Справа № 752/26984/25
"18" грудня 2025 р. м. Шахтарське
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М. розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради Київської області, Луганської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація, третя особа Сіверськодонецька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Київської міської ради Київської області, Луганської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація, третя особа Сіверськодонецька державна нотаріальна контора про визнання права власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем при зверненні до суду заявлено дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За правилами п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Всупереч вказаним вимогам закону позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову та не надано доказів вартості майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.
Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 року № 358.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Крім того, pгідно п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
У позовній заяві заявлено дві позовні вимоги майнового та немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За позовну вимогу немайнового характеру позивач повинна була сплатити 1211,20 грн., при цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1455,00 грн., тобто фактично за одну позовну вимогу немайнового характеру, за другу позовну вимогу майнового характеру позивачка судовий збір не сплатила.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно надати звіти про оцінку вартості майна, на яке вона просить суд визнати право власності в порядку спадкування за заповітом та сплатити судовий збір відповідно до вартості майна в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також суд зазначає, що Фондом державного майна України було запущено онлайн-сервісу оцінки нерухомості, де можливо швидко та безплатно отримати довідку про вартість свого майна.
Щоб отримати е-Довідку про оцінку, фізичним та юридичним особам потрібно авторизуватися на сайті https://evaluation.spfu.gov.ua за допомогою електронного підпису або через ID.GOV.UA.
Сервіс дозволяє визначити вартість 18 типів нерухомого майна при здійсненні операцій купівлі-продажу. Сформувавши документ, можна зберегти його та надрукувати.
Довідка буде чинна впродовж 30 календарних днів з дня її формування.
Тому вважаю, що позивач не позбавлений можливості авторизуватися на вищезазначеному сайті та отримати довідку про вартість спірного майна.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно надати звіти про оцінку майна, на яке позивач просить суд визнати право власності.
Положеннями ч.1 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 ст.43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, дана вимога процесуального закону позивачкою дотримана не була, так як матеріали позовної заяви не містять доказів направлення третій особі Сіверськодонецькій державній нотаріальній конторі копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позову, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
У разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, приходжу до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
На підставі викладено, керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, - суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради Київської області, Луганської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація, третя особа Сіверськодонецька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з моменту отримання ним копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Демиденко