19.12.2025
Справа №489/10116/25
Провадження №2/489/4390/25
про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування
встановив.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із вимогами Цивільного процесуального кодексу України звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст.ст. 175-177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 5 ч.3 ст 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема ЗУ «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Це знайшло також підтвердження у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» в якому вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину у судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Звернення до суду до цього моменту є передчасним, і в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до листа вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року, судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, згідно частини 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії,нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Вказана відмова передбачена Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5.
Таким чином, особа має право звернутися до суду тільки після отримання у нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину (постанова). Звернення до суду до цього моменту є передчасним, оскільки в такому випадку суди підміняють органи нотаріату, що не відповідає закону.
Однак, звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, позивач не виклав обставин та не зазначив доказів отримання письмової відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину, а лист роз'яснення з формальною пропозицією захисту своїх інтересів у судовому порядку не можна розцінювати як письмову відмову нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії.
В долучених до позовної заяви роз'ясненнях приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Грудницької І.М. від 18.11.2025 за вих.. № 258/02-14, повідомлено про неможливість визначення складу спадкового майна, так як не виділена (визначена) частка спадкодавця у спільному майні та рекомендовано звернутися до суду.
Таким чином, нотаріусом не було відмовлено в оформленні спадщини, а роз'яснено, що таке оформлення можливе після визначення часток, для чого заявнику потрібно звернутися до суду.
Отже, відсутні докази порушення будь-яких прав позивача в частині визнання права власності в порядку спадкування, а тому необхідно надати докази порушення прав позивача, як підставу для подачі відповідної позовної заяви до суду, або визначитися з позовними вимогами.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Отже, позивач передчасно звернувся до суду з вказаним позовом, доказів які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину суду не надано.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з предметом позову, який відповідає фактичним обставинам, що стали підставою для звернення до суду.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 4, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня отримання ними копії ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
У разі не виконання вимог ухвали в установлений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Рум'янцева