Справа № 461/4781/23 Головуючий у 1 інстанції: Куцик-Трускавецька О.Б.
Провадження № 22-ц/811/2465/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
19 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М.Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 25 червня 2025 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження божника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -
21.05.2025 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження божника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Просила тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на неї у виконавчому провадженні ВП №74083891 з примусового виконання виконавчого листа №461/4781/23, виданого 04.01.2024 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №А03.00204.008041621 від 17.05.2021 року у розмірі 100431 грн та 1867,36 грн судового збору.
В обґрунтування подання приватний виконавець покликалася на те, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП №74083891 з примусового виконання виконавчого листа № 461/4781/23, виданого Галицьким районним судом м. Львова 04.01.2024 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за договором кредиту та страхування № А03.00204.008041621 від 17.05.2021 року у розмірі 100431 грн та судового збору у розмірі 1867,36 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ю. Шелінської від 07.02.2024 року відкрито виконавче провадження № 74083891 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту та страхування № А03.00204.008041621 від 17.05.2021 року у розмірі 100431 грн та судового збору у розмірі 1867,36 грн. ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, яке полягає у неподанні декларації про доходи та майно боржника; ігноруванні наявності відкритого виконавчого провадження; невиконання свого прямого обов'язку з виконання судового рішення, що є підставою для вжиття щодо неї заходів обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання судового рішення про стягнення боргу.
Оскаржуваною ухвалою у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про тимчасове обмеження божника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна.
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначила, що 08.04.2025 року приватним виконавцем на адресу: Львівська обл., Червоноградський p-н, м. Радехів, вул. Йосипа Сліпого, 14 боржнику надіслано вимогу-виклик про надання пояснень з приводу виконавчого документа, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 08.04.2025 року. На вимогу-виклик виконавця боржник не з'явився. Лист з вимогою-викликом повернувся приватному виконавцю, як невручений через відсутність адресата за вказаною адресою. Проте, з відповіді Радехівської міської ради Львівській області на запит державного виконавця встановлено, що боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, ухилення боржника від виконання зобов'язань полягає у таких діях/бездіяльності: неподанні декларації про доходи та майно боржника; ігноруванні наявності відкритого виконавчого провадження; невиконання свого прямого обов'язку виконання судового рішення.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким подання задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
У засіданні суду апеляційної інстанції приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна скаргу підтримала з підстав, наведених у ній, просила скаргу задоволити.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП №74083891 з примусового виконання виконавчого листа №461/4781/23, виданого Галицьким районним судом м. Львова 04.01.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за договором кредиту та страхування №А03.00204.008041621 від 17.05.2021 року у розмірі 100431 грн та судового збору у розмірі 1867,36 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ю. Шелінської від 07.02.2024 року відкрито виконавче провадження №74083891 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту та страхування № А03.00204.008041621 від 17.05.2021року у розмірі 100431 грн та судового збору у розмірі 1867,36 грн. (а.с.7).
Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 07.02.2024 року, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ю. Шелінською, з метою забезпечення виконання виконавчого документа, накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 (а.с.11).
07.02.2024 виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №74083891 та скеровано в банківські установи до виконання: АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299; АТ "Кредобанк", МФО 325365; АТ "Райффайзен Банк", МФО 300335; АТ "Ощадбанк", МФО 300465; АТ "СЕНС БАНК", МФО 300346; АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; АТ "Універсал Банк", МФО 322001; АБ "Укргазбанк", МФО 320478; АТ "ПУМБ" , МФО 334851; АТ "А-Банк", МФО 307770; АТ "Таскомбанк", МФО 339500; АТ "ОКСІ БАНК", МФО 325990; ПАТ "АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849; ПАТ "Банк Восток", МФО 307123; АТ "ПроКредит Банк", МФО 320984; АТ "ОТП Банк", МФО 300528; АТ АКБ "Львів", МФО 325268; АТ "Ідея Банк",МФО 336310; АТ "Агропросперіс Банк", МФО 380548; АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; АТ "БАНК АВАНГАРД", МФО 380946; ПАТ "АБ "ПІВДЕННИЙ", МФО 328209, АТ «БАНК АЛЬЯНС», МФО 300119, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749; АТ "АБ "РАДАБАНК", МФО 306500; ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК", МФО 380634; АТ "ПРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658; АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ", МФО 380281; АТ "РВС БАНК", МФО 339072; АТ "КБ "ГЛОБУС", МФО 380526, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПОЛТАВА-БАНК», МФО 331489(а.с.12).
Відповідно до електронної відповіді АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «Кредобанк», АТ «Ідея Банк» від 07.02.2024 року на вказані рахунки накладено арешт (а.с.13,14,15,16,17).
Згідно відповіді АСВП № 7408389 від 07.02.2024 року на запит № 191042140 до МВС України встановлено, що за боржником ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби(а.с.18).
Згідно відповіді АТ «Ідея Банк» від 16.02.2024 року на вимогу виконавця №10577 від 08.02.2024 року, в боржника наявні чотири відкритих рахунки, залишок коштів на яких становить 0,00 грн(а.с.20).
Згідно відповіді АТ «Кредобанк» від 20.02.2024 року на вимогу приватного виконавця №10577 від 08.02.2024 року, в боржника наявні два відкритих рахунки, залишок коштів на яких становить 0,00 грн(а.с.21).
08.04.2024 року виконавцем надіслано вимогу-виклик боржнику з'явитись 24.04.2024 року для дачі пояснень з приводу виконавчого документа, що підтверджується списком згуртованих поштових відправлень № 08/04/2025 від 08.04.2024 року. На вимогу-виклик приватного виконавця боржник не з'явився. Лист повернувся на адресу приватного виконавця, у зв'язку зі відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до відповіді Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 17.04.2024 року вбачається, що за боржником не зареєстровано рухомого майна, що підлягає реєстрації або взяттю на облік відповідно до наданих повноважень(а.с.31).
Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України № 19/32323-25 від 17.04.2024 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період із 04.01.2024 року до 17.04.2025 року в базі даних не виявлено(а.с.33).
Згідно відповіді на запит до Радехівської міської ради Львівській області встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).
Згідно із відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №11-13-0.2-2024-2-25 від 24.02.2025 року вбачається, що за боржником не зареєстровано земельних ділянок (а.с.35).
Відповідно до відповіді Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 30.04.2025 року, боржник документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданий 26.04.2018 року, органом - 4633 та серії НОМЕР_2 , виданий 06.06.2015 року, органом - 4633 (а.с.36).
Згідно із електронної відповіді Пенсійного фонду України від 15.05.2025 року, боржник офіційно працевлаштована від 01.05.2021 року в ТОВ «Мебель-Сервіс» (ЄДРПОУ 25550470)(а.с.37).
Відповідно до електронної відповіді Податкової служби України від 15.05.2025 року, інформація щодо джерел отримання доходів боржника в ДРФО - відсутня(а.с.38).
Згідно електронної відповіді від 15.02.2025 року в АТ КБ «Приват Банк» в боржника відкритий рахунок, залишок коштів на якому становить мінус 26434,77 грн; в АТ «Універсал Банк» - мінус 3578,82(а.с.40).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.05.2025 року встановлено, що 1/2 частка житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.41).
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:
У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише тоді, коли сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
У пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 331/8536/17-ц.
Відповідно до частини 1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявником не було надано достатніх доказів на підтвердження навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником своїх обов'язків по сплаті боргу та його наміру ухилятися від виконання покладеного на нього зобов'язання, а сама по собі наявність невиконаного рішення суду не може бути підставою для обмеження свободи пересування боржника.
Саме державний (приватний) виконавець зобов'язаний довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
У матеріалах справи відсутні належні докази, які б стверджували факт вчинення боржником саме свідомих діянь, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні. Також сам факт невиконання боржником самостійно зобов'язання не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни залишити без задоволення.
Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 25 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 19 грудня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра