18 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/34264/25
Провадження № 11-сс/820/635/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника
майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Хмельницькому апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого суді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12025243000003498, внесеному до ЄРДР 24.11. 25 року, -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
25.11.2025 року прокурор Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 , темно-сірого кольору, 2008 року випуску та ключі до нього, який належить ОСОБА_7 . Автомобіль був тимчасово вилучений 24.11.2025 року у ході проведення огляду місця події у ОСОБА_7 , та поміщений на майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів (м. Хмельницький, вул. Романа Шухевича, 120Д).
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.11.2025 року працівниками СРПП ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, на блок-пості с. Стуфчинці, траса Н-03, зі сполученням Житомир-Чернівці було зупинено транспортний засіб марки "Honda", моделі "Accord", д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який будучи позбавленим права керування транспортними засобами на 5 років рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області (справа №359/6574/25, провадження №3/359/2983/2025) від 26 серпня 2025р., ігноруючи покладені на нього обов'язки, що виражається у продовженні керування транспортним засобом, та підтверджується новими вчиненими ним адміністративними правопорушеннями, пов'язаними з порушенням правил дорожнього руху, умисно не виконує рішення суду.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025243000003498 від 24.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України.
24.11.2025 року слідчим ВРЗЗС СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_9 , проведено огляд транспортного засобу марки "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 темно - сірого кольору, 2008 року випуску, який в подальшому, разом із ключами до нього, вилучено та поміщено на майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів.
У зв'язку з тим, що транспортний засіб разом із ключами постановою від 24.11.2025 були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, є знаряддям скоєння кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, прокурор просив накласти на них арешт.
За результатами розгляду клопотання ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_8 було задоволено частково. Накладено арешт з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування на автомобіль "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 , темно-сірого кольору, 2008 року випуску. В решті вимог викладених в клопотанні прокурора відмовлено.
Мотивуючи дане рішення, слідчий суддя виходив із необхідності у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб, оскільки він відповідає критеріям речового доказу відповідно до положень ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав і підозр вважати, що він був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме транспортний засіб "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 .
Сторона захисту вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є формальною, необґрунтованою та невмотивованою, винесеною без належного, об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.
Зазначає, що слідчим суддею не дотримано вимог ст. 170 ч. 1 КПК України, оскільки у межах даного кримінального провадження жодній особі не було вручено письмового повідомлення про підозру. Відтак, на момент розгляду клопотання прокурора та постановлення ухвали про накладення арешту на вказане майно, його власник не перебував у процесуальному статусі підозрюваного чи обвинуваченого, у зв'язку з чим були відсутні передбачені законом правові підстави для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_7 .
Звертає увагу суду на те, що правові підстави, з яких прокурор звертається з клопотанням про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. Вказує, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити зв'язку між автомобілем ОСОБА_7 та обставинами злочину, передбаченого ст.382 ч.1 КК України.
Також зазначає, що транспортний засіб "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні за статтею 382 КК України, якщо він був знаряддям вчинення злочину (наприклад, використовувався для перешкоджання виконанню судового рішення) або містить на собі сліди злочину, що можуть бути використані для встановлення обставин справи. Однак жодного посилання на такі обставини, ні постанова про визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження, ні клопотання про накладення арешту не містить. Вважає, що на момент розгляду клопотання про накладення арешту на автомобіль слідчий суддя таких доказів не мав. Вважає, що автомобіль "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_2 не містить ознак речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України, тому не підлягає арешту на цій стадії кримінального провадження.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 26 листопада 2025 року, оскільки розгляд клопотання прокурора про накладення арешту на майно відбувся без участі його власника - ОСОБА_7 , копія судового рішення йому також не направлялась.
Позиції учасників судового провадження
Представник власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного перегляду провадження, дослідивши матеріали судового провадження та кримінально провадження №12025243000003498 від 24.11.2025 року,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог ст.395 ч.2 п.3 КПК України апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Разом з тим, у відповідності до ст.117 ч.1 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
З урахуванням доводів, викладених у клопотанні, які підтверджуються матеріалами провадження, розгляду клопотання прокурора про арешт майна у відсутності власника майна, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, а тому на підставі ст.117 КПК України, колегія суддів доходить висновку про необхідність поновлення апеллянту, передбаченого ст.395 КПК України строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року.
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя не дотримався наведених вимог закону.
Зі змісту клопотання і доданих до нього матеріалів виходить, що у провадженні слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000003498 від 24.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України.
Постановою слідчого про визнання, приєднання до кримінального провадження речових доказів від 24.11.2025 року, транспортний засіб марки "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, JHMCU26609С220495 та ключі від нього, що належать ОСОБА_7 визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №12025243000003498.
Ухвалою слідчого судді Хмедьницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт натранспортний засіб марки "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 , з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, враховуючи наступне.
Згідно ст.131 ч.1 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є зокрема, арешт майна.
За ст.173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до вимог ст.ст. 170-173 КПК України арешт на вказану річ накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, та слідової інформації, що міститься на них, можливої конфіскації майна, проведення експертиз, запобігання можливості їх пошкодження, знищення, відчуження.
Відповідно до змісту ст. 170 ч. 3 КПК України у випадку, передбаченому частиною другою пунктом 1 цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
За змістом ст. 98 ч. 1 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, з-поміж іншого, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Диспозиція статті 382 ч.1 КК України передбачає умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні, передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати.
Приймаючи рішення за апеляційними вимогами представника власника майна, колегія суддів виходить з того, що транспортний засіб марки "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору, що належить ОСОБА_7 не відповідає ознакам речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України у провадженні внесеному до ЄРДР за ст. 382 КК України, не є знаряддям вчинення злочину, не містить на собі сліди злочину, що можуть бути використані слідством для встановлення обставин справи. Такі обставини були відсутні і на момент розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль.
Колегія суддів враховує і те, що станом на момент звернення прокурора з клопотанням про арешт майна жодній особі, у даному кримінальному провадженні не вручено письмового повідомлення про підозру, відповідно до ст. 278 КПК України.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, яке зазначене у клопотанні прокурора. Даних, які б свідчили про те, що автомобіль підлягає арешту в якості засобу забезпечення кримінального провадження клопотання прокурора не містить, та в процесі апеляційного провадження не встановлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання прокурора, необґрунтовано наклав арешт на транспортний засіб із тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування. Відповідно апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в порядку ст. 407 ч.3 з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою слід відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Поновити представнику власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого суді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 листопада 2025 року про накладення арешту на автомобіль "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 , темно - сірого кольору, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025243000003498, внесеному до ЄРДР 24.11.25 року - скасувати.
У задоволенні клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на автомобіль "Honda", моделі "Accord" д.н.з. НОМЕР_1 , темно - сірого кольору, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_7 з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3