Справа № 607/6353/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/302/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч. 1 ст. 153 КК України
16 грудня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
за участю обвинуваченого - ОСОБА_8 , захисника та представника заставодавця ОСОБА_9 - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-кп/817/302/25 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 та представника заставодавця ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.153 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 153 КК України, за якою йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_8 в строк покарання зараховано період попереднього ув'язнення з 01 лютого 2024 року по 03 травня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь держави Україна витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_8 залишено без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 60560 гривень, внесену ОСОБА_9 03 травня 2024 року, ухвалено звернути в дохід держави Україна та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України і використовувати в порядку встановленому законом для використання коштів судового збору.
Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2023 року, на речі, вилучені під час проведення обшуку.
В порядку КПК України вирішено питання про долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 05 вересня 2023 року, близько 22 год. 30 хв., перебуваючи на території спортивного майданчика Західноукраїнського національного університету, що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_11 . У цей час у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру по відношенню до ОСОБА_11 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті. Реалізуючи свій умисел 05 вересня 2023 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_11 , яка в той час знаходилась неподалік спортивного майданчика Західноукраїнського національного університету, що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. Львівська, 11 та розпочав розмову з приводу її фінансового становища, після чого, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які б могли йому перешкодити, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, посягаючи на статеву свободу та статеву недоторканість особи, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою, вчинив дії сексуального характеру шляхом тертя по її лівій нозі своїми геніталіями. Надалі, ОСОБА_8 проти волі ОСОБА_11 почав руками торкатись її грудей та губами торкатися її обличчя. Пізніше ОСОБА_8 , використовуючи свою фізичну перевагу кинув ОСОБА_11 на землю, заліз зверху і проти її волі запхав свою руку під її нижній одяг та почав торкатися її статевих органів, не проникаючи в її тіло. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у виді синців обох плечей, лівого передпліччя, обох стегон, які за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції захисник обвинуваченого просить вирок суду в частині призначеного її підзахисному покарання змінити та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням відповідних обов'язків. Посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення через суворість. Вважає що судом не було оцінено всі обставини справи, а тому призначене ОСОБА_8 покарання не відповідає принципам справедливості пропорційності та індивідуалізації покарання.
Вказує на те що обвинувачений діяв у ситуації створеній іншою людиною, яка свідомо ввела його в оману щодо добровільності та характеру можливих відносин з потерпілою.
Вважає що має місце пом'якшуюча покарання ОСОБА_8 обставина - провокація злочину іншою особою - свідком ОСОБА_12 , який навмисно створив умови які спонукали обвинуваченого до дій, що в подальшому були кваліфіковані як сексуальне домагання.
Просить врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, виправлення якого відповідно до досудової доповіді органу пробації можливе без позбавлення або обмеження волі та який не становить високої небезпеки для суспільства, а також те що ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має дочку інваліда, яка потребує стороннього догляду.
Вважає, що суд необґрунтовано стягнув заставу в дохід держави сплачену за обвинуваченого заставодавцем ОСОБА_9 03.05.2024 в сумі 60560 грн. посилаючись на те, що ОСОБА_8 прибув у судове засідання 20 листопада 2024, проте, не мав при собі документів, які посвідчують його особу, тому служба охорони не пропустила його, при цьому вона, як захисник, повідомила суд про те що ОСОБА_8 знаходиться внизу в приміщенні суду біля пункту пропуску, однак, у задоволенні її клопотання запросити його до зали судових засідань, оскільки особу ОСОБА_8 було раніше встановлено судом, ухвалою суду було відмовлено, тому вважає що не було факту неявки її підзахисного до суду, а те що ОСОБА_8 забув документ, що посвідчує особу, не є умисними діями, просить скасувати рішення суду про стягнення застави та повернути її заставодавцю.
В апеляції представник заставодавця ОСОБА_9 - ОСОБА_10 з аналогічних мотивів просить скасувати рішення суду про стягнення застави та повернути її заставодавцю.
Посилається на те що на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2024 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави заставодавцем ОСОБА_9 03 травня 2024 року було внесено в дохід держави Україна заставу в сумі 60560 грн. Однак, вироком суду, який оскаржується, вказаний розмір застави було безпідставно звернуто в дохід держави за нібито невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зокрема, неявку без поважних причин у судове засідання 20.11.2024, однак, ОСОБА_8 прибув у судове засідання 20 листопада 2024, проте, не мав при собі документів, які посвідчують його особу, тому служба охорони не пропустила його, при цьому вона, як захисник, повідомила суд про те що ОСОБА_8 знаходиться внизу в приміщенні суду біля пункту пропуску, однак, не дивлячись на те що це було не перше судове засідання та особа обвинуваченого була достаменно відома суду, у задоволенні її клопотання запросити його до зали судових засідань ухвалою суду було відмовлено, вважає оскільки ОСОБА_8 прибув у судове засідання, однак з необережності забув взяти з собою документ, який посвідчує особу, не може розцінюватись як умисна неявка в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, в дебатах: обвинуваченого та його захисника, представника заставодавця, які підтримали подані апеляції та просили її задовольнити з викладених у ній мотивів, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційних скарг, в останньому слові: ОСОБА_8 , який визнав свою вину у скоєному злочині, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, серед завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Суд першої інстанції вірно обґрунтував свій висновок про доведення його винуватості ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину показаннями потерпілого та свідків.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_11 суд встановив, що 05 вересня 2023 року приблизно о 21:00 год. вона перебувала на території стадіону студмістечка із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , вони пили вино, один хлопців, який був з собакою, підійшов до них та запропонував за гроші в сумі 200$ піти в готель з іншим чоловіком вказуючи на обвинуваченого, від чого вони відмовились, коли вона пізніше вийшла за територію стадіону, до неї підійшов ОСОБА_8 та почав розпитувати про її фінансове становище, про сесію, а також запропонував надати інтимні послуги за гроші- 500$, поїхати в готель, після того, як вона відмовилась, ОСОБА_8 взяв її двома руками за талію та почав цілувати в губи та торкатись губами обличчя, а також торкався руками до нижніх частин її тіла, терся геніталіями по її нозі та говорив, що у нього померла дружина та йому дуже важко, намагаючись втекти вона впала на землю та коли вона лежала на землі, ОСОБА_8 присів і почав торкатись її грудей поверх одягу, запхав руку під її нижню білизну та попросив її, щоб вона: «дала хочаб попробувати свій клітор», вона дуже перелякалась, плакала та просила, щоб він її відпустив, коли до них підійшов чоловік, який гуляв з собакою, вона втекла, просила призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі.
Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками у протоколі від 15 вересня 2023 року, потерпіла ОСОБА_11 на фотознімку під №2 впізнала ОСОБА_8 , який 05.09.2023 року близько 22:30 год. на території студмістечка ЗУНУ, що в м.Тернопіль по вул.Львівська, вчинив відносно неї насильницькі дії сексуального характеру.
Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 у протоколі від 15 вересня 2023 року, потерпіла за допомогою манекена показала та повідомила, що ОСОБА_15 підійшов та став перед нею, взяв її за талію та провів по стежці подалі від стадіону, відтворила дії, які з нею вчиняв ОСОБА_8 , а саме: почав тертись об її передню частину штанів своїми статевими органами, не оголяючи їх, почав торкатись її грудей поверх одягу. В цей час вона намагалась вирватись від ОСОБА_15 , який тримав її руками, вони впали таким чином, що ОСОБА_11 лежала на спині, а ОСОБА_15 сидів на її ногах. В цей час ОСОБА_15 почав однією рукою розстібати її штани, а іншою торкатись її грудей. Також він запхав руку під її нижню білизну, торкаючись при цьому її статевих органів. В цей час вона плакала, а ОСОБА_15 казав що у нього померла дружина, просив «дати попробувати клітор». Через деякий час зі сторони стадіону прибіг чоловік з собакою, тому ОСОБА_15 трохи відсунувся від неї і вона змогла в цей час втекти. Після вказаних подій вона встановила відсутність сережки, перепустки та ключів до кімнати. Повернувшись через деякий час на місце події, вона виявила загублену сережку та перепустку.
Також суд допитав свідків, яким потерпіла одразу ж після скоєння щодо неї насильницьких дій сексуального характеру ОСОБА_8 повідомила про них.
Зокрема, з показань її матері ОСОБА_16 та батька ОСОБА_17 , суд встановив, що дочка одразу ж після вказаної події повідомила про їх скоєння щодо неї насильницьких дій сексуального характеру, була у шоковому стані.
З показань свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 суд встановив що вони бачила ОСОБА_11 на наступний день 06 вересня 2023 року заплаканою та дуже наляканою, на запитання про те, що сталось ОСОБА_20 та ОСОБА_11 повідомили їй про скоєння щодо останньої насильницьких дій сексуального характеру невідомим їм чоловіком та потерпіла показала їй синець, який вона отримала під час інциденту, що відбувся 05 вересня 2023 року. Через деякий час, в ході перегляду сторінок користувачів у соціальній мережі Facebook, ОСОБА_11 впізнала особу, яка застосовувала відносно неї фізичне насильство сексуального характеру та вказала, що це був ОСОБА_8 .
З показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 суд встановив, що вони разом з ОСОБА_11 перебували на стадіоні , до них підійшов чоловік , який був з собакою, запропонував дівчатам заробити гроші, для чого потрібно було піти в готель з іншим чоловіком та через деякий час втекти звідти, від вказаної пропозиції вони відмовились, коли ОСОБА_11 вийшла за межі стадіону та довго не поверталась вони почали турбуватись та чоловік з собачкою ОСОБА_23 пішов шукати її, а вони за ним, виявили потерпілу, яка була в шоковому стані, повідомила їм про скоєння щодо останньої насильницьких дій сексуального характеру невідомим їй чоловіком та потерпіла показала синець, який вона отримала під час інциденту, ОСОБА_23 (чоловік з собакою) повідомив їм номер телефону, який належить ОСОБА_8 - як з'ясувалось чоловіку що скоїв сексуальне насильство щодо потерпілої.
З показань свідка ОСОБА_12 ( ОСОБА_23 -чоловік з собакою) суд встановив, що у 2023 році, вигулював собаку на території гуртожитків по вул.Львівська, неподалік сиділа компанія, яка складалась з дівчат та хлопця. Через деякий час одна з дівчат, як згодом йому стало відомо - ОСОБА_24 , вийшла за межі стадіону. За нею також пішов ОСОБА_8 , коли його собака почала голосно гавкати він почув крик, зайшовши за кут будинку побачив ОСОБА_8 який лежав на дівчині, тримаючи при цьому штани обома руками по боках, після чого втік. ОСОБА_24 в цей час була дуже наляканою. Через деякий час підбігли хлопець та дівчина, з якими ОСОБА_24 спілкувалась на стадіоні. Пропозиції заробити грошові кошти компанії, яка складалась з дівчат та хлопця, він не висловлював.
Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 , у протоколі від 16 вересня 2023 року, свідок показав як почув крик дівчини та направився разом із собакою в сторону звідки він чув крик, привів учасників слідчого експерименту на пагорб, який розміщений праворуч від входу на стадіон. Надалі свідок показав місце, де він побачив ОСОБА_8 , який лежав на дівчині. Після цього свідок розмістив манекен на вказане місце. Руки ОСОБА_8 в цей час були на тілі дівчини, але він не бачив де саме. Після цього свідок підійшов та закричав, у зв'язку з чим ОСОБА_15 різко відсунувся від дівчини, підвівся і побіг в напрямку гуртожитку.
Окрім вказаних показань потерпілої та свідків, проведених за їх участю слідчих експериментів та впізнання, суд також вірно на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину взяв до уваги дані, які містяться у письмових документах та висновку експерта.
Так, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_8 насильницьких дій сексуального характеру щодо потерпілої ОСОБА_11 , суд дослідив дані, що містяться у:
- рапорті старшого інспектора чергового Тернопілського РУП ГУНП в Тернопільській області від 07 вересня 2023 року, відповідно до якого 06.09.2023 о 20:58 надійшло повідомлення ОСОБА_17 про те, що 05.09.2023 близько 22:00 ОСОБА_25 перебуваючи в м. Тернопіль, вулиця Львівська буд.9, повалив дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на землю та доторкався інтимних зон;
- протоколі прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07 вересня 2023 року, з якого вбачається, що старший слідчий СВ Тернопільського РУ поліції в Тернопільській області прийняв заяву від ОСОБА_11 про те, що 05 вересня 2023 року в період часу з 22 год. 40 хв. по 22 год. 50 хв. ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_1 , перебуваючи на території студмістечка Західноукраїнського національного університету, вчиняв відносно неї дії сексуального характеру, спрямовані на вагінальне проникнення в її тіло пальцями своїх рук без добровільної згоди потерпілої ;
- висновку експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи №784 від 13 вересня 2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_11 при судово-медичній експертизі 08.09.2023 виявлені синці обох плечей, лівого передпліччя, обох стегон, характер і морфологічні властивості цих ушкоджень вказують на їх утворення від дії тупих предметів близько 2-4 доби до її експертного огляду, не виключено у вказаний у постанові термін події, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень;
- протоколі вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 08 вересня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_11 добровільно видала працівникам поліції кофту спортивну на замок типу блискавка сірого кольору з капюшоном, на якій наявні забруднення внаслідок нападу;
- протоколі огляду предмету від 08 вересня 2023 року, відповідно до якого предметом огляду є сережка із металу білого кольору, схожого на срібло, кофта сірого кольору марки «Niке», при огляді даної кофти відмічаються сліди нашарування фарбника природного походження зеленого кольору на задній поверхні кофти та на її лівому рукаві;
- даних протоколу огляду предмету (відеозапису) від 22 вересня 2023 року, відповідно до якого об'єктом огляду є магнітний носій інформації (компакт-диск DVD-R), на якому міститься відеозаписи, із камер відеоспостереження, що встановлені на території ЗУНУ що знаходиться за адресою: вул.Львівська, 7, м.Тернопіль за період з 22:00 год. по 00:00 год. за 05.09.2023. При відкритті даного носія інформації встановлено, що на ньому знаходяться відеозаписи , під час огляду якихвстановлено, що запис ведеться із камери зовнішнього спостереження, яка встановлена перед входом у гуртожиток №2 ЗУНУ, що в м. Тернополі по вул. Львівська 7, при перегляді даного відеозапису о 22:49:33 (згідно з написом на відео) в напрямку входу в приміщення гуртожитку біжить особа, ззовні схожа на ОСОБА_8 , який одітий в сині джинси, синьо-зелено-білу спортивну куртку. Він швидким кроком біжить від стадіону та о 22:49:39 заходить в гуртожиток, в верхньому лівому куті наявний напис із зазначенням дати та часу запису, а саме «05-09-2023 23:39:16», При перегляді даного відеозапису о 22:49:39 (згідно з написом на відео) в приміщення гуртожитку заходить особа, ззовні схожа на ОСОБА_8 , який одітий в сині джинси, синьо-зелено-білу спортивну куртку. Він швидким кроком проходить по коридору гуртожитку та йде в напрямку кімнат;
- протоколі обшуку від 06 жовтня 2023 року, на якому міститься відеозапис з фіксацією процесу проведення обшуку кімнати АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено спортивну кофту синьо-зелено-білого кольорів, спортивну кофту біло-чорного кольорів та дві пари темо-синіх джинсів, які вилучено, в шафі білого кольору виявлено дві пари джинсів синього кольору, які також вилучено, в кухні (кімната №2) на м'якому кутовому дивані виявлено джинси синього кольору, які вилучено;
- протоколі огляду предмету від 09 жовтня 2023 року джинсів синього кольору марки «Miss Cherry» темно синього кольору, на передній поверхні яких, в проекції обох колін відмічаються сліди нашарування фарбника природного походження зеленого кольору та спортивної куртки чорно-білого комбінованих кольорів, на поверхні манжетів та на передній поверхні якої відмічаються сліди нашарування фарбника природного походження зеленого кольору;
- інформації, що отримана за результатами опрацювання даних, отриманих в ПрАТ «Київстар» з додатком - оптичним диском, на якому міститься інформація щодо інтенсивності з'єднань абонента: НОМЕР_1 , за період з 00:00 год. 04.09.2023 по 00:00 год. 05.09.2023 та схематичне відображення місця перебування абонента НОМЕР_1 (абонент А) та абонента Б за період з 00:00 год. 04.09.2023 по 00:00 год. 05.09.2023. Зі змісту вказаної інформації вбачається, що абонентський номер НОМЕР_1 в період з 22:49:08 05 вересня 2023 року по 22:55:34 05 вересня 2023 року, обслуговувався вежами оператора мобільного зв'язку «Київстар», які розташовані за адресами: вул.Волинська, 40, м.Тернопіль (на даху власна вежа); м.Тернопіль, вул.Бережанська (на стовпах біля бару «Три Богатирі»); вул.Чумацька, 1-А, м.Тернопіль ( на будівлі готелю «Галичина»). Вказані вежі обслуговують абонентські номери які перебувають в межах району «Дружба» м.Тернопіль, в тому числі вул.Львівська;
- висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/120-23/11290-ФХД від 19 грудня 2023 року, відповідно до якого на одязі (спортивній куртці сірого кольору) ОСОБА_11 виявлено сторонні текстильні волокна-нашарування різної природи і кольору, опис яких надано у таблиці 1 дослідницької частини висновку. Серед текстильних волокон-нашарувань, які знято із спортивної куртки сірого кольору ОСОБА_11 , виявлено текстильні волокна-нашарування бавовни білого та сірого кольорів, які подібні за комплексом ознак (природа, колір) з аналогічними текстильними волокнами, що входять в склад за волокном до спортивної куртки, яка виготовлена із комбінованої тканини синього зеленого та білого кольорів, та штанів (джинсів) темно-синього кольору ОСОБА_8 . На одязі ОСОБА_8 виявлено сторонні тектильні волокна-нашарування різної природи і кольору, опис яких надано у таблиці 3 дослідницької частини висновку. Серед текстильних волокон-нашарувань, які знято із предметів одягу ОСОБА_8 не виявлено волокон, які мають спільні родові ознаки (природа, колір) з текстильними волокнами, які входять в склад за волокном до спортивної куртки сірого кольору ОСОБА_11
- протоколі огляду предмету від 09 жовтня 2023 року на передній поверхні джинсів в проекції обох колін і на поверхні манжетів, передній поверхні спортивної куртки чорно-білого комбінованих кольорів, які вилучено під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 виявлено сліди нашарування фарбника природного походження зеленого кольору.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про те що вказані докази підтверджують винуватість ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому злочину, оскільки є належними, допустимими, достатніми, узгоджуються між собою в сукупності та взаємозв'язку .
Дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані ч.1 ст.153 КК України, як вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (сексуальне насильство).
Перевіряючи доводи захисника щодо невідповідності призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості колегія суддів вважає їх частково обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України метою покарання є виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Статтею 65 КК України визначено, що суд призначає покарання у межах, установлених у санкціях частин статей Особливої частини КК України, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України , із врахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного, та усіх обставин справи. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та й попередження нових злочинів
При призначенні покарання ОСОБА_8 місцевий суд врахував ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відноситься до категорії нетяжких, особу винного, його вік, відомості, що його характеризують, не встановив обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та прийшов до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Колегія суддів вважає правильним визначений судом вид покарання обвинуваченому та висновок щодо відсутності підстав для застосування положень ст.ст.75,69 КК України, однак, приходить до висновку про наявність підстав для зменшення його розміру з огляду на те, що скоєний ним злочин відноситься до категорії нетяжких, а також дані про особу ОСОБА_8 , який є раніше не судимим, має доньку інваліда 2 групи в зв'язку з тяжким психіатричним захворюванням, матір якої померла, не перебуває на диспансерних обліках, окрім того, колегія суддів бере до уваги досудову доповідь органу з питань пробації, згідно з якою ОСОБА_8 не становить високої небезпеки до суспільства та який вважає що його взагалі виправлення та перевиховання можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Перевіряючи доводи захисника про необхідність застосування положень ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробувальним строком, колегія суддів виходить з настпного.
Згідно з приписами ст. 75 КК (у відповідній редакції), якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши на наведені обставини, суд з урахуванням положень, зокрема, ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з позиції потерпілої, яка просила призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, відсутності обставин, що пом'якшують його покарання, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від покарання на підставі ст.75 КК України.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_8 діяв у ситуації, створеній іншою особою, яка начебто ввела його в оману щодо добровільності можливих відносин з потерпілою, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу оскільки обвинувачений мав можливість пересвідчитись у чіткій позиції потерпілої, яка одразу ж відхилила його пропозицію, під час безпосереднього спілкування з нею, що підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_11 у своїх прямо зазначила, що відхилила пропозиції обвинуваченого щодо інтимних стосунків за гроші, а останній застосовував фізичний вплив, обіймав її, цілував без згоди, торкався інтимних частин тіла та примушував до статевих дій. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_12 , які узгоджено описують події та поведінку обвинуваченого.
Перевіряючи твердження захисника щодо наявності пом'якшуючої покарання обвинуваченого обставини - провокації злочину іншою собою колегія суддів виходить з того що жарт свідка ОСОБА_12 щодо можливих добровільних дій сексуального характеру між обвинуваченим та потерпілою за гроші, який він не підтвердив його під час допиту у суді, не може бути доказом того, що він умисно створював умови для вчинення ОСОБА_8 , який є дорослою та свідомою людиною 55 річного віку, насильницьких дій сексуального характеру щодо ОСОБА_11 , а тому вважає що підстав для визнання пом'якшуючою покарання обвинуваченого обставиною - провокацію злочину іншою собою немає.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що призначене обвинуваченому покарання за ч.1 ст.153 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатніми для його виправлення, попередження вчинення як ним так і іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Представленим прокурором у місцевому суді копіям постанов про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї щодо цивільної дружини та порушення заборонного припису щодо неї колегія суддів не може надати правової оцінки оскільки вони не завірені у визначеному законом порядку.
Перевіряючи доводи захисника та представника заставодавця щодо безпідставного стягнення судом сплаченої заставодавцем ОСОБА_9 на виконання ухвали суду про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави колегія суддів виходить з наступного.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2024 року ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 60560 грн., яка була внесена заставодавцем ОСОБА_9 3 травня 2024 року.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.11.2024 року до ОСОБА_8 було застосовано привід і накладено грошове стягнення в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 грн., в зв'язку з тим, що він не з'явився за викликом до суду без поважних причин і заздалегідь не повідомив про причини неявки у судове засідання 20.11.2024.
З огляду на неявку обвинуваченого без поважних причин у судове засідання 20.11.2024 , при ухваленні вироку, місцевий суд в порядку передбаченому ч.8 ст.182 КПК України, звернув в дохід держави Україна заставу в сумі 60560 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_9 , та зарахував її до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, як слідує з аудіовідеозапису технічного носія судового засідання 20.11.2024 року захисник обвинуваченого пояснила суду що ОСОБА_8 з'явився до суду, однак, знаходиться на прохідній Тернопільського міськрайонного суду та працівники судової охорони не впускають його до залу судового засідання у зв'язку з тим, що він забув документи, які посвідчують його особу. В зв'язку з чим вона попросила суд дати вказівку працівникам судової охорони пропустити ОСОБА_8 оскільки його особа була встановлена судом у попередніх судових засіданнях та відома всім учасникам судового процесу, однак, ухвалою суду у задоволенні її клопотання було відмовлено.
Як зазначила захисник у суді апеляційної інстанції вона особисто виходила на прохідну Тернопільського міськрайонного суду та пересвідчилась у тому що ОСОБА_8 там перебуває, що бачили всі учасники судового розгляду, хоча, вважає що саме суд повинен був дати вказівку працівникам судової охорони запросити ОСОБА_8 до залу судових засідань для того щоб пересвідчись у його явці у судове засідання.
Відповідно до вимог п.8 ст.182 КПК України у разі якщо обвинувачений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, застава звертається в дохід держави.
За наведених обставин, колегія суддів вважає що висновок суду про порушення обвинуваченим умов застави, зокрема, щодо його неявки у судове засідання 20.11.2024 року без поважних причин не є обгрунтованим, в зв'язку з чим судове рішення в частині звернення застави в дохід держави підлягає до скасування з постановленням нового про повернення застави в сумі 60560 грн. заставодавцю ОСОБА_9 .
Отже, апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 та представника заставодавця ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 слід задовольнити частково, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.153 КК України,- змінити в частині призначеного покарання та стягнення застави.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 та представника заставодавця ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково, вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.153 КК України,- змінити в частині призначеного покарання та стягнення застави.
Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч.1 ст.153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1( один) рік та 6( місяців).
Скасувати рішення суду про звернення в порядку передбаченому ч.8 ст.182 КПК України, застави в сумі 60560 грн., внесеної заставодавцем ОСОБА_9 03 травня 2024 року, в дохід держави Україна за обвинуваченого ОСОБА_8 . Повернути заставу в сумі 60560 грн. внесену заставодавцем ОСОБА_9 на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2024 у справі № 607/6353/24 на рахунок державного бюджету заставодавцю. В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала Тернопільського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді