18 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/455/25
Провадження № 22-ц/820/2188/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 17 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «ФК «1 БАНК») і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №79721237 (далі - договір позики), за умовами якого ТОВ «ФК «1 БАНК» передало у власність відповідача грошові кошти в сумі 7 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути позику та сплатити проценти. На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (далі - договір факторингу), реєстр боржників №30 від 19 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «1 БАНК» відступило позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за договором позики, внаслідок чого на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 21 892 грн 50 коп., із яких 7 000 грн - заборгованість за позикою, 14 892 грн 50 коп. - заборгованість за процентами.
За таких обставин ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 21 892 грн 50 коп. заборгованості за договором позики.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики у розмірі 21 892 грн 50 коп. (7 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 14 892 грн 50 коп. - заборгованість за відсотками), та судовий збір у розмірі 3 028 грн, а всього - 24 920 грн 50 коп.
Суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за укладеним із ТОВ «ФК «1 БАНК» договором позики, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» як нового кредитора слід стягнути вказану заборгованість.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків (14 892 грн 50 коп.) і судового збору (3 028 грн) та залишити до стягнення лише основну суму боргу - 7 000 грн посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, а тому відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) проценти за користування кредитом йому не нараховуються.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та не застосував норми пункту 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду підлягає зміні.
Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
17 лютого 2024 року ТОВ «ФК «1 БАНК» (позикодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі договір позики та додаткову угоду до цього договору, за умовами яких ТОВ «ФК «1 БАНК» передало відповідачу у власність грошові кошти в сумі 7 000 грн строком на 30 день шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього, а той зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів до 17 березня 2024 року та сплатити плату (проценти) від суми позики у розмірі 2,5% на день (пункти 1, 2 договору позики, пункт 1 додаткової угоди).
Пунктом 4 договору позики визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.
ОСОБА_1 підписав договір позики та додаткову угоду шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (13364 і 37173).
Того ж дня, тобто 17 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «1 БАНК» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 7 000 грн кредитних коштів.
14 червня 2021 року ТОВ «ФК «1 БАНК» (клієнт) і ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №14/06/21 (далі - договір факторингу), за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «1 БАНК» зобов'язалося відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 договору факторингу).
Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Додатковою угодою №34 від 19 серпня 2024 року до договору факторингу сторони визначили суму вимоги, що відступається згідно з реєстрами боржників №29 і №30.
19 серпня 2024 року ТОВ «ФК «1 БАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі реєстру боржників №30 за договором факторингу, з якого слідує, що ТОВ «ФК «1 БАНК» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості у розмірі 21 892 грн 50 коп., із яких 7 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 892 грн 50 коп. - сума заборгованості за відсотками.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Як передбачено частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Зібрані докази вказують на те, що 17 лютого 2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «1 БАНК» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого, з урахуванням укладеної сторонами додаткової угоди, вказана фінансова компанія перерахувала на картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 7 000 грн, а той зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.
Після закінчення строку кредитування (15 червня 2024 року) ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
У подальшому за договорами факторингу ТОВ «ФК «1 БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ».
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути борг за цим договором.
Водночас суд неправильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ (в редакції на час укладення сторонами кредитного договору) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Протягом дії кредитного договору вказана норма змінювалася двічі.
Законом України від 21 березня 2024 року №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» пункт 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ викладено в такій редакції (набрала чинності з 4 травня 2024 року): «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» пункт 15 статті 14 Закону №2011-ХІІ викладено в такій редакції (набрала чинності з 18 травня 2024 року): «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України від 17 березня 2017 року 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та продовжується до теперішнього часу.
За змістом посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 від 9 липня 2018 року (а.с. 60-62) та довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11 серпня 2025 року №1384 (а.с. 88) ОСОБА_1 з 2018 року по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України.
Із посвідчення Кадрового центру Збройних Сил України серії НОМЕР_3 від 22 лютого 2024 року (а.с. 63) слідує, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Отже ОСОБА_1 як військовослужбовець під час особливого періоду звільнений від сплати процентів за користування кредитом.
Суд першої інстанції не врахував цієї обставини та присудив з ОСОБА_1 14 892 грн 50 коп. заборгованості за процентами помилково.
Отже розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики складається лише з 7 000 грн неповернутих коштів.
У цій частині рішення суду підлягає зміні.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, а тому ухвалене ним рішення в частині розміру стягуваної заборгованості підлягає зміні.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути заборгованість за договором позики у розмірі 7 000 грн.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» заявлено з ціною 21 892 грн 50 коп. і задоволено на суму 7 000 грн, тобто на 31,97% (7 000,00?100:21892,50).
ОСОБА_1 є військовослужбовцем та учасником бойових дій.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
В силу пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Оскільки предмет позову у цій справі стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, що не пов'язано з виконанням ОСОБА_1 військових обов'язків та не стосується питань, пов'язаних з його соціальним захистом як військовослужбовця, то ОСОБА_1 як військовослужбовець не звільнений від сплати судового збору за подання позову (див. ухвалу Верховного Суду від 28 березня 2025 року у справі №948/1921/23).
Позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» не пов'язаний із порушенням прав відповідача як учасника бойових дій, до того ж, у цій справі ОСОБА_1 не висуває вимоги на захист своїх прав і виступає в процесуальному статусі відповідача, а тому він як учасник бойових дій не звільнений від сплати судового збору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17).
Отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід присудити судовий збір за подання позову у розмірі 968 грн 05 коп. (3028?31,97%).
Апеляційний суд ухвалою від 9 вересня 2025 року звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено лише на 31,97%. Тому з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь держави слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 089 грн 92 коп. (3028?150%?68,03%).
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 червня 2025 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором та розподілу судового збору змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження - 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014) 7 000 гривень заборгованості за договором позики та 968 гривень 05 копійок судового збору за подання позову, а всього - 7 968 грн 05 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження - 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35625014) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)) 3 089 гривень 92 копійки судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Бабій О.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27