Справа № 191/3493/25
Провадження № 2/191/1556/25
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого- судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря - Омельченко К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.02.2023 в електронному вигляді укладено Кредитний договір №15.02.2023-100002540. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредиту у розмірі 6000,00 грн. строком на 42 днів (до 28.03.2023) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2% за 1 день користування кредитом протягом первинного періоду та періоду «Економ», а також фіксованою незмінною ставкою у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент подання позову утворилась заборгованість у розмірі 12720 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Просить стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №15.02.2023-100002540 від 15.02.2023 у розмірі 12720 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Представник позивача Мохир Я.В. у судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві зазначив про можливість розгляду справи без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, правом на подання відзиву не скористався.
Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
15.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №15.02.2023-100002540, згідно з яким останній отримав кредит в розмірі 6000,00 грн. (п. 2 Договору) строком на 42 днів (до 28.03.2023) (п.3, п.4 Договору) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 2% за 1 день користування кредитом протягом первинного періоду та періоду «Економ», а також фіксованою незмінною ставкою у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ» (п.3 Договору). Електронний кредитний договір укладено у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Згідно пункту 9.1. Договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.7. кредитного договору. Також Позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у п.3.3 даного Договору. Пунктом 7.7 Договору встановлено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору №15.02.2023-100002540 від 15.02.2023 із дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з їх умовами та правилами надання кредиту.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Факт отримання грошових коштів від ТОВ «Споживчий центр» відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним №15.02.2023-100002540 від 15.02.2023 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за період з 15.02.2023 по 28.03.2023 становить 12720,00 грн., яка складається з наступного: 6000,00 грн. тілу кредиту, 6720,00 грн.- проценти.
Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Суд вважає доведеним та документально підтвердженим факт утворення відповідачем по справі заборгованості у розмірі 12720,00 грн. в результаті не виконання умов кредитного договору, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений ним при зверненні до суду у розмірі 2422,40 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором №15.02.2023-100002540 від 15.02.2023 у розмірі 12720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп., а також стягнути судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Я. Ю. Костеленко