Ухвала від 16.12.2025 по справі 607/23648/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/23648/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/817/331/25 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - ухвала слідчого судді

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду

в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

з участю прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2025 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001825 від 05.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів. Встановлено строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 16 год. 05 хв. 08.01.2026.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що відповідає його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень та виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12.11.2025 року, скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального закону з таких підстав:

- відсутня обґрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, формально оцінено тяжкість інкримінованих діянь виключно через кваліфікуючу ознаку “в умовах воєнного стану»;

- проігноровано стан здоров'я підозрюваного, ОСОБА_7 потребує спеціалізованого нагляду лікарів-психіатрів, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 729 від 18.09.2025 перебуває на обліку та систематичному стаціонарному лікуванні з 2014 року;

- слідчий суддя не навів переконливих аргументів, чому цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

- розмір застави у розмірі 60 560 грн. є непомірним для підозрюваного ОСОБА_7 який є фактично інвалідом та не має місця роботи.

- утримання під вартою психічно хворої людини за вчинення серії дрібних крадіжок продуктів харчування не відповідає меті запобіжного заходу та є надмірно жорстоким.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, пояснення підозрюваного, який заперечив проти застосування до нього домашнього арешту, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції з'ясував наступне.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

11.11.2025 о 16:25 год. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України. Згідно оскарженої ухвали, слідчий суддя визнав установленим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні багатоепізодного тяжкого злочину (ч. 4 ст. 186 КК України) в якому підозрюється ОСОБА_7 , колегія суддів оцінює критично, обґрунтованість підозри підтверджується на етапі розслідування достатньою сукупністю доказів , а саме: заявою (повідомлення) директора ТОВ «Клевер Сторс» про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 07.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.11.2025; протоколом пред'явлення особи до впізнання від 07.11.2025, 10.11.2025, 08.11.2025; актом інвентаризації (ревізії магазину) № 4119 від 25.10.2025, № 4133 від 27.10.2025; товарними накладними № КС000024524 від 15.10.2025, № КС000025063 від 21.10.2025; протоколом огляду відеозапису від 08.11.2025, 09.11.2025, 11.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.11.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.11.2025, 10.11.2025; видатковою накладною № Б_000001183588 від 13.08.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_14 від 08.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 08.11.2025; протокол огляду місця події від 10.11.2025; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_16 від 11.11.2025; накладною на прихід товару від постачальника № PS-10159 від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 11.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 10.11.2025р.

Колегія суддів зазначає, що 24.02.2022 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджений Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та на даний момент скасований не був. Таким чином, факт дії правового режиму воєнного стану є належним чином встановленим і законодавчо підтвердженим, а відтак правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України є правильною та обґрунтованою.

Крім того, при вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що надані стороною обвинувачення докази на даному етапі розслідування дають достатні підстави вважати, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, є причетною до вчинення інкримінованого правопорушення, а тому пред'явлена підозра є обґрунтованою.

За наведених обставин слідча суддя визнала доведеним, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

В апеляційній скарзі не заперечується наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які визнані доведеними в оскарженій ухвалі слідчого судді.

Також, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування цього запобіжного заходу слідча суддя, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, мотивувавши своє рішення наявністю зазначених в клопотанні ризиків, обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, та прийшла до обґрунтованого висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання відповідним ризикам.

Щодо доводів сторони захисту про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, колегія суддів погоджується з висновками слідчої судді щодо обґрунтованості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як убачається з матеріалів провадження, підозрюваний в інших кримінальних провадженнях, де він є обвинуваченим вчиненні аналогічних злочинів проти власності, раніше оголошувався у розшук (15.07.2025р., 11.09.2025р.), що свідчить про високий ступінь ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень з огляду на тяжкість інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З урахуванням конкретних обставин інкримінованого ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення (ч.4 ст.186 КК України) та даних про його особу в сукупності з наявними ризиками, що передбачені ст.177 КПК, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам, а тому слідча суддя обґрунтовано застосувала до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відтак доводи сторони захисту щодо надмірного розміру застави є необґрунтованими, оскільки слідчою суддею визначено розмір застави у мінімально можливому розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України. Тому зазначені доводи не знаходять свого підтвердження у матеріалах даного кримінального провадження. При цьому, як вбачається зі змісту оскарженої ухвали слідча суддя врахувала наявні відомості щодо особи підозрюваного та характеру інкримінованого йому правопорушення, і визначила розмір застави у межах, встановлених ч.5 ст.182 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді є необґрунтованими, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404,407,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2025 року відносно ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді

Попередній документ
132749861
Наступний документ
132749863
Інформація про рішення:
№ рішення: 132749862
№ справи: 607/23648/25
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тернопільський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (16.12.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.12.2025 12:30 Тернопільський апеляційний суд
16.12.2025 11:30 Тернопільський апеляційний суд