Справа № 2-738/2011 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 22-ц/811/3033/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
19 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої судді: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 березня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
08.12.2010 року ПАТ АБ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25 січня 25.01.2011 року просило стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL- 601/38/2007 від 25.10.2007 року у розмірі 15 567, 13 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) доларів США та 7603,23 грн пені.
Позов позивач обґрунтовував тим, що 25.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № CL-601/3 8/2007, згідно умов якого Банк надав відповідачу ОСОБА_3 кредит у розмірі 15 879,34 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 11,99 відсотків річних. Згідно умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язувалася прийняти та належним чином використати та повернути позивачу кредитні кошти не пізніше 25.10.2013 року, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом у порядку та на умовах визначених в п. 1.4.1 частини № 2 Кредитного договору. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування належним чином не виконувала. Крім того, 25.10.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір Поруки №SR-601/38/2007, згідно умов якого остання прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_3 її зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №CL-601/3 8/2007 від 25.10.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір застави автотранспортного засобу №PCL-601/38/2007 року, згідно умов якого відповідачем ОСОБА_3 надано в заставу позивачу легковий автомобіль марки OPEL модель ASTRA 0TGF69, реєстраційний № НОМЕР_1 , рік випуску - 2007, колір - синій, кузов № НОМЕР_2 . Станом на 13.10.2010 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором від 25.10.2007 року становила 14 139, 42 дол. США та 1427, 71 дол. США - заборгованість за відсотками. Враховуючи наведене, просив позов про стягнення боргу задоволити.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 03 березня 2011 рокупозов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно в користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ОТП Банк» 15567,13 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 122980,32 грн, та 7603,32 грн пені за кредитним договором №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року, а також 1306 грн 00 коп. судового збору і 120 гривень 00 копійок витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 12 червня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у поновленні процесуального строку, встановленого законом для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 березня 2011 року залишено без задоволення.
10 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 березня 2011 року.
Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог Банку, суд прешої станції не врахував відсутність у матеріалах справи детального розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем. Остання не погоджується з розрахованою сумою заборгованості та вважає, що розрахунок заборгованості позичальника здійснено неправильно. Зазначає, що у розрахунку обов'язково має бути зазначено сума грошових коштів, сплачених позичальником в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, напрямки та підстави їх зарахування, залишок заборгованості, на який нараховується пеня на початок та кінець кожного періоду, розмір штрафної санкції у певній частці від суми боргу, формула, за якою розрахована пеня, відсоткова ставка та формула, за якою розраховані відсотки.Однак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження правильності наданого ним розрахунку заборгованості.Крім того, позивачем на підтвердження обгрунтованості пред'явлених позовних вимог не було надано ні банківських виписок по рахунку позичальника, ні інших документів, які б підтверджували правомірність звернення позивача до суду про стягнення зазначеної суми заборгованості.В предмет доказування по даній справі входить не лише розмір заборгованості, а й правильність обчислення суми заборгованості та її складових (основної суми, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій) відповідно до умов договору, що підлягає з'ясуванню в судовому засіданні. Такий розрахунок повинен бути наданий з розбивкою зазначених сум сплати та заборгованості за кожний місяць окремим рядком у відповідності до графіку погашення кредиту протягом усього періоду, за який нараховувалася заборгованість.
Також зазначила що відповідно до умов Кредитного договору №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року, погашення кредиту здійснюється щомісячно, оскільки умовами Кредитного договору було передбачено погашення кредиту окремими щомісячними платежами. В той же час, позивач, долучивши до позовної заяви не розрахунок заборгованості, а «довідку про заборгованість», позбавив можливості суд встановити, чи не пропущений Банком строк звернення до суду. Так, кредитний договір укладено 25.10.2007 року, а банк звернувся з позовом до суду лише у грудні 2010 року, тобто за спливом трьохрічного строку, відтак до частини заборгованості слід стосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Звертає увагу на те, що незважаючи на вимоги ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звернувся до суду з позовом, не надіславши попередньо боржнику досудову вимогу про повне погашення заборгованості, чим порушив права позичальника, як споживача фінансової послуги.
Крім того, позивачем не підтверджено факт видачі кредитних коштів позичальнику. Так, за умовами Кредитного договору №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року (п.1.7.2.) кредит надається однією сумою згідно з кредитною заявкою позичальника в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Стаття 22 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» передбачає види розрахункових документів для ініціювання переказу, а саме платіжне доручення, платіжна вимога - доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер. Даний перелік є вичерпним. Однак, банк не надав суду належних доказів на підтвердження отримання позичальником кредитних коштів.
Просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скаргу підтримала з підтав, наведених у ній, просила скаргу задоволити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договору або іншого правочину (ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Судом встановлено, що 25.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №CL-601/38/2007, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язувалася прийняти та належним чином використати та повернути Банку кредитні кошти в розмірі 15 879,34 доларів США не пізніше 25.10.2013 року, а також сплатити відсотки за користування кредитом.
Відповідно до п.1.9 частини № 2 кредитного договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту, нараховані та несплачені відсотки, суми пені та штрафних санкцій у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань за кредитним договором.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_4 було укладеного договір поруки № SR-601/38/2007, згідно якого поручитель зобов'язувався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року в повному обсязі таких зобов'язань.
Згідно ст. 3 договору поруки у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед позикодавцем за кредитним договором, поручитель зобов'язувався здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора.
Крім того, 25.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір застави автотранспортного засобу № PCL-601/38/2007, згідно якого ОСОБА_3 (заставодавець) надала в заставу Банку (заставодержателю) легковий автомобіль марки OPEL модель ASTRA OTGF69, реєстраційний № НОМЕР_3 , рік випуску - 2007, колір - синій, кузов № НОМЕР_2 , тип - легковий седап - В (правовстановлюючий документ - свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4 , виданий РЕВ 1-го МВ ДАІ УМВСУ у Львівській області 23.10.2007 року).
Пунктом 6.1. договору застави передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель може задовольнити у повному обсязі всі несплачені боргові зобов?язання по кредиту, відсотках, пені, а також всі інші свої вимоги, що можуть бути задоволені з вартості предмета застави згідно з чинним законодавством України, включаючи вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням зобов?язань за кредитним договором та договором застави, а також всіх витрат, понесених заставодержателем у зв?язку з реалізацією його прав за договором застави.
Відповідно до п. 6.2. договору застави Банк має право задовольнити з вартості предмета застави всі фактичні вимоги після несплати заставодавцем будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такй строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року належним чином не виконувала, у зв'зку з чим Банк неодноразово надсилав відповідачам досудові вимоги про виконання зобов'язань та повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, які були залишені останніми без відповідного реагування.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № CL- 601/38/2007 від 25.10.2007 року розмір такої станом на 13.10.2010 року становив 15 567, 13 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) доларів США, з яких 14 139,42 доларів США -залишок заборгованості за кредитом, 1 427,71 доларів США - сума несплачених відсотків, та 7603,23 грн - пеня за прострочення виконання зобов'язання за період з 27.10.2008 року по 26.02.2009 року.
Задовольняючи позов ПАТ «ОТП Банк», суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог Банку про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору та підлягає стягненню з відповідачів, які є солідарними боржниками в сумі, яка згідно наданого Банком розрахунку становить 15567,13 дол. США та 7603,32 грн пеніта розмір якої не спростовано відповідачами.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 2.1. договору застави автотранспортного засобу № PCL-601/38/2007 від 25.10.2007 року передбачено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо сплати заставодавцем кожного і всіх його платіжних зобов?язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договору, зі всіма змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому. Зокрема, застава за цим договором забезпечує виконання таких вимог заставодержателя: повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, сплата пені за прострочення повернення кредиту та процентів, а також сплата штрафу за нецільове використання кредиту, відшкодування збитків та витрат, викликаних порушенням кредитного договору.
Як убачається з матеріалів справи, заперечуючи розмір наявної перед позичальником заборгованості, ОСОБА_3 зазначала про вилучення у неї предмета договору застави № PCL-601/38/2007 від 25.10.2007 року - автомобіля марки OPEL, модель ASTRA OTGF69, реєстраційний № НОМЕР_3 та його реалізацію в рахунок погашення боргу за кредитним договором № CL-601/38/2007 від 25.10.2007 рокув повному обсязі.
При цьому, відчуження зазначеного автомобіля відбулося за виконавчим написом нотаріуса Дячука О.А. № 5319 від 16.06.2009 року, вчиненого за заявою позичальника.
Згідно інформації, наданої 27.09.2022 року Головним сервісним центром МВС, про перереєстрацію транспортного засобу марки OPEL, модель ASTRA OTGF69, реєстраційний № НОМЕР_3 , зазначений автомобіль, власником якого є ОСОБА_3 , 16.11.2012 року знято з обліку для його реалізації згідно виконавчого напису нотаріуса та 25.12.2012 року перереєстровано на нового власника ОСОБА_6 на підстві договору купівлі-продажу.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження за якою ціною позивачем було реалізовано заставний автомобіль в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором № CL- 601/38/2007 від 25.10.2007 року, що унеможливлює, в свою чергу, встановлення судом розміру наявного у позичальника боргу за кредитним договором, забезпеченим договором застави транспортного засобу. Така інформація також не була надана позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі № 638/18231/15-ц щодо можливості подвійного стягнення боргу з огляду на звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, Велика Палата Верховного Суду наголостла, що кредитор не може бути обмежений у виборі застосованого способу задоволення своїх вимог до боржника, в той час як контроль за недопустимістю подвійного стягнення заборгованості в межах своїх повноважень здійснює як державний (приватний) виконавець, так і суд.
З наведених мотивів рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ОТП Банк» 15567,13 дол. США, та 7603,32 грн пені за кредитним договором №CL-601/38/2007 від 25.10.2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні цих позовних вимог за їх недоведеністю.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 березня 2011 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра