Справа № 607/6353/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/302/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 1 ст. 153 КК України
16 грудня 2025 р. Судді Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_3
зважаючи на наявність ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року, якою апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 та представника заставодавця ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задоволено частково, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.153 КК України змінено в частині призначеного покарання та стягнення застави.
Постановлено вважати засудженим ОСОБА_4 за ч.1 ст.153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1( один) рік та 6( місяців).
Скасовано рішення суду про звернення в порядку передбаченому ч.8 ст.182 КПК України, застави в сумі 60560 грн., внесеної заставодавцем ОСОБА_5 03 травня 2024 року, в дохід держави за обвинуваченого ОСОБА_4 . Постановлено повернути заставу в сумі 60560 грн. внесену заставодавцем ОСОБА_5 на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2024 у справі № 607/6353/24 на рахунок державного бюджету заставодавцю. В решті вирок суду залишено без змін,
прийнятою більшістю голосів суддів, що входять до складу колегії суддів, користуючись правом на окрему думку, наданим ст. 375 КПК України, вважаю за необхідне висловити наступне.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 153 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 в строк покарання зараховано період попереднього ув'язнення з 01 лютого 2024 року по 03 травня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_4 в користь держави Україна витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_4 залишено без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 60560 гривень, внесену ОСОБА_5 03 травня 2024 року, ухвалено звернути в дохід держави Україна та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України і використовувати в порядку встановленому законом для використання коштів судового збору.
Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2023 року, на речі, вилучені під час проведення обшуку.
В порядку КПК України вирішено питання про долю речових доказів.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просив змінити вирок суду в частині призначеного покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком один рік з покладенням відповідних обов'язків. Також, захисник обвинуваченого та представник заставодавця ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_6 просили скасувати вирок першої інстанції в частині стягнення застави та повернути її заставодавцю.
Вважаю, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі винного.
Так, в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_4 вини своєї не визнав, вказав, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення. Спричиненої шкоди потерпілій не відшкодував.
Такі обставини вказують на відсутність в обвинуваченого щирого каяття, осуду своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків протиправних дій для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані збитки, тобто, відсутнє бажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та залагодити наслідки вчиненого.
З урахуванням наведеного, вважаю, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання слід було залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суддя