироку суду Управлінням соціального захисту населення Тернівської міської ради 23.04.2025 року ОСОБА_3 було видано направлення до Громадської організації клуб «Імпульс» м. Павлоград для проходження корекційної програми для кривдників, яка розпочиналася 25.04.2025 року.
25.04.2025 року ОСОБА_3 з?явився до Громадської організації клуб «Імпульс» м. Павлоград, де йому було назначено прибути наступного дня, тобто 26.04.2025 року.
Однак, ОСОБА_3 , являючись особою, до якої вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.02.2025 року застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, достовірно знаючи про покладені на нього обов?язки щодо проходження програми для кривдників, маючи реальну можливість для її проходження, з метою ухилення від її проходження, діючи умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», без поважних причин, з 26.04.2025 по 05.06.2025 року до Громадської організації клуб «Імпульс» м. Павлоград для укладення угоди про участь у Типовій програмі для кривдників та складання узгодженого плану виконання угоди проходження програми для кривдників не з?явився, програму для кривдників не пройшов, тим самим умисно ухилився від проходження програми для кривдників.
Крім того, ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою він перебуває у сімейних відносинах та спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 .
Зокрема, ОСОБА_3 02.02.2025 року приблизно о 14 годині 30 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство. Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 07.07.2025 року ОСОБА_3 приблизно о 14 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство. Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, 06.09.2025 року ОСОБА_3 о 08 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 , ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство. Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не припиняючи свої умисні протиправні дії, направлені на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_3 20.10.2025 року приблизно о 17 годині 35 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, маючи прямий умисел спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив дії психологічного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою вони спільно проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, а саме висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, ображав та принижував її, на зауваження про припинення своїх дій не реагував.
Отже, у період часу з 02.02.2025 року по 20.10.2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння умисно, систематично вчиняв психологічне насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою вони перебувають у сімейних відносинах, спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, та показав, що знав, що йому потрібно пройти програму для кривдників, однак він її не пройшов і до теперішнього часу. Зазначив, що не мав можливості її пройти, оскільки у нього були відсутні кошти, однак кошти для вживання алкогольних напоїв він знаходив. Йому було повідомлено, що він повинен пройти програму для кривдників, він був один раз у клубі в м. Павлограді, однак в подальшому жодного разу не з'явився. Також, він визнає, що 02.02.2025 року, 07.07.2025 року, 06.09.2025 року за місцем свого мешкання він вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , за що він притягався до адміністративної відповідальності. Окрім того, 20.10.2025 року він вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою проживає однією сім'єю. У вчиненому розкаюється.
Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що сторони кримінального провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні відмовилася давати показання, користуючись ст. 63 Конституції, оскільки вона проживає однією сім'єю з обвинуваченимОСОБА_3 .
Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_3 був засуджений за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_3 обмежувальний захід та покласти на нього такий обов'язок - направлення для проходження програми для кривдників строком на один місяць. Також, роз'яснено ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України. Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання. Згідно розписки ОСОБА_3 отримав вирок суду 07 лютого 2025 року. Вирок набрав законної сили 11.03.2025 року.
Листом управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 09 червня 2025 року, де зазначено, що ОСОБА_3 25.04.2025 року був направлений для проходження типової програми для кривдників до ГО клуб «Імпульс».
Направленням ОСОБА_3 для проходження корекційної програми для кривдників до ГО клуб «Імпульс» від 23.04.2025 року.
Розпискою ОСОБА_3 про направлення для проходження корекційної програми для кривдників від 21.04.2025 року,
Повідомленням ГО клуб «Імпульс» від 09 травня 2025 року про не проходження типової програми для кривдників ОСОБА_3 відповідно до вироку Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року. На проходження програми для кривдників не з'явився. Типову програму для кривдників не пройшов.
Угодою про співробітництво від 22.02.2024 року між Тернівською міською радою Павлоградського району Дніпропетровської області та ГО клуб «Імпульс» щодо проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство у сім'ї.
Згідно листа КНП «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради від 09 червня 2025 року, ОСОБА_3 з 07.02.2025 року по теперішній час за медичною допомогою до лікарні не звертався.
Як вбачається з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 звернулася з заявою від 20.10.2025 року, де зазначила, що ОСОБА_3 20.10.2025 року о 17.35 год. висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим вчинив психологічне насильство.
Як вбачається з висновку експерта № 117/10/25 від 27.10.2025 року за результатами проведення психологічної експертизи, ситуації що досліджується у кримінальному провадженні, призвели до змін в індивідуально-психологічних особливостях особистості ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинили негативний вплив на її емоційний стан, що відносяться до основних складових структури особистості ОСОБА_5 : зумовили порушення в основних сферах життєдіяльності підекспертної (негативний вплив на сімейну сферу, зміни звичного життєвого укладу) - що унеможливлює її повноцінне соціальне функціонування як особистості. Констатуються суттєвий психотравмувальний вплив ситуацій, значний ступінь ураження особистості.
З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особливості ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ситуації, що досліджуються у кримінальному провадженні, є для неї психотравмуючими (стресогенними), що безпосередньо викликає психологічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання, які існують на дату проведення психологічної експертизи.
Внаслідок дій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах досліджуваних ситуацій.
Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 02.02.2025 року приблизно о 14 годині 30 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство.
Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 07.07.2025 року ОСОБА_3 приблизно о 14 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство
Відповідно до постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08.10.2025 року ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 06.09.2025 року ОСОБА_3 о 08 годині 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою на адресу співмешканки ОСОБА_5 , ображав та принижував її, чим повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення за аналогічне правопорушення, вчинив домашнє насильство.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми, допустимими, та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєних кримінальних правопорушеннях.
Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачений винний: у умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, та його дії в цій частині слід кваліфікувати за ст. 390-1 КК України; в домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненню психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводять до психологічних страждань потерпілої особи, та його дії в цій частині слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також особи обвинуваченого, який не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання охарактеризований негативно, порушує громадський порядок, раніше судимий.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом встановлено щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом встановлено вчинення злочину повторно та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, за наявності обставини, що пом'якшує покарання та обставин, що обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, думки потерпілої, яка прохала призначити не суворе покарання, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 390-1, 126-1 КК України, але не в максимальній межі із застосуванням ст. 71 КК України, тобто необхідно призначити покарання за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді обмеження волі за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської областівід 07.02.2025 року.
Крім того, керуючись вимогами ст. 91-1 КК України, до ОСОБА_3 слід застосувати обмежувальні заходи, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_3 менш суворого виду покарання, передбачених ст. 390-1, 126-1 КК України, а також звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, та на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.
На думку суду, така міра покарання є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Клопотань про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу не заявлено.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, 390-1 КК України та призначити йому покарання:
за ст. 126-1 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;
за ст. 390-1 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.02.2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 (двох) років одного місяця обмеження волі.
Початок відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту прибуття до місця відбуття покарання.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід та покласти на нього такий обов'язок - заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства- ОСОБА_5 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб строком на три місяці.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст.390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави, витрати за проведення судово-психологічної експертизи, оформлену висновком експерта № 117/10/25 від 27.10.2025 року, у розмірі 9600 грн.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1