Справа № 489/9581/25
Провадження № 3/489/2370/25
іменем України
19 грудня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с-ща Маньківка Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП не відомий,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Поліцейським Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873797 від 22.11.2025, у якому зазначено, що 21.11.2025 о 22:44 за місцем мешкання по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно з перевагою сили вчинив сварку відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якої словесно ображав, принижував, виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, бив руками по голові, тілу, чим спричинив емоційну невпевненість, та завдав шкоди психічному здоров'ю, таким чином спричинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Дії ОСОБА_1 поліцейським, який складав протокол, кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду для розгляду справи не прибув, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_2 під час розгляду справи повідомила, що з ОСОБА_1 проживають однією сім'єю протягом тривалого часу, мають спільну малолітню дитину, офіційно у шлюбі приблизно два роки. 21.11.2025 вони на святкуванні дня народження знайомих спільно вживали алкоголь. При спілкуванні між собою ОСОБА_2 не сподобались вислови ОСОБА_1 , пов'язані з ревнощами, а оскільки вона дуже емоційна, то вона вдарила його по обличчю. У зв'язку з цим між ними зав'язалась штовханина. При цьому ОСОБА_1 більше відштовхував її від себе, реагуючи на її активні дії. Ударів їй не наносив, чи говорив якісь образливі слова не пам'ятає, можливо під час штовханини між ними і була словесна сварка. Образившись на нього вона спочатку викликала поліцію, а через декілька хвилин заспокоївшись зателефонувала до поліції повторно та повідомила, що необхідності приїздити поліцейським немає, проте отримала відповідь, що наряд поліції вже виїхав. По приїзду поліцейські склали відносно її чоловіка протокол про адміністративне правопорушення. Також пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 не був ініціатором сварки, жодним чином її не принижував, тілесних ушкоджень не завдавав.
Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи докази, суддя дійшов такого висновку.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 "Вчинення домашнього насильства" викладена в новій редакції.
Відповідно до ст. 173-2 КУпАП (в новій редакції) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею в новій редакції, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Під час розгляду справи з пояснень потерпілої ОСОБА_2 встановлено, що між нею та чоловіком виник конфлікт з приводу ревнощів. Також встановлено, що учасники конфлікту дійсно є членами сім'ї - чоловіком і дружиною. Дійсно маючи перевагу у силі ОСОБА_1 відштовхував ОСОБА_2 , яка нанесла йому удар долонею по обличчю. Проте свою перевагу у силі ОСОБА_1 не використовував для вчинення будь-якого насильства над дружиною. Між ними дійсно відбувся конфлікт, проте він не носить характеру домашнього насильства.
Сукупність встановлених обставин не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення саме домашнього насильства, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАПне доведено винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності має бути закрито на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не сплачується.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283 -285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський