Справа № 463/5253/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3337/25 Доповідач: ОСОБА_2
17 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ( у режимі відеоконференції)
встановила:
даною ухвалою клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області на два місяці, а саме до 31 січня 2026 включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 3 028 000 грн. ( три мільйони двадцять вісім тисяч )гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_7 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м. Рівне, Рівненської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням процесуальних обов'язків.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтовано, та такою, що не ґрунтується на обставинах справи.
Звертає увагу на те, що ризики відносно ОСОБА_7 в частині можливості впливати на доказову базу в даному провадженні відсутні, адже в поданих клопотаннях про обрання та продовження запобіжного заходу не було наведено жодного доводу щодо його реальної можливості впливати, чи якимось іншим чином перешкодити провести слідчі дії, чи вчинити процесуальні дії, які зазначені в клопотанні, та і гіпотетична можливість для впливу підозрюваного на такі дії відсутня.
Зазначає, що ОСОБА_7 має сталі соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, ОСОБА_7 офіційно працевлаштований, не може перетнути державний кордон України в силу законних обмежень.
Крім цього, ОСОБА_7 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_14 , в шлюбі виховують двох дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Вказує, що дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_14 за станом здоров'я не може вдаватися до фізичних навантажень і потребує постійного лікування.
Крім того вказує на те, що донька ОСОБА_7 - Дар'я є інвалідом дитинства та потребує допомоги в побуті у всьому, - в пересуванні, прийманні їжі тощо.
Акцентує увагу на тому, що всі ці обставини можуть і повинні стати стримуючими факторами і здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вказує, що ризик впливу підозрюваного ОСОБА_7 на свідків в даному провадженні, нічим не обґрунтований і є надуманим.
Зазначає, що при визначенні розміру застави слід взяти до уваги рівень доходу сім'ї підозрюваного, його сімейний стан, необхідність здійснювати утримання та догляд дружини, дітей, одна з яких потребує особливого догляду і лікування та забезпечення базових потреб родини, необхідність допомагати хворій матері.
Звертає увагу на те, що станом на даний час збитки в даному провадженні відшкодовано, тож немає жодних підстав і аргументів для визначення застави в розмірі, який є непомірним для підозрюваного, нічим не обґрунтовується і є значно більшим за граничні розмірі, передбачені ст. 182 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_7 декілька разів звертався із письмовою заявою до керівництва ДУ «ЛУВП № 19» щодо незадовільного стану здоров'я і просив провести обстеження і лікування, однак всі звернення ОСОБА_7 залишися без реагування.
Окрім того, зазначає, що сторона захисту зверталася до ЦОЗ ДКВС України у Львівській області щодо проведення обстеження ОСОБА_7 та призначення лікування, у відповідь надійшов лист, відповідно до якого ОСОБА_7 отримує лікування амбулаторно, однак в ході побачення із захисником підозрюваний дані обставини заперечив.
Заслухавши доповідь судді, виступ підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжено слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, за процесуального керівництва Львівської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140110001805 від 08 травня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст. 191 КК України.
07.08.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.08.2025 щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою сплати застави у розмірі 1350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 4 087 800 (чотири мільйони вісімдесят сім тисяч вісімсот) гривень та визначено, що у разі сплати застави на нього покладаються обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 07.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.10.2025 підозрюваному ОСОБА_7 продовжено до 02.12.2025 (включно) запобіжний захід у виді тримання під вартою та, визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень.
На думку колегії суддів, слідчим суддею з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, в тому числі і ті, на які покликається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
Продовжуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 строк тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при продовженні строку тримання під вартою, передбачені ст.178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_7 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також враховуючи міру покарання яка загрожує підозрюваному, він може чинити тиск на свідків з метою уникнення відповідальності за інкримінований йому злочин та вчинити новий злочин.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а відповідні ризики, які враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшилися та не змінилися. Покликання апелянта на майновий стан підозрюваного, міцні соціальні зв'язки та ряд захворювань, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не можуть слугувати безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи адвоката ОСОБА_6 про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є непереконливими.
Крім цього, слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного, та його сім'ї, негативний стан здоров'я дружини та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, в даному конкретному випадку, підставно визначив заставу у 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та відповідає меті застосування запобіжного заходу.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 01 грудня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді